ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21089/25
провадження № 2-а/753/371/25
19 листопада 2025 року Суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань № 224 по вул. Кошиця, 5-А в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зобов'язання вчинити дії,
30.09.2025 представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача та просила:
скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №R89193 від 25.09.2025 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП України, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про розшук ОСОБА_1 ;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
02.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження.
04.11.2025 представником відповідача надано письмові пояснення, заперечення щодо задоволення позовних вимог, зазначено про оповіщення позивача та порушення військового обліку, яке полягало у неприбутті за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 19.11.2024. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 19.09.2025 позивачем через «Резерв+» було подано заяву про неоспорення неприбуття за викликом до ТЦК та СП та згоду про притягнення до адміністративної відповідальності. На підставі постанови R 89193 по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача 13.10.2025 позивачем було сплачено штраф у розмірі 8500 грн.
07.11.2025 представником позивача надано відповідь на відзив у якому не визнаються зазначені представником відповідача обставини.
Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно до довідкою АТ «Укрпошта» відправлення №0610204281141, що було надіслано ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 04.10.2024 було повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою ( а.с37).
25.09.2025 тимчасово виконуючий обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 розглянув матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та встановив, що ОСОБА_1 не прибув до ТЦК та СП у строк та місце. Зазначені в повістці, тому ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, накладено стягнення в сумі 17000 грн.( а.с. 40-41).
Згідно із ст.210 КУпАП України, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП України, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В заявах по суті справи представник позивача вказала про те, що відповідно до ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210,210-1 може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення, позивач не отримував повістку, а тому притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП є необґрунтованим. Згідно із ст. 279-9 КУпАП особа може звернутись до ТЦК та СП із заявою в якій зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, але в таких випадках керівник ТЦК та СП протягом 3 днів після отримання такої заяви зобов'язаних спочатку перевірити викладені у ній фактичні дані та про визнання правопорушення та обставини надання нею згоди на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності із дотриманням вимог статтей 247,280,283 цього Кодексу винести постанову. Згідно до ст. 247 КУпАП передбачено умови за яких провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю серед яких відсутність події і складу адміністративного правопорушення та закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України
Відповідно до ст. 7 КУАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно із ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до позовної заяви представник позивача вказала про те, що: «25.09.2025 позивача зупинили працівники патрульної поліції з метою перевірки військово-облікових документів та повідомили про те, що він перебуває у розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_5 за неявку за повісткою, хоча жодних повісток йому не надходило».
Згідно до письмових пояснень представника відповідача зазначено: «позивачу засобами поштового зв'язку було направлено виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 19.11.2024».
Згідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до доданої копії поштового конверту ІНФОРМАЦІЯ_6 06.11.2024 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 надіслано повістку ТЦК, яка підлягала врученню адресату особисто.
Згідно з довідкою про причини повернення відправлення зазначено, про те, що «повертається у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою».
Згідно з відповіддю на відзив представником позивача вказано про те, що 7,8 та 11 листопада 2024 року були робочими днями протягом яких відділення поштового зв'язку повинно було проінформувати позивача про повістку та не пізніше 12 листопада мало повернути лист ТЦК.
Відповідно до Постанови КМУ від 08.10.2024 року №1147 внесено зміни до п.82 та п.85, п.91, п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, а саме згідно до п.82 рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до позовної заяви представником позивача зазначено про те, що: 25.09.2025 в автоматичному режимі в Єдиному державному реєстрі «Оберіг» була згенерована постанови №R89193 про притягнення позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постанову виніс ОСОБА_2 . Позивачу було запропоновано оплатити штраф у розмірі 8500 грн. До 15.10.2025, а після вказаної дати - 17000 грн».
Представник позивача вважає, що порушено норми діючого законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тому адміністративне провадження підлягає закриттю.
З доданих відповідачем до відзиву копії конверта та повістки №1033512 про виклик позивача для уточнення даних на 19.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 37-38) вбачається, що відправлення було надіслано за зазначеною адресою місця проживання позивача, яку вказано на а.с.1 позовної заяви, позивач не надав доказів на підтвердження поважних причин відсутності за адресою місця проживання в період надіслання повістки ТЦК, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Таким чином у разі відмови у задоволенні позовних вимог понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. не підлягають компенсації.
Керуючись ст. ст. 5, ч.2 ст. 12,72-77,79, 94, 262, ч.4 ст. 286 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду шляхом протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 19.11.2025
Суддя: Комаревцева Л.В.