ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13296/25
провадження № 2/753/9414/25
18 листопада 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 222 148,98 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 134 106,16 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 88 042,82 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву. Так 27 серпня 2025 року представником відповідача подано до суду відзив на позов, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності; неправомірно нараховує збільшену суму боргу; неправомірно нараховані проценти поза межами строку дії договору; неправомірно нараховано та стягнуто з відповідача овердрафт та проценти за ним; неправомірно нараховує та стягує з відповідача комісію за РКО та комісію за переказ грошових коштів з карти на картку, штраф та інші послуги не передбачені договором.
Представником позивача відповіді на відзив не надано.
Від сторін також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 01 грудня 2017 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 була укладена Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №630550757, із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Максимум»; ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000,00 грн.; процентна ставка - 39.99 % річних; тип процентної ставки - фіксована; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 7 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
З копії паспорту споживчого кредиту, підписаного представником банку та відповідачем, містяться аналогічні умови кредитування, в тому числі, зазначений строк кредитування -12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії.
Власним підписом ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
АТ «Альфа-Банк» виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.
Позичальник - відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 222 148,98 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 134 106,16 грн. та заборгованості по відсоткам у розмірі 88 042,82 грн.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
Оскільки відповідач припинив виконання зобов'язань в односторонньому порядку, що потягло в цілому невиконання умов кредитного договору, то позивач має всі правові підстави вимагати стягнення заборгованості в судовому порядку.
Заборгованість за кредитним договором розрахована банком у відповідності з умовами кредитного договору, а тому суд вважає його належним і допустимим доказом розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором та покладає в обґрунтування свого рішення.
Водночас суд враховує, що ОСОБА_1 подано заяву про застосування строку позовної давності, сплив якої відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови у позові.
Даючи оцінку доводам представника відповідача про сплив позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Так, представником відповідача було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому, суд критично оцінює доводи представника відповідача стосовно застосування строків позовної давності, з наступних підстав.
Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1423 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України до від 25 березня 2020 року № 338 та від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якими продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30 червня 2023 року.
Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в межах встановленого цивільним законодавством строку, а саме 13 червня 2025 року, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника відповідача стосовно пропуску строку позовної давності, а відтак підстав для їх застосування не вбачається.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 222 148,98 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 2 665,79 грн.
На підставі викладеного та керуючись стст. 509, 525, 526, 530, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, стст. 4, 5, 7, 12, 13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором №630550757 від 01.12.2017 року в розмірі 222 148,98 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 665,79 грн., а всього стягнути 224 814,77 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.