Справа № 752/26970/25
Провадження № 1-кп/752/2516/25
Суддя ОСОБА_1
07.11.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за №12025105010000919 від 15.10.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецька обл., українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2025, о 20 год. 56 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 1 в приміщення магазину «Megasport» у ОСОБА_3 виник раптовий кримінально-протиправний умисел спрямований на вчиненнях хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю.
Так, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не дотримуючись правил поведінки.
ОСОБА_3 вступив в словесний конфлікт з адміністратором магазину ОСОБА_4 , почав агресивно себе поводити, при цьому викрикувати погрози та нецензурні висловлювання.
В подальшому, продовжуючи реалізацію свого кримінально- протиправного умислу, ОСОБА_3 демонструючи зневагу до існуючих норм і правил поведінки у суспільстві, моральності та добропристойності, з метою самоутвердитися за рахунок приниження всього персоналу та відвідувачів супермаркету, не сприймаючи до уваги та агресивно реагуючи на неодноразові усні зауваження, вступив в бійку з адміністратором магазину ОСОБА_4 та почав наносити побої, які не завдали тілесних ушкоджень. Своїми діями ОСОБА_3 припинив нормальне функціонування магазину, чим порушив спокій працівників та відвідувачів.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого кримінально-протиправного умислу, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства та демонструючи особливу зухвалість, ОСОБА_3 дістав із кишені предмет, зовні схожий на розкладний ніж, тримав його у руці та продовжував поводитися агресивно, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою та погрозами фізичною розправою на адресу адміністратора магазину ОСОБА_4 та касира ОСОБА_5 .
У цей час у торговельному залі магазину перебували відвідувачі, у тому числі жінки та малолітні діти, які стали безпосередніми свідками вказаних дій. Поведінка ОСОБА_3 викликала у присутніх реальне відчуття небезпеки за своє життя та здоров'я, що призвело до паніки серед покупців та залишення ними приміщення магазину.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: вчинені хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 , кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, а саме як вчинення грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він офіційно не працевлаштований, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.
За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду та покладенням обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не пред'являвся.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Речовий доказ: лазерний оптичний диск, з маркуванням «Artex CD-R 700 MB» в білому паперовому конверті - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1