Справа № 712/15997/25
Провадження № 2-з/712/75/25
21 листопада 2025 року м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
20 листопада 2025 року заявник звернувся до Соснівського районного суду м.Черкаси із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.
В обгрунтування вимог заявник вказує, що планує подати позов до АТ «Черкасиобленерго» про усунення перешкод у користуванні його приватною земельною ділянкою, зобов'язання перенести опори лінії електропередач (ЛЕП), розташовані під його парканом та блокуючі історичний проїзд, відновлення доступу до господарських споруд та проїзду шириною 3,5 метра, який існував до встановлення ЛЕП у 1980-1986 роках.
Для підготовки позовної заяви заявнику необхідні документи, що перебувають виключно у володінні АТ «Черкасиобленерго», і які він не можу отримати самостійно.
06 травня 2023 року ОСОБА_1 було подано письмове звернення до ПАТ «Черкасиобленерго». У зверненні він повідомив про: небезпечне розташування опори ЛЕП над йогобудинком, порушення охоронних зон ЛЕП, падіння дроту під час буревію, розміщення опори в межах його ділянки, необхідність перенесення опори та надання технічної документації. АТ «Черкасиобленерго» повністю проігнорувало звернення - відповіді не надано.
01 листопада 2025 року заявником подано офіційний запит на отримання публічної інформації, у якому просив: схему ЛЕП у районі вул. Святотроїцька, 38 (радіус 250 м); проєктну, технічну та архівну документацію трансформаторної підстанції (1980- 1986); правові підстави розміщення опор ЛЕП; документи щодо землі під опорами. АТ «Черкасиобленерго» не надало жодної відповіді.
Єдиний шлях отримати докази - звернення до суду. Усі необхідні документи: перебувають виключно у володінні АТ «Черкасиобленерго»; не були надані ні у 2023, ні у 2025 році; не можуть бути отримані через відкриті дані або в інший спосіб.
Просить суд
- витребувати Технічні документи ЛЕП та підстанції просить суд витребувати у АТ «Черкасиобленерго»: 1. Схему (креслення) розташування ЛЕП та опор у радіусі 250 м від вул. Святотроїцька, 38. 2.Проєктну документацію ЛЕП (1980-1986). 3. Проєкт трансформаторної підстанції (1980-1986). 4. Технічний паспорт ЛЕП та підстанції. 5. Акти введення ЛЕП та підстанції в експлуатацію. 6. Схеми реконструкцій, модернізацій та збільшення навантаження ЛЕП (1986-2025). --- 2. Правові документи щодо землі під опорами ЛЕП. А також: 1. Погодження місця встановлення опор ЛЕП. 2. Рішення виконавчого комітету (якщо були). 3. Договори або акти землекористування. 4. Документи про наявність/відсутність земельного сервітуту. 5. Інформацію про балансоутримувача землі під ЛЕП;
- витребувати у Департаменту архітектури, БТІ та Архіву міської ради Архівні документи щодо існування історичного проїзду Витребувати у: Департаменту архітектури м. Черкаси, БТІ м. Черкаси, Архівного відділу міської ради: документи, що підтверджують існування проїзду між ділянками: генплани 1980, 1986, 1992, 2002 років; плани кварталу; інвентаризаційні справи; плани прибудинкових територій. 3. Надати мені можливість ознайомитися з отриманими документами в суді або отримати їх копії електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 4. Долучити витребувані документи до матеріалів майбутньої справи після подання позовної заяви.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч. 2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно із ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями ст. 117 ЦПК України.
Відповідно до пунктів чотири-п'ять ч. 1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Частиною 1 ст.76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Аналізуючи положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві про забезпечення доказів до подання позову заявник вказує, що не має можливості самостійно надати суду докази.
Проте у заяві про забезпечення доказів не наведено обґрунтувань на підтвердження того, що заявлені документи, як засіб доказування, може бути втрачено або подання такого доказу стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до ч.4 ст.117ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що в супереч ч.1 ст.117 ЦПК України заява не містить зазначення обґрунтування необхідності забезпечення вказаного у ній доказу у розумінні ст.116 ЦПК України, а саме підстави вважати, що з часом можливість подання запитуваного доказу може бути безповоротно втрачено або збирання чи подання вказаного доказу стане згодом неможливим чи утрудненим, тому заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі положень ч. 4 ст. 171 ЦПК України.
У разі неможливості самостійно надати докази, на що по суті покликається заявник у заяві про забезпечення доказів, учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом на підставі ст. 84 ЦПК України при зверненні до суду з позовоною заявою.
Керуючись ст. 116-118, 171, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч.1,2 ст.261 ЦПК України).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олена МАРЦІШЕВСЬКА
Дата складення повного тексту ухвали 21 листопада 2025 року.