Справа № 712/10251/25
Провадження № 2/712/4031/25
17 листопада 2025 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Чапліної Н.М.,
за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося у Соснівський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики №77771468 від 18.09.2021 у розмірі 15 804,03 грн, понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 укладено Договір №77771468 від 18.09.2021 (далі - Договір).
Згідно п. 1. Договору позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору: сума позики становить 5000,00 грн; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.
Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (далі - Правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Крім того позивач свої позовні вимоги обгрунтовує і положеннями п. 6.5. Правил, відповідно до яких, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Також позивач, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що підписанням Договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Оскільки позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав зобов'язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, а відповідач як позичальник не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив, тому позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованості за Договором, а також судових витрат, які поніс у зв'язку зі зверненням до суду.
22.02.2022 укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77771468.
10.01.2023 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77771468. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №77771468.
З огляду на викладене позивач підсумовує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором, що підлягає стягненню з позичальника, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 15 804,03 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10 803,21 грн та нараховані 3% річних - 0,82 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.08.2025 відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі згідно заявлених позовних вимог, згоден на заочний розгляд справи та винесення заочного рішення. Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю представника позивача згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно з вимогами ст. 128, 131 ЦПК України, відзив на позов не подав. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 18.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77771468 ( на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір).
Пунктом 1 Договору передбачено, що позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У підпунктах 2.1-2.3 п. 2 Договору сторони обумовили умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів. Зокрема, сума позики становила 5 000,00 грн; строк позики (строк договору) - 27 днів; процентна ставка - 1,99%/день (фіксована); дата надання позики - 18.09.2021; дата повернення позики (останній день) - 08.10.2021; знижена процентна ставка/день (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 1,99%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) - 2,70%; пеня %/день (не застосовується в період карантину); орієнтовна реальна річна процентна ставка - 45 138,25%; орієнтовна загальна вартість позики - 6990,00 грн.
Згідно п. 4 Договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Відповідно до п. 12 Договору цей договір був укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телеконукаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Із досліджених у судовому засіданні Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) судом встановлено, що у п.6.5 цього документа міститься умова, відповідно до якої, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Згідно п.6.9 Правил позичальник надає свою згоду, що у період з першого дня понадстрокового користування позикою (її частиною) і до дати повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором позики, на суму позики (її частину) нараховуються проценти у розмірі, встановленому договором позики.
Із довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» №КД-00003357/ТНПП від 14.06.2025 суд встановив, що цим товариством, відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, що укладений із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено прийняття до виконання та завершення наступної платіжної операції: дата - 18.09.2021; номер платежу - cd62db3e-32cd-413d-8a43-c74a9b5fd619; сума - 5000,00 грн; отримувач - Масловатий Вадим - ЕПЗ № НОМЕР_1 .
22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/2022 (далі - Договір факторингу №22/01/2022), відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» зобов'язується прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», і стає новим кредитором за договорами позики, укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та боржниками.
Відповідно до графи №10785 Реєстру боржників №1 до Договору факторингу №22/02/2022, судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15 803,21 грн, з яких 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою кредиту, 10 803,21 грн - сума заборгованості за відсотками.
З договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (далі - Договір про відступлення №10-01/2023) суд встановив, що ТОВ «Вердикт Капітал» відступив шляхом продажу новому кредитору належні йому права, а ТОВ «Коллект Центр» як новий кредитор набув у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та 3 до цього договору.
Відповідно до графи №73765 Реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, судом встановлено, що ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 15 804,03 грн, з яких 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 10803,21 грн - сума заборгованості за відсотками, та 0,82 грн відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
Згідно розрахунку заборгованості, що підготовлений позивачем, суд встановив, що, станом на 03.07.2025, сукупна заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору №77771468 становить 15 804,03 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 10 803,21 грн - сума заборгованості за відсотками та 3% річних у розмірі 0,82 грн.
Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі - Закон №675), пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Таким чином, суд встановив, що позивач як новий кредитор набув права вимоги до відповідача за Договором №77771468 на підставі Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 у взаємозв'язку із умовами Договору про відступлення №10-01/2023.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Договору №77771468 від 18.09.2021, суд встановив, що його сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови її надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання означеного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), а саме: 8ОН1WBSSOS.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у позику від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів в сумі 5 000,00 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Договору №77771468, у строки, передбачені цим правочином.
Отже, зважаючи на те, що відповідач не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми позики за Договором №77771468 як первинному позикодавцю ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», так і його правонаступникам: ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача 5000,00 грн в рахунок погашення основного зобов'язання підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на означені положення матеріального права, беручи до уваги, що до загальної суми боргу, що заявлена позивачем до стягнення із відповідача, включені 3% річних (станом на 10.01.2023) у розмірі 0,82 грн, тому суд означену позовну вимогу вважає обгрунтованою та вмотивованою, а відповідно такою, що підлягає задоволенню.
При вирішенні питання щодо нарахування та стягнення з відповідача процентів у розмірі 10 803,21 грн, суд виходить з наступного.
У додатку № 1 до договору позики №77771468 від 18.09.2021 сторони погодили, що за період з 18.09.2021 по 08.10.2021 проценти за користування кредитними коштами становлять 1990,00 грн.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою матеріали справи не містять.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За умовами договору позики №77771468 від 18.09.2021 сторони встановили строк кредитування до 08.10.2021, однак ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахувало проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку, без погодження зазначеної умови з позичальником в укладеному договорі позики.
Так, у розрахунку заборгованості станом на 22.02.2022 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахувало проценти за період з 18.09.2021 по 06.01.2022 у розмірі 10 945,00 грн.
Оскільки договором позики №77771468 від 18.09.2021 строк його дії, який становить 20 днів, саме протягом цього строку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки тривалістю 20 днів, тому заборгованість, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» за процентами за договором позики становить 1990,00 грн ( за період з 18.09.2021 по 08.10.2021).
З огляду на наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості: за договором позики №77771468 від 18.09.2021 у розмірі 6 990,82 грн, зокрема 5 000,00 грн заборгованості за основним зобов'язанням, 1 990,00 грн заборгованості за нарахованими процентами та 0,82 грн нарахованих 3% річних.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 по справі №826/1216/16, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До позовної заяви ТОВ «Коллект центр» долучено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №43 від 02.06.2025, витяг з Акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, згідно яких сума оплати за надані адвокатські послуги становить 9 000,00 грн та була понесена позивачем.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд виходячи з критерію реальності послуг за надання правової допомоги та розумності її розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка може бути сплачена позивачем, виходячи з наданих цін за підготовку (складання) позовної заяви є 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 071,53 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решту судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 137, 141, 247, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 536, 610, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054-1055 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №77771468 від 18.09.2021 у розмірі 6 990,82 грн, судовий збір у розмірі 1 071,53 грн та витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а всього 11 062,35 грн (одинадцять тисяч шістдесят дві гривнi 35 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Черкаського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Чапліна