Провадження № 2-а/712/304/25
Справа № 712/15776/25
17 листопада 2025 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ПИРОЖЕНКО С.А., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ДРОЗДЕНКА Володимира Ілліча в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та скасування припису,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ДРОЗДЕНКА Володимира Ілліча в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та скасування припису.
В позовній заяві позивач просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2025 року № 185-ДК/0001По/08/01/-25, що винесена Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Дрозденко В.І. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за ст. 53-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.
А також скасувати припис від 04.11.2025 року № 185-ДК/0001По/08/01/-25, що винесений Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Дрозденко В.І. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - повністю.
Розглянувши подану позовну заяву, суд приходить до наступного.
Щодо першої позовної вимоги, суд вважає в цій частині позовну заяву за необхідне залишити без руху з наступних підстав.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивачем зазначено у якості відповідача Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Дрозденка В.І. Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Згідно правового висновку, який міститься в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а «При розгляді справ про адміністративні правопорушення», державні інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Державної інспекції сільського господарства України.
Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 242-1 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не призначений ним інспектор».
Таким чином, у справах про оскарження рішень (постанов) інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належним відповідачем є саме Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.
За таких обставин, суддя вважає адміністративний позов таким, що не відповідає вимогам ст.160,161КАС України. А тому позивачу слід подати уточнену позовну заяву із зазначенням належного відповідача у справі з урахуванням висновків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18) зазначено про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП України, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові, прийшла до висновку, що за подання до адміністративного суду позовної заяви про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності справляється судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно частини 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначена норма Кодексу узгоджується з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи вищевикладене, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України. Позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605 грн. 60 коп.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин провадження у справі не може бути відкритим, а тому відповідно до ст.169 КАС України дана позовна заява в цій частині підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Щодо позовної вимоги про скасування припису, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з пунктами 1,2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, під рішенням чи дією розуміється владне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, викладене за встановленою формою, спрямоване на врегулювання тих чи інших суспільних відносин, що має обов'язковий характер та породжує певні правові наслідки.
Рішення чи дії суб'єкта владних повноважень чи суб'єкта делегованих повноважень це юридична форма рішень чи дій цих органів, тобто офіційний письмовий документ (офіційні дії), які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання рішення чи дій протиправними є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який прийняв це рішення чи вчинив дію. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Як підтверджується змістом позовних вимог, позивач просить скасувати припис про усунення порушень земельного законодавства від 04.11.2025 року, з висновками якого вона не погоджується.
В той же час, Суд звертає увагу на те, що вказаний припис не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, оскільки даним приписом лише фіксуються порушення, виявлені відповідним органом щодо дотримання особою відповідного законодавства та на підставі якого, в подальшому, може бути прийнято відповідне рішення (про притягнення особи до адміністративної відповідальності).
Вищевказаний припис лише містить оцінку посадової особи щодо законності дій відповідного суб'єкта, але не має самостійного значення, адже безпосередньо не визначає обсягу прав та обов'язків особи, щодо якої його складено.
Це означає, що припис не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскарженим до адміністративного суду, тому позовні вимоги про скасування такого припису не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому в цій частині позовних вимог суд відмовляє у відкритті провадження по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-161, 169-170 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ДРОЗДЕНКА Володимира Ілліча в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Позивачу протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені недоліки. У разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягає поверненню позивачу.
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ДРОЗДЕНКА Володимира Ілліча в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в частині позовних вимог про скасування припису.
Ухвала в частині залишення адміністративного позову без руху оскарженню не підлягає, в частині відмови у відкритті провадження ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Соснівського
районного суду м Черкаси С.А.ПИРОЖЕНКО