ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24601/25
провадження № 1-кс/753/3243/25
"14" листопада 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, внесене 12 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020004090, за ознаками кримінального правопорушення, передбачених частиною другою статті 309 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України,
14 листопада 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло вищезгадане клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 14 листопада 2025 року матеріали клопотання передано судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020004090 від 12 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 будучи засудженим вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2025 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною статтею 309 КК України, висновків не зробив та вчинив злочин за наступних обставин - 12 листопада 2025 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи неподалік озера «Вирлиця», що у Дарницькому районі міста Києва, знайшов в землі поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, усвідомлюючи той факт, що у вказаному пакеті може знаходитись психотропна речовина, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, для власного вживання, без мети збуту. Після чого, ОСОБА_4 підібрав вказаний пакет з речовиною та помістив його до правої кишені штанів, в які він був вдягнений, тим самим придбав та розпочав зберігати при собі, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), для власного вживання, без мети збуту.
Так, 12 листопада 2025 року, приблизно о 14 год. 12 хв. за адресою: м. Київ, вул. Вишняківська, неподалік будинку №6-А, працівниками поліції був затриманий ОСОБА_4 , у якого в подальшому під час особистого обшуку в правій кишені штанів, в які він був вдягнений, вилучено поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною світлого кольору, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,259 г., яку ОСОБА_4 умисно незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав, протягом року після засудження за цією статтею, для власного вживання без мети збуту.
PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), згідно Списку 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл- пентан-1-он) до 0,15 г вважається невеликим розміром, від 1,5 до 15,0 г - великим розміром, а від 15,0 г і більше - особливо великим розміром.
Таким чином, маса особливо небезпечної психотропної речовини - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), обіг якої заборонено, в наданій речовині, що згідно висновку судової експертизи становить 2,201г, є достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності та вважається великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини, без мети збуту, вчиненого протягом року після засудження за цією статтею, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених положеннями частини першої статті 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків або вчиняти інші злочини.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, про які зазначено у клопотанні. Наголосив, що підозрюваний не має тісних соціальних зв'язків та у травні цього року був засуджений за частиною першою статті 309 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду.
Адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу, однак просив суд обмежитись запобіжним заходом у вигляді нічного домашнього арешту у певний час доби, зважаючи на те, що підозрюваний проживає сам, а тому просив надати йому змогу забезпечувати себе.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав адвоката.
Вислухавши прокурора, захист, підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100020004090 від 12 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
12 листопада 2025 року ОСОБА_4 (час фактичного затримання о 12 листопада 2025 року о14:12 год) було затримано в порядку статті 208 КПК України.
13 листопада 2025 року ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025100020004090 від 12 листопада 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-протоколами допитів свідків;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
-висновком експертизи матеріалів речовин і виробів від 13.11.2025;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Крім того, ОСОБА_4 не заперечував щодо вчинення інкримінованих йому дій в суді під час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 309 КК України. При цьому, злочин, передбачений частиною другою статті 309 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді штрафу або позбавлення волі на строк до 3 років.
Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Як вбачається з клопотання, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у цілодобового домашнього арешту, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими ризики переховування від органів досудового розслідування чи суду, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що останній усвідомлює тяжкість покарання за вчинення злочину, та був раніше судимий за вчинення аналогічного злочину.
Слідчий суддя враховує, що на даний час до обставин, які підвищують ступінь встановлених ризиків, належить військова агресія Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях.
Слідчий суддя враховує той факт, що діючий на території України режим обмеження виїзду за кордон військовозобов'язаних чоловіків жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.
В той же час слідчий суддя вважає необгрунтованим ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на суть кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_4 є громадянином України, має постійне місце проживання у м. Києві, не заперечував факт вчинення кримінального правопорушення; підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 3 років; раніше судимий за вчинення подібного злочину та наразі перебуває під пробаційним наглядом, наявні у кримінальному провадженні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що прокурор довів обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 1,3,5 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - цілодобовий домашній арешт.
Отже, врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, про наявність ризиків, зважаючи на обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 КК України, зважаючи на наявність у нього зареєстрованого та постійного місця проживання у м. Києві, батьків, слідчий суддя дійшоввисновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на думку слідчого судді, з урахуванням особистості підозрюваного, буде дієвим та надасть можливість запобігти ризикам, доведеним прокурором у судовому засіданні, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України,
клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 13 січня 2026 року (включно) з забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім часу переміщення до найближчого укриття під час повітряної тривоги та необхідності отримання екстреної медичної допомоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до вимог частини п'ятої статті 194 КПК України наступні обов'язки до 13 січня 2026 року (включно):
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання, зміну мобільного телефону та інших засобів зв'язку;
- не відлучатися з місця своєї реєстрації, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваним покласти на органи Національної поліції за місцем реєстрації підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - до 13 січня 2026 року.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду проголошено 19 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1