ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1787/25
провадження № 1-кп/753/1293/25
"11" вересня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №753/1787/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке надійшло до суду 28.01.2025.
Крім того, в провадженні суду перебуває кримінальне провадження №753/4066/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке надійшло до суду 27.02.2025.
Також до суду 27.02.2025 надійшло кримінальне провадження №753/4074/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 28.07.2025 до суду надійшло кримінальне провадження №753/15874/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор, думку якого підтримала потерпіла, просив об'єднати дані провадження та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Так як обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на даний час не відпали та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання прокурора та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами ст. 217 КПК України.
У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює для вирішення питання про їх об'єднання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає правильним об'єднати в одне провадження вищевказані кримінальні провадження, оскільки їх окремий розгляд є недоцільним.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Суд не вбачає підстав для скасування, зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який, оскільки обставини, які враховувались раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились.
В судовому засіданні, на думку суду, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про можливе вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, репутацію, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Крім того, суд враховує наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та те, що заявлені раніше ризики не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорій тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , конкретні обставини справи, на думку суду, дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Так, про наявність ризику переховуватись від суду, відповідно до п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 знає про тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у даному злочині, обізнаний в мірі покарання та усвідомлює, що за даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, не має офіційного джерела доходу та стійких соціальних зав'язків.
Крім того, прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, враховуючи те, що вони у цьому кримінальному провадженні судом безпосередньо не допитані.
Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується зокрема тим, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів. Крім того, судом взято до уваги, що ОСОБА_5 має судимості, в тому числі за злочини проти власності.
Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для продовження дії запобіжного заходу відносно такого обвинуваченого, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на обвинуваченого обов'язків, а тому клопотання прокурора слід задовольнити.
Крім того, суд вважає залишити раніше визначений розмір застави без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 314-317, 331, 376 КПК України, суд,
Об'єднати в одне провадження матеріали кримінального провадження № 753/4066/25 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, №753/4074/25 по обвинуваченню/ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, №753/15874/25 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України з матеріалами кримінального провадження 753/1787/25 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Об'єднаному кримінальному провадженні присвоїти № 753/1787/25.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 09.11.2025 року включно.
Раніше визначений ОСОБА_5 розмір застави, який складає 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок, залишити без змін.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з міста у якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 5 діб з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.