Ухвала від 20.11.2025 по справі 752/28251/25

Справа № 752/28251/25

Провадження № 2-з/752/256/25

УХВАЛА

про забезпечення позову

20.11.2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Савчук К.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Бачкурка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайс Піца Юей", Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агротрейдхім», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТХ Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Свінеко» про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , треті особи овариство з обмеженою відповідальністю "Бачкурка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайс Піца Юей", Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агротрейдхім», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТХ Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Свінеко» про поділ майна подружжя, за якою вона просить накласти арешт та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація права власності, похідних від права власності речових прав та обтяжень, відкриття розділу в державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, перереєстрація) щодо нерухомого майна: будівлі, загальна площа 936 кв.м., яка складається з бійні літера А, Навісу-літера а1, Вимощення - літера - І, огорожа №1, Вимощення з хвірткою, ворота - №3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (Договір купівлі-продажу, серія та номер: 1587, виданий 26.07.2023р.: Нікітенко Ю.М., приватний нотаріус КМНО, право власності зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав №2239289571234; квартири загальною площею 45 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу №361 від 14.02.2007 року), право власності зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП

НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 17.09.2018 року, реєстраційний номер об'єкта в реєстрі речових прав №1648932380000); заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Бачкурка», частка якого складає 86% статутного капіталу в сумі 6 020 000,00 грн.; заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Слайс Піца Юей», частка якого складає 50% статутного капіталу в сумі 250 000,00 грн.; заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агротрейдхім», частка якого складає 86% статутного капіталу в сумі 1 290 000,00 грн.; заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Свінеко», частка якого складає 75% статутного капіталу в сумі 750,00 грн.; заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АТХ Компанія», частка якого складає 85% статутного капіталу в сумі 850,00 грн.; накласти арешт на грошові кошти та рахунки (виявлені державним/приватним виконавцем), відкриті в банківських установах на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ).

В обгрунтування заяви зазначено, що позивач має намір подати позов про поділ майна подружжя, оскільки після розірвання шлюбу сторонами не досягнуто згоди про його поділ. Шлюбний договір між сторонами не укладався, при цьому позивачка надавала заяву відповідачу на розпорядження майном, а саме будівлею по АДРЕСА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Нікітенко Ю. у 2023р., реєстровий номер 1590. У зв'язку з цим, як вказує заявниця, цілком логічною є думки про те, що відповідач ОСОБА_3 , використовуючи цю заяву, може відчужити в будь-який спосіб майно, що утруднить у майбутньому виконання рішення суду про поділ майна. Заходи забезпечення позову, про які просить позивач, відповідають правам та законним інтересам, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи та заяви, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказано, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний суд України зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен враховувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов'язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

З матеріалів справи, зокрема з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_2 є власником будівлі загальною площею 936 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (додаткові відомості: літера А - Бійня; Літера - а1 - Навіс; Літера - І - Вимощення; №1 - Огорожа; №2 - ворота з хвірткою; №3 - Ворота), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2239289571234, а також власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 45 кв.м., житловою площею 22,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1648932380000.

Із заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що ОСОБА_2 матиме статус відповідача за позовом ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

З наведених у заяві про забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову є взаємопов'язаний із способом забезпечення позову, а саме - накладення арешту на майно та заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного вище нерухомого майна, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом якого він має намір звернувся до суду.

У цій частині заяви, заявником обґрунтовано наявність зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування таких

заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Щодо вимог заяви в частині накладення арешту на грошові кошти та рахунки (виявлені державним/приватним виконавцем), відкриті у банківських установах на ім'я ОСОБА_2 , то слід зазначити наступне.

Так, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Тобто, суд на цій стадії має перевірити, яке конкретно майно чи грошові кошти належить відповідачу і де вони знаходяться.

Саме з цією метою положеннями частини першої статті 151 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З наведеного випливає, що відомості про те, в яких фінансових установах та на яких рахунках знаходяться грошові кошти, в якій сумі та в якій валюті перебувають грошові кошти відповідача, є необхідними для забезпечення позову.

Разом з тим, заявник звертаючись у суд із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , інформацію про номери рахунків, банківську установу, де ці рахунки знаходяться, суми розміщених на них грошових коштів, місце і умови їх розміщення суду не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , однак не зазначає інформації про наявність в останнього банківських рахунків, їх вид та призначення, місце розміщення, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність виду забезпечення, про який просить позивач, позовним вимогам та, відповідно, їх співмірність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, може стати наслідком порушення вимог частини четвертої статті 150 ЦПК України.

Також слід зазначити, що ст. 150 ЦПК України не передбачає забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки, відкриті в банківських установах.

Стосовно забезпечення позову шляхом заборонити всім суб'єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо нерухомого, рухомого майна та корпоративних прав, які належать ОСОБА_2 в ТОВ «Бачкурка», ТОВ «Слайс Піца Юей», ТОВ «Компанія «Агротрейдхім», ТОВ «Свінеко», ТОВ «АТХ Компанія», суд зазначає, що заявником не ідентифіковано, щодо якого саме нерухомого, рухомого майна необхідно вжити заходи забезпечення позову, та не додано відповідних доказів належності майна відповідачу.

До того ж слід зазначити, що змістом корпоративних прав є майнові та організаційні (немайнові) права, що виникають з факту володіння часткою у статутному капіталі господарського товариства. До майнових корпоративних прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю можна віднести: участь у розподілі прибутку товариства; отримання в разі ліквідації товариства частини майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартості. До організаційних (немайнових) корпоративних прав можна віднести такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства. Серед зазначених прав оборотоздатними є лише майнові. Оскільки організаційні права тісно пов'язані з особою їх носія, то за своїми властивостями вони не здатні до обороту. Оскільки корпоративні майнові та організаційні права виникають у їх носія із права на частку у статутному капіталі, то в разі відчуження учасником своєї частки корпоративні права не переходять до набувача, а виникають у нього як в учасника товариства з обмеженою відповідальністю. За своєю природою корпоративні права та обов'язки є змістом корпоративних правовідносин, а частка у статутному капіталі - об'єктом правовідносин. Разом з іншими складовими (суб'єкт, підстави виникнення правовідношення) ці елементи становлять структуру корпоративних правовідносин. Зазначене свідчить про певний правовий зв'язок між часткою в статутному капіталі, статутним капіталом та корпоративними правами. Цей зв'язок полягає в такому: частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не збігається з поняттям "корпоративні права" чи "майнові права"; частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю - це частина статутного капіталу товариства, яка виражена у вартісному еквіваленті у співвідношенні до статутного капіталу в цілому; частка у статутному капіталі є об'єктом цивільних прав, що здатна обертатися у цивільному обороті та спадкуватися. Частка у статутному капіталі засвідчує участь особи у товаристві. Право на частку у статутному капіталі є майновим правом; виходячи з юридичного факту набуття права на частку у статутному капіталі закон або статутні документи товариства наділяють її володільця правами та обов'язками як стосовно частки, так і стосовно власне товариства та інших учасників цього товариства. Слід розрізняти право на частку у статутному капіталі, та права, що випливають з володіння такою частковою; корпоративні права та обов'язки учасника товариства з обмеженою відповідальністю є похідними від права учасника на частку в статутному капіталі; корпоративні права виникають у тієї особи, якій належить частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, проте момент виникнення корпоративних прав не завжди збігається з моментом набуття права на частку у статутному капіталі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19, постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 911/1149/19).

Наведений юридичний зв'язок між правом на частку у статутному капіталі ТОВ і правами, що випливають з володіння такою часткою, дозволяє розглядати право на частку за критерієм підстав їх виникнення (стаття 11 ЦК України) як право на частку у майнових відносинах подружжя (а) та право на частку в корпоративних правовідносинах (б). Таким чином, не можна ототожнювати право на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю і номінальну вартість такої частки.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 24.01.2024р. у справі №755/12931/23, в якій суд касаційної інстанції з урахуванням наведеного вище, вказав, про помилковість вжиття запобіжного заходу судом першої інстанції щодо корпоративних прав з метою забезпечення позову.

Отже, виходячи з наведеного, перевіривши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність її задоволення частково, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Бачкурка", Товариство з обмеженою відповідальністю "Слайс Піца Юей", Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агротрейдхім», Товариство з обмеженою відповідальністю «АТХ Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Свінеко» про поділ майна подружжя задовольнити частково.

2. Накласти арешт та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрація права власності, похідних від права власності речових прав та обтяжень, відкриття розділу в державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, перереєстрація) щодо нерухомого майна:

будівлі, загальна площа 936 кв.м., яка складається з Бійні літера А, Навісу-літера а1, Вимощення - літера - І, огорожа №1, Ворота з хвірткою №2, ворота - №3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в реєстрі речових прав №2239289571234;

квартири загальною площею 45 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта в реєстрі речових прав №1648932380000.

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач (боржник): ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бачкурка» (Черкаська обл., Уманський район, с. Бачкурине, вул. Шевченка, 57, код ЄДРПОУ 43605542).

Третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слайс Піца Юей» (02068, м. Київ, вул. Ревуцького, 15, код ЄДРПОУ 44137638).

Третя особа 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейдхім» (03022, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 38454290).

Третя особа 4: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТХ Компані" (03022, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 44280026).

Третя особа 5: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свінеко» (03022, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 34, код ЄДРПОУ 45521790).

5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

6. Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

8. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 20.11.2025р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА

Попередній документ
131982008
Наступний документ
131982010
Інформація про рішення:
№ рішення: 131982009
№ справи: 752/28251/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 18.11.2025