Справа № 710/1231/25
Провадження № 2-п/710/7/25
20.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді - Побережної Н.П.
за участі секретаря судового засідання - Коваленка В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Нечай Руслана Васильовича про перегляд заочного рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором
07.11.2025 на електронну адресу Шполянського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд" надійшла заява від представника відповідача у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором, про перегляд заочного рішення. У заяві міститься прохання переглянути заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2025 року у справі № 710/1231/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором та скасувати заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21 жовтня 2025 року у справі № 710/1231/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач не міг з'явитися в судове засідання оскільки не знав про те, що Шполянським районним судом Черкаської області розглядається справа за його участі. Жодних повідомлень, повісток чи навіть телефонних дзвінків про розгляд справи Відповідач не отримував, а тому не міг знати.
Належних, допустимих і достовірних доказів надання відповідачеві кредиту, а саме: первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» позивачем - ТОВ «Споживчий центр» не надало. Довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про видачу кредиту не може бути доказом надання кредиту оскільки в ній відсутня інформація хто є платником, час оплати ті інші реквізити платіжного документу. А також вона залежить від волевиявлення самого Позивача у якого склалися договірні відносини з ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Відповідач звертає увагу суду на розрахунок заборгованості, що доданий позивачем до позовної заяви. Замість розрахунку заборгованості позивачем до позовної заяви додано документ під назвою Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором. По-перше, в довідці відсутня інформація про те, на яку дату здійснений розрахунок. По-друге, в даному документів лише констатовано, що заборгованість за кредитом складає - 28 976.90 грн., заборгованість за процентами - 32 454.62 грн., неустойка 9860 грн. Разом 71291.52 грн. З чого складається заборгованість за процентами в сумі 32 454.62 грн., на який залишок кредитного боргу дані проценти були нараховані, за якою процентною ставкою. Матеріали справи містять суперечливі твердження позивача щодо розміру боргу відповідача за кредитним договором. Відсутні докази того, що Відповідач і Позивач підписували договір та усі додатки до нього будь-яким способом, а сукупність цифр і літер як «підпису» Відповідача, тотожній відбиток підпису і печатки первісного кредитора методом механічного копіювання на всі копії (кредитного договору, таблиці-графіка платежів, паспорта споживчого кредиту) могли бути нанесені будь-якою особою - Відповідачу примірників оригіналів договору з підписами ТОВ «Споживчий центр» не надавалося. Довідка-розрахунок про стан заборгованості, яка надана Суду Позивачем, не є доказом наявності заборгованості по договору, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом. Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі Позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника первісним кредитором, виписки з рахунку кредитора за дату виплати коштів Відповідачу відповідно до ст. 19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ч. 2 ст. 78 ЦПК України. До позову додані паперові роздруківки без будь-яких електронних цифрових підписів, які Позивач вважає доказами у справі і з яких не можливо встановити, ким саме кожний оригінал був підписаний і як саме. До цих документів слід ставитися критично, оскільки до них могли бути внесені будь-які відомості, вигідні Позивачу, і видавались вони спеціально для подання Суду.
Як вбачається з наданих Позивачем документів, ідентифікація позичальника та реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» відбувалася шляхом направлення смс повідомлення на невідомий Відповідачеві мобільний номер телефону. Однак Відповідачу невідомо кому належить вказаний номер телефону. Відповідач користується зовсім іншим номером телефону, а ніж зазначений в матеріалах справи.
Відповідачу невідомо кому належить адреса електронної пошти, яка використовувалася під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр». Відповідач користується зовсім іншою відмінною адресою електронної пошти.
Матеріалами справи не підтверджено укладення між ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем кредитного договору, погодження між ними умов кредитування та надання відповідачу кредиту. Позивач не надав суду докази про отримання Відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, про здійснення входу останнього на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, а тому в матеріалах справи відсутні докази укладання кредитного договору в електронному вигляді. Наданий суду кредитний договір не містять інформації про підписання договору ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем з використанням засобу електронного цифрового підпису. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б встановити, що саме відповідач пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» при вході в особистий кабінет на сайті, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який би він сам зазначив. Відповідач заперечує проти позову та не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 07.11.2025 заяву адвоката Нечай Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором прийнято до провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином причин неявки не повідомив, клопотань на заявляв.
Відповідач та його представник до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, клопотань не заявляв.
Відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже неявка сторін не перешкоджає суду розглянути заяву.
Дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно ч.3 ст. 187 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як роз'яснено в Узагальненні Верховного Суду України від 01.05.2007 «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК (наразі - ст. 288 ЦПК України), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом приведеної норми заочне рішення підлягає скасуванню виключно за наявності двох підстав у сукупності, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 21.10.2025 позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором №05.02.2025-100000800 від 05.02.2025 у розмірі 61431,52 грн., з яких: 28976,90 грн. - основного боргу, 32454,62 грн. - проценти, а також судовий збір в розмірі у розмірі 2087,13 грн..
Щодо аргументів відповідача, про те, що відповідач не міг з'явитися в судове засідання оскільки не знав про те, що Шполянським районним судом Черкаської області розглядається справа за його участі.
Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до ч.6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
У відповіді №16905232 від 21.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, наявна інформація про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
На зареєстровану адресу відповідача: АДРЕСА_1 , суд здійснював направлення копію ухвали про відкриття провадження, судової повістки на 11.09.2025, рекомендованим листом від 27.08.2025, штрихкодовий індетифікатор «Укрпошти» - 06 102 762 240 10. Проте, лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. У довідці про причини повернення/досилання зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. (а.с. 21-24).
Судова повістка на 21.10.2025, тобто повторно, була направлена рекомендованим листом 18.09.2025, на встановлену судом адресу місця реєстрації відповідача, штрихкодовий ідентифікатор «Укрпошти» - 06 102 804 721 26. Проте, лист із вкладенням повернуся до суду та не був вручений адресату. У довідці про причини повернення/досилання зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. (а.с. 32-34).
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такий висновок зробив Верховний Суд у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023. аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі № 591/4832/22 від 01.12.2023.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.2-4 ст. 280 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Представник відповідача у заяві про перегляд заочного рішення не вказав коли саме дізнався про наявність заочного рішення суду, та з яких джерел отримав інформацію про наявне рішення.
Щодо доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача стверджує, що наданий суду кредитний договір не містять інформації про підписання договору ТОВ «Споживчий центр» та Відповідачем з використанням засобу електронного цифрового підпису. В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б встановити, що саме відповідач пройшов ідентифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» при вході в особистий кабінет на сайті, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який би він сам зазначив. Відповідач заперечує проти позову та не визнає факт заповнення формуляру заяви або іншої форми про прийняття пропозиції в електронній формі, отримання одноразового ідентифікатора, а також вчинення інших дій, які можна розцінювати як прийняття пропозиції укласти електронний договір.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі Позичальнику кредиту у заявленій сумі, а саме: не було надано оригіналу кредитного договору, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок Позичальника первісним кредитором
Суд розцінює такі твердження відповідача критично.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.3 ст. 12 і ч.1 чт. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. Таке посилання відсутнє у поданій заяві про перегляд заочного рішення.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі №757/40395/20 від 14.06.2022.
Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: частиною першою статті 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 640/7029/19 від 09.02.2023.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Представник не надав доказів про те, що кредитний договір №05.02.2025-100000800 від 05.02.2025 був визнаний недійсним.
Представник відповідача не спростував приналежність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 .
На спростування отримання коштів, або користування ними відповідач міг надати виписку із карткового рахунку № НОМЕР_1 , або відповідний доказ, що такий рахунок щодо відповідача не був відкритий та кредитні кошти не надходили, а також інформація який саме номер телефону є (фінансовим номером телефону) за цією платіжною карткою.
Не надання доказів, а також відсутність посилання на них, на стадії розгляду питання про перегляд заочного рішення, не відповідає суті такого перегляду, та позбавляє суд можливості оцінити істотне значення доказів для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 5.2 п.5 Розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Згідно п.37 розділу ІІІ згаданого Положення, Підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Позовна заява до Шполянського районного суду Черкаської області була подана ТОВ «Споживчий кредит» з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд". До позовної заяви були додані копії доказів, якими обґрунтовується позов. Правовий статус електронної копії паперового документа відповідності оригіналу документу засвідчений кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Тому твердження представника відповідача про недопустимість наданих позивачем доказів, суд оцінює критично.
Суд, керуючись п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України вважає за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 43, 258, 260, 261, 284-288, 352-353 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача, адвоката Нечай Руслана Васильовича про перегляд заочного рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 21.10.2025 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором, залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Побережна