Справа № 710/1355/25
Провадження № 1-кс/710/19/25
20.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
у приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області розглянувши заяву прокурора про відвід судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України,
До Шполянського районного суду Черкаської області, 17.11.2025, надійшла заява від начальника Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відвід судді, в якій він просить задовольнити заяву про відвід судді Шполянського районного суду Черкаської області - ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 перебувала справи про адміністративні правопорушення за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_4 №710/1307/25.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років. Під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення судом досліджено докази, зокрема, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, що були при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Поряд з цим, вказаний відеозапис є суттєвим доказом і в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
Отже, судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 у певній мірі відомі обставини вчинення кримінального правопорушення та докази у кримінальному провадженні, ще до того, як у справі розпочато судовий розгляд.
Враховуючи наведене, є достатні підстави для сумніву у неупередженості судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_4 .
Учасники кримінального провадження до суду не з'явилися, про час, дату та місце розгляду були повідомлені належним чином.
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 була належним чином повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася.
Розглянувши заяву про відвід, суд зазначає таке.
Згідно з ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Нормами ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ч.ч.2, 3 ст. 81 КПК України усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом (ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
Судді ОСОБА_3 було заявлено відвід на підставі ч.4 ст. 75 КПК України, у зв'язку з тим, що суддя розглядала справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.5 ст. 125 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_4 . При розгляді справ про адміністративні правопорушення суддя досліджувала відеозаписи з нагрудних камер поліцейських. Ці записи є доказом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.5 ст. 27, ч .1 ст. 358, ч.ст.358 КК України.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Пункт 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 (Заява N 7577/02), передбачає, що суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Подібний висновок міститься у п.28 рішенні Європейського суду з прав людини у справі у справі «Газета «Україна центр» проти України» від 15.07.2010 (Заява N 16695/04)
Європейський суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006, (Заява N 33949/02), пункт 49 рішення, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
В п.50 даного рішення зазначено, стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
В пункті 52 цього ж рішення прописано - «при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Подібний висновок міститься п.п.66.67 рішення Європейського суду з прав людини справа «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.03.2010 року(Заява N 4785/02).
В пункті 105 рішення Європейського суду з прав людини, справа Олександр Волков проти України» від 09.04.2013 (Заява № 21722/11), зроблено висновок, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Згідно п. 97 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фельдман проти України» від 08.04.2010 (Заяви N 76556/01 та 38779/04), зазначено, що до вимоги "безсторонності" мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,).
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року , схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 N 2006/23, суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Ухвалення рішення у іншій справі не може бути підставою для відводу судді. Дослідження доказів, на які покликається прокурор у своїй заяві, відбувалися при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо наявності та відсутності складу адміністративного правопорушення. За результатами оцінки доказів було ухвалено відповідну постанову. У справі про адміністративне правопорушення №710/1307/25, суддя ОСОБА_6 не виконувала роль саме слідчого судді.
Прокурором не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_3 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
У зв'язку з цим, заява прокурора про відвід судді Шполянського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, не може бути задоволена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 75, 80, 81, 314, 369-372 КПК України суддя,
У задоволенні заяви начальника Шполянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_5 про відвід судді - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1