Справа №710/851/25
Номер провадження 1-кп/710/120/25
іменем України
17.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник (адвокат) - ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_6
захисник (адвокат) - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шполянського районного суду Черкаської області в залі суду клопотання про продовження запобіжного заходу у об'єднаному кримінальному провадженні відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000363 від 17.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, № 62024100130003075 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, № 620240500010016465 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
13.06.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12025250360000363 від 17.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
26.06.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 62024100130003075 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.07.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 620240500010016465 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою суду від 21.07.2025 об'єднано матеріали кримінальних проваджень відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000363 від 17.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, № 62024100130003075 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, № 620240500010016465 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в одне провадження.
Прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 18.06.2025 слідчим суддею Звенигородського районного суду Черкаської області відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та визначено розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. Строк дії запобіжного заходу закінчується 30.09.2025. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилитись від суду з огляду на те, що він не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни та демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого нам злочину, і шляхом підбурювання, вмовляння, залікування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду. Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може виразитися у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому самовільно залишати військову частину з метою ухилення від військової служби, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування. При визначенні запобіжного заходу прокурор просить врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість. ОСОБА_5 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що його дії в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
Також прокурором було подано клопотання про продовження ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 18.06.2025 слідчим суддею Звенигородського районного суду Черкаської області відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, та визначено розмір застави у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 грн. Строк дії запобіжного заходу закінчується 30.09.2025. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилитись від суду з огляду на те, що він не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни та демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого нам злочину, і шляхом підбурювання, вмовляння, залікування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду. Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може виразитися у створенні обвинуваченим штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що обвинувачений є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто в подальшому самовільно залишати військову частину з метою ухилення від військової служби, а також може бути передислокований разом з частиною до іншого місця служби з урахуванням воєнного стану в країні, що унеможливить виконання ним покладених на нього обов'язків у кримінальному провадженні та порушить принципи визначені ст. 2 КПК України та розумні строки досудового розслідування. При визначенні запобіжного заходу прокурор просить врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість. ОСОБА_6 порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що його дії в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
В судовому засіданні прокурор підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні захисники заперечували проти задоволення клопотання.
В судовому засіданні обвинувачені просили змінити запобіжний захід на більш м'який.
13.06.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 12025250360000363 від 17.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Ухвалами слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.06.2025 відносно обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави у виді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
26.06.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 62024100130003075 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
02.07.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали кримінального провадження № 620240500010016465 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою суду від 21.07.2025 об'єднано матеріали кримінальних проваджень відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000363 від 17.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, № 62024100130003075 від 08.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, № 620240500010016465 від 16.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в одне провадження.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою було враховано тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі доведення їх вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, дані про їх особу, а також встановлено наявність ризиків:
можливого переховування обвинувачених від суду, незаконно впливу на свідків, можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені ризики в клопотанні про продовження строку дії вказаного запобіжного заходу, суддя враховує, що ризик можливого переховування обвинувачених від суду не зменшився, і враховуючи вищу міру покарання за інкриміновані обвинуваченим злочини, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років, обвинувачені можуть переховуватися від суду.
Крім того, на думку суду, також є ризик можливого протиправного впливу обвинувачених на свідків та потерпілих, які можуть чинити на них вплив, оскільки вони безпосередньо не допитані судом.
Також є ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинувачених, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків і потерпілих, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд виходить із того, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою на два місяці.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
На час розгляду клопотань про продовження запобіжного заходу щодо обвинувачених, при визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує характеризуючи осіб дані та майновий стан обвинувачених, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, та не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим за інкриміновані злочини.
Ухвалою суду від 22.09.2025 обвинуваченим було визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні вказував, що його підзахисний не порушував попередні умови застави, визнає свою провину та розкаюється, обвинувачений у 18 років вступив до ЗСУ.
Захисник ОСОБА_7 вказувала, що її підзахисний має проблеми зі здоров'ям які не можуть належним чином лікуватись в умовах СІЗО, має ряд державних нагород а саме, медалі «За поранення», має відзнаку «За жертву крові в боях за волю України, відзнаку «Веретан війни». Є учасником бойових дій. Визначений розмір застави є непомірним.
Отже, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте з визначенням застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
Питання щодо внесеної застави у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 345 КК України, може бути вирішено судом за наявністю обґрунтованого клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316,331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» УДПтС України до 17.01.2026, про що оголосити йому негайно під розписку.
Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора за кожною вимогою;
2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 17.01.2026 року.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» УДПтС України до 17.01.2026, про що оголосити йому негайно під розписку.
Визначити одночасно щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити розмір застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора за кожною вимогою;
2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 17.01.2026 року.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків, покладених на особу при застосуванні запобіжного заходу у виді застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 17.01.2026 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1