Справа № 710/675/25
Провадження № 2/710/418/25
13.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Гегельської І.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Грушевого Ю.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
1. Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
13.05.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» від 14.02.2025 №14/02/25 про звільнення з посади начальника Черкаського відділення №1 ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» і поновити на роботі на посаді та стягнути з ТОВ Фінансова Компанія «Віва Капітал» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 14.02.2025 по 19.05.2025 в сумі 111328,60 грн.
Свій позов обґрунтовує тим, що 25.12.2024 між позивачем та ТОВ ФК «Віва Капітал» укладено трудовий договір, за яким ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Черкаського відділення №1 ТОВ ФК «Віва Капітал», та передбачено випробувальний термін тривалістю три місяці. При прийомі на роботу позивачем було написано дві заяви, а саме: про призначення та звільнення з вказаної посади. Під час здійснення трудових обов'язків жодних нарікань щодо роботи позивач не отримувала, проте після півтора місяця проходження випробувального терміну ТОВ ФК «Віва Капітал» повідомило про звільнення, оскільки з наказом про звільнення ознайомлено ОСОБА_2 не було, то, відповідно, склали акт про відмову від ознайомлення.
На скаргу до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо незаконності звільнення ОСОБА_2 отримала відповідь про те, що 14.02.2025 за резолюцією директора її було звільнено згідно журналу реєстрації заяв з кадрових питань а також виплачені розрахункові кошти, трудовий договір був припинений за пунктом 1 ст. 36 КЗпП України. У зв'язку з тим, що згоди на звільнення позивач не надавала, а тому звернулась до суду за захистом своїх порушених трудових прав.
13.06.2025 відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 звільнилась 14.02.2025, однак 17.02.2025 змінила свої наміри та повідомила, що бажає працювати далі та хоче відкликати заяву. Отримавши відповідь, що відкликати заяву неможливо, ОСОБА_2 звернулась зі скаргою до Державної служби з питань праці за результатами якої, складено акт та припис щодо усунення порушень. Перевіркою виявлено порушення п.3 ст. 29 КЗпП України щодо часткового інформування працівника про права та обов'язки, порушень щодо звільнення працівника не виявлено. Крім того, ОСОБА_2 не надала жодних допустимих доказів щодо тиску на неї відповідачем, щодо звільнення під час звільнення із займаної посади. Також відповідач зазначив про те, що норми КЗпП не передбачають можливості відкликання працівником своєї заяви.
Заяви (клопотання) учасників справи.
13.05.2025 позивач разом з позовною заявою подав клопотання про витребування доказів у відповідача.
03.06.2025 представник позивача - адвокат Семенюк О.Г. подала клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
11.06.2025 представником відповідача подані до суду документи на виконання ухвали суду про витребування доказів.
30.06.2025 представником позивача - адвокат Семенюк О.Г. подане клопотання про перенесення судового засідання.
01.07.2025 представник позивача - адвокат Семенюк О.Г. подала клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
03.07.2025 представник позивача - адвокат Семенюк О.Г. подала клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
04.07.2025 представник позивача - адвокат Семенюк О.Г. подала повторно клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
14.07.2025 представник позивача - адвокат Семенюк О.Г. повідомила суд про припинення повноважень представника позивача.
14.07.2025 позивач подала клопотання про перенесення розгляду справи по причині відсутності захисника.
17.07.2025 представник позивача - адвокат Хорошун С.А. подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
06.08.2025 позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи по причині відсутності захисника.
06.08.2025 представник позивача - адвокат Хорошун С.А. повідомив суд про припинення повноважень представника позивача.
12.08.2025 позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи по причині відсутності захисника не менше ніж на 1 місяць.
14.08.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про перенесення розгляду справи по причині відсутності захисника у позивача.
01.09.2025 позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи по причині відсутності захисника та не призначати засідання раз на два тижні.
21.10.2025 позивач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи по причині стану здоров'я після хвороби.
28.10.2025 представник позивача - адвокат Огородній А.Б. подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
28.10.2025 представник позивача - адвокат Огородній А.Б. та позивач ОСОБА_2 подали клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку із зайнятістю адвоката в іншому процесі.
31.10.2025 представник позивача - адвокат Огородній А.Б. подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
06.11.2025 представник позивача - адвокат Огородній А.Б. подав клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання.
06.11.2025 позивач ОСОБА_2 подала клопотання про перенесення судового засідання по причині неможливості бути на засіданні адвоката.
13.11.2025 позивач ОСОБА_2 подала клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку із хворобою та просила не розглядати справу у її відсутність, навіть за присутності її представника.
Інші процесуальні дії у справі
14.05.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області дану цивільну справу залишено без руху.
Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 29.05.2025 було відкрито провадження по справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та витребувано докази у ТОВ ФК «Віва Капітал».
05.06.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було клопотання представника позивача - адвоката Семенюк О.Г. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції залишено без розгляду.
02.07.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Семенюк О.Г. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
18.07.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було задоволено клопотання представника позивача - адвоката Хорошуна С.А. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
03.11.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Огороднього А.Б. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через відсутність технічної можливості.
06.11.2025 ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області було вирішено про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участі позивача та представника позивача та запропоновано позивачу прибути в судове засідання для огляду оригіналів доказів.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду була належним чином повідомлена, подала клопотання про перенесення судового засідання та вказала що бажає бути присутньою в судовому засіданні та просила не розглядати справу у її відсутність навіть в разі присутності її представника.
Представник позивача - адвокат Огородній А.Б. в судове засідання з'явився, позов підтримав повністю, просив його задовольнити. Клопотання позивача про перенесення судового засідання підтримав.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вказав, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки судове засідання неодноразово переносилось за клопотанням позивача, крім того позивач вже надавала пояснення по суті позову.
Щодо клопотання позивача про перенесення судового засідання.
23.07.2025 в судовому засіданні, в якому були присутні позивач, її представник - адвокат Хорошун С.А. та представник відповідача - адвокат Грушевий Ю.В. суд здійснив розгляд справи по суті (заслухані пояснення кожного з учасників щодо позову, надано можливість задати питання, з'ясовані обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, досліджені докази), однак в судовому засіданні було оголошено перерву, оскільки позивач просив оглянути оригінали доказів, наданих стороною відповідача. Після чого позивач неодноразово (сім разів) подавала клопотання про перенесення судових засідань з різних підстав.
Відповідно до ч.1 та п.4 ч.3 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Отже, оскільки в судовому засідання присутній представник позивача - адвокат Огородній А.Б., явка позивача не була визнана судом обов'язковою, позивач надав пояснення по суті справи, був присутній під час дослідження доказів, а також враховуючи особливості розгляду справ у спрощеному позовному провадженні, суд дійшов висновку, що підстави для перенесення судового засідання відсутні.
2. Мотивувальна частина:
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов не належить до задоволення на підставі наступного.
23.12.2024 ОСОБА_2 написала заяву про прийняття її на посаду начальника Черкаського відділення №1 ТОВ ФК «Віва Капітал» з 25.12.2024 (Т.1 а.с.5, 64).
ТОВ ФК «Віва Капітал» виданий наказ №23/12/24/1 від 23.12.2024 про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду начальника Черкаського відділення №1 зі строком випробування три місяці з посадовим окладом згідно штатного розпису (Т.1 а.с. 6, 65).
25.12.2024 між ОСОБА_2 та ТОВ ФК «Віва Капітал» укладено безстроковий трудовий договір, за яким ОСОБА_2 прийнято на посаду начальника Черкаського відділення №1 з випробувальним терміном 3 місяці, про що зазначено у розділі 10 даного договору (Т.1 а.с.3-4).
Відповідно до акту відмови від ознайомлення з наказом про звільнення від 14.02.2025 ОСОБА_2 ознайомилась з наказом про припинення трудового договору від 14.02.2025 №14/02/25 та повідомленням про нараховані суми належні працівникові при звільненні, проте підписувати вищевказані документи відмовилась (Т.1 а.с. 7, 66). Оригінал документу досліджено в судовому засіданні.
За даними розрахункових листків виданого ТОВ ФК «Віва Капітал» за грудень 2024 ОСОБА_2 нарахована заробітна плата в сумі 5681,82 грн., виплачено 4375,00 грн. після відрахування податків із заробітної плати, за січень 2025 - нарахована заробітна плата в сумі 19598,18 грн., виплачено 15090,60 грн. після відрахування податків із заробітної плати, за лютий 2025 - нарахована заробітна плата в сумі 15837,82 грн., виплачено 12195,12 грн. після відрахування податків із заробітної плати (Т.1 а.с.28).
Посадовий оклад начальника Черкаського відділення №1 становить 25000,00 грн., код класифікатора професії ДК 1221,2, кількість штатних одиниць 1, місячний фонд заробітної плати становить 25000,00 грн., що підтверджується штатним розписом, затвердженим директором ТОВ ФК «Віва Капітал» Логвіновим В.А. та введений в дію з 09.12.2024 (Т.1 а.с. 29-32).
Згідно положення про преміювання працівників ТОВ ФК «Віва Капітал» за поточні результати праці та підсумками роботи за місяць та за квартал, затвердженого директором ТОВ ФК «Віва Капітал» ОСОБА_3 02.01.2020, передбачено право на виплату премії працівникам, після закінчення строку випробування, зокрема п.2.1 (Т.1 а.с. 73).
11.02.2025 ОСОБА_2 написала заяву про звільнення з займаної посади за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП з 14.02.2025 з резолюцією директора про підготовку наказу на звільнення 14.02.2025 (а.с. 74). Оригінал документу досліджено в судовому засіданні.
Згідно наказу №14/02/25 від 14.02.2025 про припинення трудового договору (контракту), ОСОБА_2 звільнена із посади начальника Черкаського відділення №1 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з виплатою грошової компенсації за три дні невикористаної відпустки (а.с. 75). Оригінал документу досліджено в судовому засіданні.
За даними витягу з книги обліку руху трудових книжок і вкладишів, розпочатої 01.10.2016, ОСОБА_2 отримала трудову книжку, про що свідчить її підпис у графі розписка працівника в отриманні трудової книги на аркуші 21 книги, запис номер 122 (а.с. 76). Оригінал документу досліджено в судовому засіданні.
Відповідно до особової картки працівника ОСОБА_2 працювала у ТОВ ФК «Віва Капітал» на посаді начальника Черкаського відділення №1 з 25.12.2024 та звільнена 14.02.2025 на підставі наказу №14/02/25 від 14.02.2025 (а.с. 77). Оригінал документу досліджено в судовому засіданні.
За даними акту №Ц/ЧК/4683/440 від 14.03.2025, складеного Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці при проведенні перевірки на ТОВ ФК «Віва Капітал», «у ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Віва Капітал», підприємство), за зверненням громадянки ОСОБА_2 , аналізом документів за період з грудня 2024 по лютий 2025, наданих адміністрацією підприємства, встановлено наступне: за заявою, згідно наказу від 23.12.2024 ОСОБА_2 прийнято на посаду начальника Черкаського відділення №1 ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» з 25.12.2024 зі строком випробування три місяці, з посадовим окладом згідно штатного розпису.
До початку роботи роботодавець в узгоджений із працівником спосіб частково поінформував працівника про права та обов'язки, умови праці, зокрема про розмір заробітної плати ОСОБА_2 проінформована 25.12.2024 під підпис в особовій картці працівника, про положення про преміювання працівників працівник не поінформований, що є порушенням пункту 3 частини першої статті 29 КЗпП України.
Нарахування заробітної плати ОСОБА_2 проводилося з розрахунку посадового окладу в розмірі 25000,00 грн., що відповідає штатному розпису підприємства, який введений в дію з 09.12.2024 року. Нарахування премій не проводилося, так як відповідно до п. 2.1. Положення про преміювання працівників підприємства, право на виплату премій працівники отримують після закінчення строку випробування. В даному випадку строк випробування ОСОБА_2 закінчувався 24.03.2025 року.
Виплата заробітної плати проводилася в терміни відповідно до діючого законодавства, в тому числі і за дні тимчасової непрацездатності.
ОСОБА_2 11.02.2025 року написана заява на звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП України з 14.02.2025, на якій присутня резолюція директора про підготовку наказу на звільнення 14.02.2025 з виплатою розрахункових коштів. Дана заява зареєстрована в Журналі реєстрації заяв з кадрових питань за номером 18 від 11.02.2025. Наказом від 14.02.2025 №14/02/25 припинено трудовий договір з ОСОБА_2 за п.1 ст. 36 КЗпП України. Виплата розрахункових коштів, зокрема заробітної плати за лютий 2025 року та за три дні компенсації невикористаної відпустки проведена 14.02.2025 на картковий рахунок ОСОБА_2 розрахунковою відомістю № 040 від 14.02.2025.
Підприємством 14.02.2025 сформовано повідомлення № 14/02/25/1 про нараховані суми, належні працівниці ОСОБА_2 при звільненні. Актом від 14.02.2025 зафіксовано, що ОСОБА_2 ознайомилася з наказом про припинення трудового договору та повідомленням про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, проте підписувати вищевказані документи відмовилася.
ОСОБА_2 трудову книжку отримала 14.02.2025, про що свідчить підпис у книзі обліку трудових книжок і вкладишів до них» (Т.1 а.с. 79-88).
За результатами перевірки було винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 14.03.2025, зокрема про порушення п.3 ч.1 ст. 29 КЗпП України (не було ознайомлено ОСОБА_2 із положенням про преміювання працівників та надано пропозицію №Ц/ЧК/4683/440/01 від 14.03.2025 вжити заходів дисциплінарного впливу до ОСОБА_4 та повідомити про результати Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до 31.03.2025 (Т.1 а.с. 89-90).
ОСОБА_2 заявою від 28.02.2025 звернулась до Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці щодо проведення перевірки на ТОВ ФК «Віва Капітал» з підстав порушення трудового законодавства під час звільнення з посади начальника Черкаського відділення №1 (Т.1 а.с.91-93).
За даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.05.2025 зареєстроване кримінальне провадження №12025255330000500 від 14.05.2025 , правова кваліфікація ч.1 ст.358 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 13.05.2025 до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла ухвала Соснівського районного суду м.Черкаси №712/6012/25 від 08.05.2025, якою зобов'язано внести відомості за зверненням ОСОБА_2 щодо підробки службового документу, а саме заяви на звільнення (Т.1 а.с. 132-133, 141-142).
Документи, надані позивачем з клопотанням про перенесення судового засідання від 06.11.2025 ( Т.2 а.с.6-27 та 32-36), як такі що подані з порушенням вимог ст. 83 ЦПК України.
3. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст. 43 Конституції України Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.
Згідно ст. 21 КЗпП України Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
За змістом ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Статтею 27 КЗпП України передбачено, що строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.
Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення (ч.ч. 1, 2 ст. 28 КЗпП України).
Згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Нормами ч.1 ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки» визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ч.1, 2 ст.233 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1-5 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.
У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв'язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення - у розмірі дворічного середнього заробітку.
У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Судом встановлено що, 25.12.2024 ОСОБА_2 та ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» уклали трудовий договір, за яким ОСОБА_2 на посаду начальника Черкаського відділення №1 зі строком випробування три місяці з посадовим окладом згідно штатного розпису.
11.02.2025 ОСОБА_2 написала заяву про звільнення із займаної посади за згодою сторін п.1 ст. 36 КЗпП з 14.02.2025, на якій наявна резолюція директора про підготовку наказу на звільнення 14.02.2025.
Згідно наказу №14/02/25 від 14.02.2025 про припинення трудового договору, ОСОБА_2 звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України з виплатою компенсації за невикористані дні відпустки та 14.02.2025 отримала трудову книжку, про що свідчить її підпис у графі розписка працівника в отриманні трудової книги.
Уповноваженим державним органом здійснено перевірку порушення трудового законодавства під час звільнення ОСОБА_2 , за результатами якої не встановлено порушення під час звільнення ОСОБА_2 .
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Згідно ч.1, 2 ст. 77, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Оцінивши наявні у справі докази, суд керуючись внутрішнім переконанням вважає за необхідне зазначити таке.
Так позивач, у позовній заяві вказала про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» від 14.02.2025 №14/02/25 про звільнення з посади начальника Черкаського відділення №1 ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» і поновлення на роботі та стягнення з ТОВ Фінансова Компанія «Віва Капітал» середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 14.02.2025 по 19.05.2025 в сумі 111328,60 грн. з мотивів тиску та шляхом самовільного проставлення дати звільнення відповідачем у заяві, яку позивач написала при прийомі на роботу про звільнення.
Однак, суд дослідивши всі матеріали справи, встановив, що позивач сама ж і спростовує дане твердження, оскільки в заяві від 28.02.2025 (а.с.91-93), яка додана, як додаток до акту №Ц/ЧК/4683/440 від 14.03.2025 складеного Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці при проведенні перевірки на ТОВ ФК «Віва Капітал», вказала, що саме вона проставила дату в заяві та написала заяву.
На підтвердження твердження про написання заяви про звільнення під тиском, які містяться вищенаведеній скарзі, позивач не надала жодних доказів.
Крім того, згідно акту №Ц/ЧК/4683/440 від 14.03.2025 складеного Центральним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці, під час проведення позапланової перевірки ТОВ ФК «Віва Капітал» за період з грудня 2024 по лютий 2025 встановлено що, на написаній заяві ОСОБА_2 на звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП України від 11.02.2025, з 14.02.2025 присутня резолюція директора про підготовку наказу на звільнення 14.02.2025 з виплатою розрахункових виплат. Дана заява зареєстрована в журналі реєстрації заяв з кадрових питань за номером 18 від 11.02.2025. Виплата розрахункових коштів, зокрема заробітної плати за лютий 2025 та три дні компенсації невикористаної відпустки проведена відповідно до норм законодавства, а саме: в день звільнення, тобто 14.02.2025 на картковий рахунок ОСОБА_2 за розрахунковою відомістю №040 від 14.02.2025.
Відповідно до наданої книги обліку трудових книжок і вкладишів до них, ОСОБА_2 отримала трудову книжку 14.02.2025 про що, свідчить її підпис у відповідній графі.
Будь яких порушень щодо звільнення ОСОБА_2 головним державним інспектором відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Мирошниченком М.П., виявлено не було.
Крім того, суд критично оцінює докази, які були додані представником ОСОБА_2 відповідно до клопотання від 04.07.2025, щодо наявності кримінального провадження №120255255330000500 від 14.05.2025 за ознаками ч.1 ст. 358 КК України та твердження позивача про призначення експертизи її заяви про звільнення в кримінальному провадженні як на підтвердження порушення трудового законодавства при звільненні з посади.
Оскільки внесення до ЄРДР кримінального провадження не доводить винуватість особи у незаконному звільненні та відповідно до ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, суд вважає, що позивачем на надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконного звільнення з посади, а відтак і відсутні підстави для скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді позивача.
Також, позивач посилалась на порушення щодо неї з боку відповідача щодо невиплаченого середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 14.02.2025 по 19.05.2025 в сумі 111328,60 грн. оскільки відповідно до вимог частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Однак, зважаючи на те, що судом не встановлено підстав незаконності звільнення ОСОБА_2 , тому дана позовна вимога не підлягає до задоволення.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про законність оспорюваного наказу та про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» від 14.02.2025 №14/02/25 про звільнення з посади начальника Черкаського відділення №1 ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал» і поновлення на роботі на посаді та стягнення з ТОВ Фінансова Компанія «Віва Капітал» середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 14.02.2025 по 19.05.2025 в сумі 111328,60 грн.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів та дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 82, 83, 84, 89, 133, 137, 141, 182, 211, 258, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , інші дані про особу суду не відомі
Відповідач: ТОВ Фінансова компанія «Віва Капітал», адреса: 20603, м. Шпола, вул. Таранця, 20, Звенигородський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 40860735, інші дані про особу суду не відомі.
Рішення в повному обсязі складене 18.11.2025.
Суддя Н.П. Побережна