Справа №709/1895/25
заочне
21 листопада 2025 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кваші І.М.,
секретаря судового засідання - Дем'яненко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «Брайт Інвестмент» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2017 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2027171945, відповідно до умов якого останній отримав кредит на споживчі цілі. Позивач вказує про те, що Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надавав Відповідачу кредитні кошти. У порушення умов кредитного договору Відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості. 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23. Відповідно до умов договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників (додаток №1 до договору), зокрема за Кредитним договором №2027171945 від 01.12.2017. Позивачем було направлено вимоги про погашення кредитної заборгованості та дострокове повернення кредиту.
Посилаючись на норми ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість на загальну суму в розмірі 21156,76 грн на судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання учасники не з'явились.
Представник позивача в позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подала, жодних заяв чи клопотань не надіслала. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки відповідача суду не відомі.
Виходячи з приписів ст.ст. 43, 223, 280 ЦПК України, суд постановив слухати справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 грудня 2017 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2017171945 (а.с. 11-15).
За користування кредитом, банк нараховує проценти, в розмірі встановленому Тарифами банку та на дату укладення договору розмір процентів становить 40% річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого опвердрафту відсотки нараховуються від суми заборогованості 0,15 відсотків за день. Держатель зобов'язаний щомісяця погашати в повному обсязі суму мінімалього платежу, розмір якого визначається в виписці, але в будь-якому разі не менше 5% від розміру боргових зобов'язань. За користування кредитом, наданим держателю протягом розрахункового циклу, держателю встановлюється пільговий період користування кредитом. Тривалість пільгового періоду визначається правилами, а розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.
Крім того, 01 грудня 2017 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) та заяву фізичної особи на встановлення кредитної лінії/зміну розміру кредитної лінії (а.с. 11-12).
Згідно Паспорту споживчого кредиту, процентна ставка, відсотків річних 0,01% (річних) процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду до 59 днів. 40% (річних) процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду. Тривалість пільгового періоду може коливатись від 30 до 59 днів, залежно від кількості календарних днів у місяцях, протягом яких він діє. Діє тільки для операцій, здійснених в торгівельній мережі та мережі інтернет. Пільгова процентна ставка не застосовується для переказів коштів. Тип процентної ставки фіксована процентна ставка.
Як вбачається з виписки з рахунку за період з 12 грудня 2017 року по 24 березня 2023 року, за договором №2017171945_CARD, за клієнтом - ОСОБА_1 , остання у вищевказаний період часу користувалася вказаною карткою та кредитним лімітом, який був встановлений на ній, за її допомогою відбувалося зняття коштів, сплата послуг та товарів, а також їх часткове повернення (а.с. 16-22).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ "ОТП Банк" зобов'язання за вищезазначеним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у розмірі, передбаченому умовами договору.
Порушуючи зазначені приписи законодавства та умови договорів, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №2017171945_CARD, картковий рахунок НОМЕР_1 , про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту ОСОБА_1 , складеного станом на 24 березня 2023 року, відповідачу ОСОБА_1 нараховано заборгованість у сумі 21156,76 грн. (а.с. 31-72).
24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» («Клієнт») та ТОВ «Брайт Інвестмент» («Фактор») укладено Договір факторингу №24/03/23, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №265 (а.с. 23-29).
Відповідно до п.1.1 зазначеного Договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.
Згідно п.1.2 вказаного Договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.1.4 зазначеного Договору факторингу, за цим договором фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно п.6.1 вказаного Договору факторингу, у відповідності до умов цього договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.
Відповідно до п.6.2.3 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
При цьому виконання фактором та клієнтом умов, що визначені цим пунктом є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення права вимоги. Додаткового оформлення відступлення права вимоги у цих випадках не вимагається.
Згідно з п. 8.1 вказаного Договору факторингу, копії всієї документації, крім довідок про рух коштів по рахункам (виписки по рахунку боржника) та детальних розрахунків заборгованості по кредитному договору на дату укладення договору факторингу, щодо боржників, яких включено до реєстру боржників №1 та №2 (Додаток №1), вказаних в акті приймання передачі права вимоги до боржників та за якими сума загального боргу вказана у Реєстрі боржників №1 та №2 (Додаток №1) як «сума загального боргу в гривні» складає більше ніж 2000 гривень, клієнт зобов'язаний передати фактору протягом 8 місяців з моменту передачі вищезазначеного реєстру боржників.
Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №24/03/2023, укладеного 24 березня 2024 року, ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2017171945 від 01 грудня 2017 року, загальною сумою 21156,76 грн., з яких: 13071,80 грн. - загальна сума боргу по тілу; 8084,96 грн. - загальна сума боргу по відсотках (а.с.28).
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Таким чином, до позивача перейшли всі права АТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до відповідача за вказаним договором.
Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
З огляду на те, що відповідач не виконала своїх зобов'язань за договором щодо повернення коштів та сплати відсотків, суд вважає за неохідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 2422,40 гривень.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3-6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ТОВ "Брайт Інвестмент" зверталося за професійною правничою допомогою.
01 липня 2025 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатським бюро «Ольги Клещ» укладено договір №43115064 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт (ТОВ "Брайт Інвестмент") доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.
У п. 4.1 вказаного Договору зазначено, що загальна вартість послуг, що надається адавокатським бюро, складається з вартості наданих юридичних послуг (поточне супроводження), згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.7 договору, а також гонорар, який зазначений у п. 4.8 даного договору.
Отже, представництво інтересів позивача під час судового розгляду справи судом здійснювала адвокат Клещ О.В., яка на підтвердження повноважень представника надала суду договір про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року та додаткову угоду від 01 вересня 2025 року (щодо стягненя заборгованості з Романенко Т.М.) (а.с. 77-80), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4461 (а.с. 81), виписку з ЄДРЮОФОПГФ (а.с. 82), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних АБ "Ольги Клещ (а.с. 83), акт про підтвердження факту надання правничої допомоги (а.с. 84), платіжну інструкцію про сплату 5000 грн (а.с 85)".
Як встановлено в частині 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Таким чином, повноваження Клещ О.В. як представника ТОВ «Брайт Інвестмент» підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством.
В своїй заяві адвокат Клещ О.В. просила стягнути судові витрати - 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Адвокатом Клещ О.В., яка надає послуги правової допомоги ТОВ «Брайт Інвестмент» в Детальному описі робіт (а.с. 83) складено перелік послуг, що входять до складу правової допомоги.
Так, нею виконано такі роботи, витрачено час та визначено розмір гонорару: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ "Брайт Інвестмент (1,5 год) - 1500,00 грн., складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - (3 год) - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви - 500,00 грн.
Суд приходить до висновку, що адвокат надавав вказані послуги.
Згідно зі ст.ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», судові витрати на професійну правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Дослідивши надані стороною позивача докази, суд приходить до висновку, що послуги адвоката на час розгляду справи в суді сплачено.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Згідно з п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладною, а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, тому у суду виникають сумніви щодо часу витраченого представником на надання правової допомоги згідно вказаної вартості.
На думку суду, вартість послуг адвоката в цій справі у розмірі 5000 грн. не є достатньо обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 2000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 4422,4 грн. (на професійну правничу допомогу - 2000,00 грн., витрати на сплату судового збору -2422,40 грн.).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за договором №2017171945 від 01 грудня 2017 року, укладеним між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 у розмірі 21156,76 гривень, а також судові витрати у розмірі 4422,4 гривень, а всього 25579,16 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень шістнадцять копійок) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, адреса: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Кваша