Справа № 708/1106/25
Провадження № 2/708/665/25
20 листопада 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщені Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ "ФК "Кредит-капітал" через свого представника - адвоката Усенка М. І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 33 987,50 грн.
В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 17.12.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 7 500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до визначеного графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту і процентів відповідачем не були здійснені.
ТОВ «Лінеура Україна» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач не виконав умови кредитного договору.
10.08.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» був укладений договір факторингу № ККЛУ-10082023.
Згідно умов укладеного договору, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які являлися боржниками ТОВ «Лінеура Україна» включно і до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021. Сума заборгованості відповідача становить 33 987,50 грн.
Станом на дату звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 33 987,50 грн та складається із заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 7 500,00 грн, заборгованості зі сплати відсотків у сумі 26 487,50 грн.
З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено письмову претензію, яка залишилась поза увагою останнього.
Наведені обставини стали підставою звернення до суду, тому позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021 в сумі 33 987,50 грн та відшкодувати понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 29.09.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві встановлено строк для подачі відзиву. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідно до ухвали суду від 31.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Алексенка С. Л. про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача - адвокат Алексенко С. Л. подав відзив на позов, у якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову та про завищений розмір витрат на правничу допомогу, який є необґрунтованим, оскільки не відповідає складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг.
У відзиві, зокрема, зазначено, що відповідач не отримував від первісного кредитора повідомлення про укладення договору факторингу з позивачем, що, на його думку, є незаконним і не створює для відповідача обов'язку сплатити борг.
Також позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості відповідача за кредитом, з наданого розрахунку неможливо встановити нараховані суми за відсотками і тілом кредиту, до того ж відповідач періодично сплачував кошти за кредитом і заборгованість погасив.
На даний час відповідач є військовослужбовцем ЗСУ і тому відсотки за кредитом повинні бути списані позивачем відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
З урахуванням викладеного представник просить відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У свою чергу, частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
Судом встановлено, що 17 грудня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511, який підписаний відповідачем електронним підписом Н291 17.12.2021 о 13:50 год (а.с. 16-29).
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредит у розмірі 7 500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Кредит надається загальним строком на 360 днів (п. 1.2.-1.3. договору).
Відповідно до п. 1.4. договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,99 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Знижена процентна ставка за користування кредитом становить 0,40 % в день та застосовується за умов, передбачених п. 1.4.1. договору.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 1.8. договору).
Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом переказу на картковий рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 кредитного договору).
Укладаючи кредитний договір сторони погодили, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші способи шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 9.7. кредитного договору).
Згідно довідки ТОВ «Лінеура Україна» (а.с. 30) відповідач ОСОБА_1 , з яким укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021, ідентифікований. Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н291.
Відповідно до виписки по картковому рахунку, наданої АТ КБ "Приватбанк" на виконання ухвали суду про витребування доказів, 17.12.2021 грошові кошти в сумі 7 500,00 грн були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 (а.с. 94), що свідчить про належне виконання позичальником умов кредитного договору, а саме перерахування відповідачу коштів.
Починаючи з дати укладення договору 17.12.2021 до моменту звернення позивача до суду відповідач умови вказаного договору не оспорював, не звертався із вимогою про визнання його недійсним чи неукладеним, доказів протилежного суду не надано.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021 (а.с. 39-50) відповідач не сплачував тіло кредиту та частково сплачував проценти за користування ним.
З розрахунку встановлено, що відповідачеві первісним кредитором за період з 17.12.2021 по 16.01.2022 нараховано відсотки у сумі 895,50 грн за ставкою 0,4 % на день, які погашено ОСОБА_1 16.01.2022.
За період з 17.01.2022 по 24.02.2022 відповідно до п. 1.4. договору нараховано відсотки у сумі 5 820,75 грн за ставкою 1,99 % на день, з яких відповідачем 16.02.2022 погашено 100,00 грн, залишок заборгованості за відсотками за цей період становить 5 720,75 грн. За період з 25.02.2022 по 25.04.2022 відсотки за кредитом не нараховувались. Починаючи з 26.04.2022 по 24.10.2022 відсотки у сумі 13 513,50 грн нараховано за ставкою 0,99 % на день, а з 25.10.2022 по 12.12.2022 відсотки у сумі 7 313,25 грн нараховано за ставкою 1,99 % на день. Вказаний розмір відсотків відповідає як умовам укладеного сторонами договору, так і вимогам діючого на той час законодавства.
Як установлено судом, відповідачем 16.01.2023, 20.01.2023, 27.01.2023 та 06.02.2023 сплачено в рахунок погашення заборгованості за відсотками 60,00 грн. Оплати за тілом кредиту від відповідача не надходили і заборгованість за тілом кредиту становить 7 500,00 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за відсотками, з урахуванням часткового погашення відповідачем, визначений позивачем вірно і становить 26 487,50 грн (5 720,75 грн + 13 513,50 грн + 7 313,25 грн - 60,00 грн = 26 487,50 грн).
Вище вказаний розрахунок заборгованості детально і послідовно відображає тіло кредиту, розмір нарахованих відсотків за кредитом, строки нарахування та суми погашеної відповідачем заборгованості, тому у суду немає сумнівів щодо належності наданого позивачем доказу.
Представник відповідача, не погоджуючись із наданим позивачем розрахунком, власних розрахунків заборгованості суду не надав, як не надав доказів на підтвердження погашення відповідачем кредиту, що спростовує посилання останнього на відсутність заборгованості внаслідок сплати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України; (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З аналізу положень ч. 1 ст. 516 ЦК України випливає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, що спростовує посилання представника відповідача на обов'язок первісного кредитора повідомити позичальника ОСОБА_1 про укладення ТОВ «Лінеура Україна» договору факторингу з позивачем ТОВ «ФК «Кредит-капітал».
Судом установлено, що 10.08.2023 ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» уклали договір факторингу № ККЛУ-10082023 (а.с. 46-53). Згідно умов укладеного договору ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно осіб, які являлися боржниками ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 10.08.2023 та витягом з реєстру боржників від 10.08.2023 до договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021 у сумі 33 987,50 грн (а.с. 54-55).
Надана суду платіжна інструкція № 72296 від 10.08.2023підтверджує внесення плати за договором факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023(а.с. 56).
Судячи зі змісту досудової вимоги за вих. № 22949917 від 12.09.2025 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» повідомило відповідача ОСОБА_1 про заміну кредитора, суму простроченої заборгованості та необхідність погашення кредитної заборгованості, направивши її за зареєстрованим місцем проживання боржника (а.с. 57).
Вказана досудова вимога щодо сплати боргу, судячи з усього, проігнорована і залишена відповідачем поза увагою, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення умов укладеного договору, що має наслідком порушення прав позивача як нового кредитора у вказаному зобов'язанні, і таке порушене право підлягає судовому захисту. Ухилення відповідача від виконання взятих на себе обов'язків є підставою для відновлення порушеного права позивача у судовому порядку. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦК України. За таких обставин позов підлягає до задоволення.
Вимога представника відповідача про звільнення ОСОБА_1 від нарахованих процентів у зв'язку із тим, що він з 29.12.2024 є військовослужбовцем, а отже має пільги у відповідності до положень п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого надано довідки про проходження військової служби, є необґрунтованою з таких підстав.
18.05.2024 набрали чинності зміни до частини 15 статті 14 закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», відповідно до яких військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Матеріалами справи установлено, що договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511укладено відповідачем 17.12.2021, строк дії договору закінчився 12.12.2022, а отже припинилося нарахування відсотків та інших платежів за кредитом.
Зважаючи на те, що станом на 29.12.2024 (початок проходження військової служби ОСОБА_1 ) кредитні зобов'язання останнього припинені, то положення вище вказаної статті Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до яких у зв'язку із задоволенням позову понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню із відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах у справах № 922/445/19 від 03.10.2019 та № 329/766/18 від 02.09.2020 витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона вже сплатила чи ще має сплатити.
З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі ОСОБА_2 та Адвокатським об'єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М. І., укладений договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025. Відповідно до п. 2.3 вказаного договору вартість наданих послуг за 1 справу складає 8 000 грн без ПДВ (а.с. 62).
Відповідно до акту № 180 наданих послуг від 05.09.2025 сторони узгодили надання Адвокатським об'єднанням правової (правничої) допомоги та прийняття послуг ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 у розмірі 8 000 грн (а.с. 63).
На виконання договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 та акту № 180 наданих послуг від 05.09.2025 надано детальний опис наданих послуг від 05.09.2025: усна консультація - 30 хвилин; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 години; погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хвилин; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 години 30 хвилин; подання до суду позовної заяви. Усього витрачено 6 годин 30 хвилин (а.с. 64).
Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов'язані з розглядом справи.
З урахуванням заяви представника відповідача про необґрунтованість суми витрат на правничу допомогу та їх завищений розмір, беручи до уваги критерії реальності, розумності розміру витрат на правничу допомогу, обставин даної справи, яка розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, ураховуючи фінансовий стан сторін, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, зі стягненням з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування цих витрат в сумі 5 000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1047, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2701511від 17.12.2021, яка складається із заборгованості зі сплати тіла кредиту в сумі 7 500,00 грн, заборгованості зі сплати відсотків у сумі 26 487,50 грн, а всього 33 987,50 грн (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень 50 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" судовий збір в сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні були проголошені лише вступна та резолютивна частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28);
Представник позивача: адвокат Усенко Михайло Ігорович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012, видане Львівською обласною КДКА, адреса робочого місця адвоката: Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 );
Представник відповідача: адвокат Алексенко Сергій Леонтійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000374 від 22.07.2019, видане Радою адвокатів Тернопільської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ