Справа № 708/1132/25
Провадження № 2/708/681/25
21 листопада 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ "Бізнес позика" через свою представницю - за довіреністю Танцуріну Є. В. із використанням системи "Електронний суд" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24 653,20 грн. В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 29.05.2021 між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 був укладений договір № 196594-КС-001 про надання кредиту. Укладення договору відбулося шляхом обміну електронними повідомленнями, підписання договору було здійснено у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності.
Позивач зазначив, що ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало належним чином та у повному обсязі та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку із чим станом на 04.09.2025 за ним рахується заборгованість в розмірі 24 653,20 грн, що складається з суми прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн, суми прострочених платежів зі сплати процентів у розмірі 13 153,20 грн, заборгованості за комісією в сумі 1 500,00 грн.
Наведені обставини порушують права позивача, що стало підставою для звернення до суду. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Бізнес позика" заборгованість за договором № 196594-КС-001 про надання кредиту від 29.05.2021 в розмірі 24 653,20 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачеві встановлений строк для подання відзиву. Задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів.
Під час підготовки до розгляду справи по суті судом установлено, що відповідач правом подання відзиву на позов не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав, у свою чергу представниця позивача - за довіреністю Танцуріна Є. В. проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
Під час розгляду справи судом установлено, що між ТОВ "Бізнес позика" та відповідачем ОСОБА_1 29.05.2021 був укладений договір № 196594-КС-001 про надання кредиту. Укладення вказаного договору мало місце у визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» порядку. Відповідно до умов укладеного кредитного договору позивач надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності. Комісія за надання кредиту - 1 500,00 грн. Строк кредиту - 16 тижнів, до 18.09.2021.
Вказані грошові кошти були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача за платіжною карткою № НОМЕР_1 , наданою АТ "ПУМБ" на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що ТОВ "Бізнес позика" свої зобов'язання за договором кредиту виконало належним чином та у повному обсязі, надавши відповідачеві грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , емітовану АТ "ПУМБ".
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач ОСОБА_1 в порушення умов укладеного договору кредитні кошти та проценти за користування ними у визначений договором строк не повернув, у зв'язку із чим на момент звернення до суду за ним рахується заборгованість в сумі 24 653,20 грн, що складається з прострочених платежів зі сплати тіла кредиту в розмірі 10 000,00 грн, прострочених платежів зі сплати процентів у розмірі 13 153,20 грн та комісії в розмірі 1 500,00 грн.
Суд погоджується з проведеним позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він відповідає вимогам укладеного сторонами договору.
У свою чергу, відповідачем не надано суду доказів на спростування вказаної заборгованості.
Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором. Натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином та у повному обсязі. Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості із відповідача. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає положенням ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" заборгованість за кредитним договором № 294364-КС-001 від 29.05.2021 зі сплати тіла кредиту в сумі 10 000,00 грн, прострочених платежів по процентах в сумі 13 153,20 грн, комісії в розмірі 1 500,00 грн, а всього 24 653,20 грн (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят три гривні 20 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411);
Представниця позивача: Танцуріна Єлизавета Вадимівна (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411);
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ