Рішення від 21.11.2025 по справі 708/1083/25

Справа № 708/1083/25

Провадження № 2/708/654/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2025 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О., розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» через свою представницю - за довіреністю Пархоменко М. А. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 939,51 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 29.10.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 25.10.2023-100000330. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачеві кредит у розмірі 13 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.10.2023, строком на 140 днів.

Отримавши кредитні кошти на визначених кредитним договором умовах, відповідач взяті на себе зобов'язання зі своєчасного їх повернення у повному обсязі не виконав, сплативши: 10.11.2023 в рахунок погашення процентів 1 820,00 грн, в рахунок погашення комісії 980,18 грн, 07.12.2023 в рахунок погашення процентів 3 379,95 грн, в рахунок погашення комісії 9,69 грн, в рахунок погашення тіла кредиту 10,36 грн, які враховано під час розрахунку розміру заборгованості. У відповідача наявна заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 26 939,51 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12 989,64 грн, заборгованості по процентах в сумі 12 989,74 грн та заборгованості з комісії у розмірі 960,13 грн.

На момент звернення до суду відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Споживчий центр».

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 25.10.2023-100000330 від 29.10.2023 в сумі 26 939,51 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 22.09.2025 позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві часу на усунення виявлених у ній судом недоліків.

На виконання ухвали суду від представниці позивача - за довіреністю Пархоменко М. А. засобами електронного зв'язку із використанням системи "Електронний суд" 01.10.2025 та 02.10.2025 надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві встановлений строк для подачі відзиву.

Представниця позивача ТОВ «Споживчий центр» - за довіреністю Пархоменко М. А. у поданій суду позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними доказами без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористався, жодних заяв, клопотань до суду не подавав.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.

Також, при розгляді вказаної цивільної справи суд враховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій покладено на кожну із сторін.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" (Закон № 1734-VII) договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1734-VII договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів регламентовані Законом України «Про електронну комерцію» (Закон № 675-VIII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У свою чергу частиною 5 статті 11 Закону № 675-VIII встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Вимогами ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII передбачено, що у разі укладення електронного договору в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).

Судом установлено, що 29.10.2023 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 25.10.2023-100000330, який разом з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 29.10.2023, заявкою, підтвердженням про отримання кредиту складає кредитний договір.

За умовами заяви відповідачеві був наданий кредит шляхом перерахування грошових коштів у сумі 13 000,00 грн на картковий рахунок, строк дії кредиту 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту - 16.03.2024 року, процентна ставка фіксована незмінна ставка у розмірі 1,00 % за один день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Відповідно до п. 9 комісія становить 15 % від суми кредиту та дорівнює 1 950,00 грн (а.с. 41-53).

Відповідно до заявки кредитного договору визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інших платежів за цим договором, а саме: платежі з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, терміни їх сплати, в порядку та на умовах, визначених публічною пропозицією ТОВ «Споживчий центр» на укладення договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Грошові кошти в сумі 13 000,00 грн були зараховані на вказаний відповідачем картковий рахунок, що підтверджено відповідним повідомленням про успішне перерахування грошових коштів на платіжну картку клієнта (а.с. 40).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання регламентовані статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. У свою чергу частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

На підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Аналізуючи наведене суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 25.10.2023-100000330 від 29.10.2023, надавши відповідачеві кредитні кошти в порядку та на умовах, передбачених договором. Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав належним чином та у повному обсязі, у зв'язку із чим за ним, з урахуванням сплачених сум, рахується заборгованість по сплаті основного боргу у сумі 12 989,64 грн, по сплаті процентів у сумі 12 989,74 грн та комісії у розмірі 960,13 грн, а всього 26 939,51 грн, що під час розгляду справи судом підтверджено наданими позивачем розрахунками, з якими суд погоджується.

Наведені висновки суду підтверджують наявність порушеного права позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення наявної заборгованості із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 610, 611, 625, 626, 638, 1046, 1054, 1056-1 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 25.10.2023-100000330 від 29.10.2023 зі сплати основного боргу в сумі 12 989,64 грн, процентів у сумі 12 989,74 грн та комісії у розмірі 960,13 грн, а всього 26 939,51 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять гривень 51 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А);

Представниця позивача: Пархоменко Марія Анатоліївна (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ

Попередній документ
131981604
Наступний документ
131981606
Інформація про рішення:
№ рішення: 131981605
№ справи: 708/1083/25
Дата рішення: 21.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чигиринський районний суд Черкаської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором