Справа № 708/1170/25
Провадження № 2/708/701/25
21 листопада 2025 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
ТОВ «ФК «ЄАПБ» через свою представницю - за довіреністю Канак М. С. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 268,82 грн. На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 03.12.2018 між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (кредитний договір) № 022/5679067-СК строком на 365 днів з можливістю пролонгації.
08.11.2023 між АТ "Таскомбанк" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" був укладений договір факторингу № НІ/11/10-Ф, відповідно до умов якого АТ "Таскомбанк" передає ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні АТ "Таскомбанк" права вимоги до боржників, вказаних у Додатку № 1 до Договору факторингу Реєстру прав вимог.
Відповідно до реєстру прав вимог від 08.11.2023 до договору факторингу № НІ/11/10-Ф від 08.11.2023 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 11 268,82 грн, з яких:
-6 427,31 грн - сума заборгованості за тілом кредиту;
-4 841,51 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п. 2.3 договору факторингу, відступлення права вимоги та всіх інших прав, належних АТ "Таскомбанк", відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати ТОВ "ФК "ЄАПБ", після чого ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуває прав кредитора відносно позичальників стосовно боргу та набуває прав вимоги.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунок попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Ураховуючи, що наявна заборгованість відповідачкою ОСОБА_1 не погашена у добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду, просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у загальній сумі 11 268,82 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 06.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Постановлено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час підготовки справи до судового розгляду по суті установлено, що відповідачка ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, жодних заяв або клопотань суду не надала. За таких обставин, у зв'язку з ненаданням відповідачкою відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд проводить розгляд справи за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що виникли між сторонами спору, є договірними відносинами, пов'язаними із отриманням позики та відповідальності за порушення взятих на себе позичальником зобов'язань, тому до їх правового врегулювання застосуванню підлягають норми Розділу ІІ «Загальні положення про договір» та Глави 71 Розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» Книги П'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України.
Також, під час розгляду вказаної цивільної справи суд ураховує загальні засади цивільного судочинства, зокрема принцип змагальності сторін, нормативне визначення якого надано у статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а ризики настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням стороною процесуальних дій, покладено на кожну із сторін.
Аналізуючи заявлені позовні вимоги та їх правове обґрунтування, суд дійшов висновку, що першочерговому дослідженню під час розгляду даної справи та ухвалення рішення підлягає питання укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (кредитний договір) № 022/5679067-СК від 03.12.2018 з метою встановлення моменту можливого виникнення цивільних прав та обов'язків у сторін та визначення їх обсягу.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України регламентовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначені вимоги до форми правочину, відповідно до вказаної норми регламентовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
На підтвердження факту укладення між АТ "Таскомбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 кредитного договору позивачем надана суду копія заяви-договору про приєднання до Публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладання договору про комплексне банківське обслуговуаання фізичних осіб № 022/5679067-СК від 03.12.2018. Вказаний договір підписаний позичальницею особисто.
У заяві ОСОБА_1 повідомила про бажання відкрити поточний рахунок у гривні та оформити платіжну картку з кредитним лімітом у розмірі 6 500,00 грн.
Водночас, вказана заява-договір не містить умов ні щодо строку дії кредитного договору, ні даних про відсоткову ставку за користування кредитними коштами.
Окрім того, відповідачка 03.12.2018 підписала паспорт споживчого кредиту, тим самим підтвердивши, що ознайомилася з умовами кредитування за карткою "Велика П'ятірка". Однак інформація, надана у паспорті споживчого кредиту, актуальна до 02.01.2019.
Суд ураховує, що з метою доведення обґрунтованості позовних вимог у даній категорії справ позивач першочергово зобов'язаний довести факт виникнення правовідносин між сторонами, розмір наявної заборгованості та довести факт порушення взятих боржником не себе зобов'язань в частині їх своєчасного повернення.
Аналізуючи наявні у справі письмові докази у сукупності судом встановлено, що матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачкою кредитних грошових коштів, що виключає можливість встановлення факту виникнення між сторонами боргових правовідносин.
На обґрунтування факту отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних грошових коштів до матеріалів справи представницею позивача долучено лише розрахунок заборгованості за кредитним договором № 022/5679067-СК від 03.12.2018, укладеним між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 за період з 08.11.2023 по 26.08.2025.
За своєю правовою природою наданий суду розрахунок не є достатнім доказом, оскільки має лише математичні розрахунки загального розміру заборгованості (з урахуванням відсотків, комісії, пені). Такий математичний розрахунок не доводить наявність або відсутність юридичних фактів, оскільки його проведено співробітниками позивача одноосібно, а отже він є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності заборгованості. Також він не підтверджує факту отримання кредитних коштів відповідачкою, момент їх отримання і розмір. Аналогічні розрахунки можливо провести щодо будь-якої суми, але вони можуть бути взяті судом до уваги лише у випадку доведення, що правовідносини між сторонами дійсно виникли щодо заборгованості, розмір якої покладено в основу розрахунків.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 17 грудня 2020 року по справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19) Під час розгляду вказаної справи Верховний Суд зазначив, що з аналізу положень ч. 1 ст. 76, ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України випливає те, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Тобто для підтвердження факту виникнення боргових зобов'язань у ОСОБА_1 позивач зобов'язаний був надати первинні бухгалтерські документи, які містять інформацію про дату виникнення зобов'язань та їх розмір.
Так, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/ електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Відповідно до пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Відповідно до пункту 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись розрахункові документи на паперових носіях та в електронному вигляді. Ця Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера; платіжного доручення; платіжної вимоги-доручення; платіжної вимоги; розрахункового чека; інкасового доручення (розпорядження).
Отже, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу.
До позовної заяви представником позивача не надано відповідних платіжних доручень чи їх належним чином завірених копій на підтвердження тих обставин, що АТ «Таскомбанк» перерахувало на платіжну картку відповідачки кредитні кошти згідно договору від 03.12.2018 або встановило відповідний кредитний ліміт.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Ураховуючи наведене, суд позбавлений можливості визначити на яку суму між сторонами спору виникли боргові зобов'язання, момент їх виникнення та розмір відсотків за користування грошовими коштами.
За таких обставин, суду не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачкою кредитних коштів та їх розміру, зокрема відсутні виписки по рахунку, суд приходить до висновку, що факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суду не доведено.
За своєю правовою природою відступлення права вимоги є підставою заміни кредитора у зобов'язанні, тобто є правочином, на підставі якого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. ст. 512, 514 ЦК України). Відповідно, відображення у реєстрі боржників заборгованості боржника не може бути єдиною правовою підставою виникнення у нього боргових зобов'язань перед новим кредитором, оскільки відповідно до положень статті 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.
За таких обставин укладення між АТ «Таскомбанк»як первісним кредитором та ТОВ "ФК "ЄАПБ" як новим кредитором договору факторингу № НІ/11/10-Ф від 08.11.2023 не може бути правовою підставою виникнення боргових зобов'язань у ОСОБА_1 без доведення факту виникнення між сторонами первісного договору боргових правовідносин. За таких обставин суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.
З урахуванням наведеного, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054, ЦК України, ЗУ "Про споживче кредитування" ст. ст. 4, 5, 10-12, 13, 76-84, 89, 141, 259, 258-268, 274-282, 354 ЦПК України, суд
Відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів" (код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30);
Представниця позивача: Канак Маргарита Сергіївна (РНОКПП: суду не надано, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4);
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ