Справа № 703/4802/25
2-о/703/159/25
про залишення заяви без розгляду
17 листопада 2025 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Сміла Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області, Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцького В.О. області від 28 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 18 вересня 2025 року.
В судові засідання 18 вересня 2025 року, 14 жовтня 2025 року, 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 не з'явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та своєчасно.
Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні положення містяться в п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня2019 року у справі № 310/12817/13.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про розгляд справи в судові засідання 18 вересня 2025 року, 14 жовтня 2025 року, 17 листопада 2025 року, не з'явилась, причин неявки не повідомила, що, в свою чергу, є підставою для залишення заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. 131, 223, 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області, Смілянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до ч.2 ст.257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту повного складення тексту судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляціної скарги, якщо скаргу не було подано, у разі подання апеляціної скарги-після розгляду скарги апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Головуючий : В.О. Прилуцький