Справа № 703/6712/25
2-др/703/19/25
13 листопада 2025 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка І.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача, адвоката Галамая А.В. про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.01.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задоволений частково, змінений спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на стягнення їх у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з врахуванням індексації на час їх виплати, з дня набрання рішенням законної сили, а в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
04.11.2025 до Смілянського міськрайонного суду представником позивачки, адвокатом Галамаєм А.В. подане клопотання про стягнення судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
На підставі ч. 3 ст. 270 ЦПК України розгляд питання про судові витрати здійснений судом без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.01.2025 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задоволений частково, змінений спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на стягнення їх у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, з врахуванням індексації на час їх виплати, з дня набрання рішенням законної сили, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Справа розглянута в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, за участю представника позивачки, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, надходженням заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Позовна заява містить попередній розрахунок суми судових витрат, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн (якщо виходити із цифрового значення суми витрат, що зазначена в позові), або ж двадцяти тисяч грн, як записано прописом.
04.11.2025 Смілянським міськрайонним судом отримане надіслане 01.11.2025 представником позивача, адвокатом Галамаєм А.В. клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
На підтвердження відповідних витрат позивача суду надано:
- договір №031 про надання правової допомоги від 15.09.2025, укладений між позивачкою ОСОБА_1 як клієнтом та адвокатом Галамаєм А.В., відповідно до якого адвокат приймає на себе обов'язки здійснювати представницькі повноваження, захищати права та законні інтереси клієнта, в тому числі в усіх судових органах. Клієнт наділяє адвоката повноваженнями, зокрема передбаченими чинним ЦПК України, подавати позовні заяви, клопотання, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог. Повноваження адвоката за договором не обмежуються;
- додаток №1 до договору про надання правової допомоги №031 від 15.09.2025, яким сторонами погоджено вартість послуг, що надаються адвокатом, в тому числі вартість однієї години участі адвоката в судовому засіданні, куди він прибуває - 3000,00 грн;
- акт №10/002 від 31.10.2025, за змістом якого адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу згідно із актом №1 до договору №031 про надання правової допомоги від 15.09.2025, в обсязі сім із половиною годин та загальною вартістю 25000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Отже, нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п'яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.
При цьому про необхідність дотримання вказаного ч. 8 ст. 141 ЦПК України порядку подання доказів неодноразово вказував Верховний Суд.
У постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
За обставинами даної справи, судовий розгляд проведений в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, справа розглянута протягом одного судового засідання тривалістю 44 хв, в якому представник позивача брав участь в режимі відеоконференції, позовна заява (як в первинній редакції, так і подана на виконання ухвали суду від 07.10.2025 про залишення позовної заяви без руху) містить загальну суму судових витрат на професійну правничу допомогу, де допущені розбіжності між числовим та словесним формулюваннями. Водночас, відповідач не скористався власним правом заперечувати проти суми судових витрат сторони позивача чи клопотати про зменшення відповідної суми через її неспівмірність, а позовні вимоги задоволені частково.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04).
Усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ сформульовано підхід, за яким відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною, третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи/послуг, складність виконуваної роботи/послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.
Застосовуючи викладений вище підхід в даній справі, суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності, щодо вирішення вказаних спорів існує узгоджена та послідовна судова практика, справа розглянута в спрощеному позовному провадженні, окрім позовної заяви (в тому числі виправленої), інших письмових заяв по суті справи з боку позивача - не надано, явка представника позивача забезпечена шляхом його дистанційної участі в судовому засіданні, тобто не спричинила додаткових витрат, пов'язаних із прибуттям до суду.
При цьому, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в тому числі на правничу допомогу, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги в даній справі задоволені частково. Виходячи із положень ЦПК України про ціну позову (п. 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України), позов задоволений на 41,67%, вказаним відсотковим співвідношенням обмежений і розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які, враховуючи суму, зазначену в клопотанні представника позивача від 01.11.2025, зважаючи на задоволення позову частково, не можуть перевищувати 10417,50 грн.
Суд зазначає, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів співмірності витрат обсягові наданих послуг, тому суд дійшов висновку про необхідність розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 4000,00 грн, що слід стягнути із відповідача.
При цьому судом відкидаються доводи представника позивача з приводу того, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката із клієнтом в частині визначення розміру гонорару, оскільки такого втручання в даному випадку не відбувається. Розгляд заяви про судові витрати проведений на підставі документів, що підтверджують обсяг та вартість наданих послуг із правової допомоги, вартість якої сторонами погоджена у договірному порядку. При цьому судом прийняте рішення про відшкодування позивачеві за рахунок відповідача, не всіх, а лише частини судових витрат, за таких умов решта витрат - покладається на позивача.
У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже заяву представника позивача, адвоката Галамая А.В. про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 137, 141, 246, 258-261, 270 ЦПК України, суд,
вирішив:
Заяву задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4000 (чотири тисячі) грн 0 коп витрат на професійну правничу допомогу в справі №703/6712/25, провадження 2/703/2244/25.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне додаткове рішення суду складене 13.11.2025.
Головуючий: І. В. Овсієнко