Справа № 700/1008/25
Провадження № 2/700/565/25
про відмову у зупиненні провадження у справі
17 листопада 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засіданн: Нетребенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка, клопотання про зупинення провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31 597,16 грн. за кредитними договорами, судові витрати у розмірі 2422 грн.40 коп.
ОСОБА_1 , 10.11.2025 року заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що він на даний час перебуває на військовій службі. Зважаючи на це відповідач вважає, що наявні правові підстави для обов'язкового зупинення провадження у справі у даному випадку мають місце.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вимоги клопотання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі з таких підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, та передбачити усунення яких неможливо. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Особливий період діє в Україні з 24 лютого 2022 року, після оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та неодноразово був продовжений.
Наведене правове регулювання дозволяє дійти висновку, що норма пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України може бути застосована судами при вирішенні питання про зупинення провадження у справі лише у разі перебування фізичної особи, яка є стороною чи третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, до припинення перебування такої фізичної особи у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).
Також, в ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22) вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року № 2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони, у складі Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, беруть участь у виконанні бойових завдань.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду про зупинення провадження від 14.12.2022 по справі 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 по справі 461/5209/19, від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 та у вказаних справах Верховний Суд зупиняв провадження, оскільки сторонами були надані докази перебування у складі Збройних сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідач звертаючись до суду з клопотанням про зупинення провадження.
Однак, відповідачем не надано доказів, що він перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, яка виконує бойові завдання у зоні бойових дій та бере безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником, а клопотання про зупинення є недостатнім доказом для зупинення провадження у справі, з підстав п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України.
Крім цього, Черкаський апеляційний суд у своїй постанові від 10 жовтня 2025 року скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі вказав, що обставини, які зумовлюють зупинення провадження у справі повинні існувати на момент такого зупинення. У даній справі ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в період з 11 червня 2025 року по 13 червня 2025 року, тобто до подання клопотання про зупинення провадження у справі і вирішення його судом.
Таким чином, враховуючи відсутність обставин відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, які унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення.
Виходячи з викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст. 251 ст.ст. 258-261, 268 ЦПК України, суд
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження по справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій ПІЧКУР