Справа № 700/982/25
Провадження № 2/700/546/25
14 листопада 2025 року селище Лисянка
Лисянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лисянка, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позиції сторін
Позивач звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем, який зареєстрований 24 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 03.
В шлюбі в подружжя народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обгрунтовано тим, що останнім часом сімейне життя та сімейні відносини між сторонами вкрай погіршилися, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин, на даний час подружжя проживає окремо. У сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Примирення між ними неможливе, у зв'язку з чим позивач наполагає на його розірванні. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище набуте у шлюбі - " ОСОБА_5 ".
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Лисянського районного суду Черкаської області 06.10.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 07.10.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На судовий розгляд справи, призначеного на 10 годину 14 листопада 2025 року сторони не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Позивача в позовній заяві просить суд розглянути справу за її відсутності.
Відповідачем 14.11.2025 через канцелярію суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, який зареєстрований 24 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції Черкаської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 03, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 24.01.2009 року.
В шлюбі у подружжя народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 01.07.2014 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що доводиться свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 17.07.2020.
З позовної заяви встановлено, що між сторонами спільне життя не склалося, подружжя втратило почуття любові один до одного, у сторін відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач вважає, що шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, у зв'язку з чим наполагає на його розірванні. Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити прізвище " ОСОБА_5 ".
Відповідач відзиву на позов не надіслав, проте подав заяву від 14.11.2025, в якій не заперечує проти розірвання шлюбу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».
Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання та перебування в подружных стосунках між сторонами по справі відсутня.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
У відповідності до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я сторін остаточно перестала існувати, шлюб існує формально, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам подружжя та інтересам їхніх дітей, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Щодо судових витрат
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 гривень, що підтверджується квитанцією № 2.309181645.1 від 15.09.2025, оригінал якої міститься у матеріалах справи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 111, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований 24 січня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисянського районного управління юстиції Черкаської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 03.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Повний текст судового рішення складено 14 листопада 2025 року.
Повне найменування сторін
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: НОМЕР_6 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , засоби зв'язку: НОМЕР_6 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА