Справа № 698/810/25
Провадження № 2/698/438/25
(заочне)
18 листопада 2025 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Лазаренка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Триліс Я.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.09.2025 року ТОВ «ВВС-Факторинг» звернулося через електронний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6161066 в розмірі 7998,00 грн., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.09.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Арагон" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6161066, який підписано електронним підписом ОСОБА_1 шляхом використання ним одноразового ідентифікатора.
Відповідно до умов договору № 6161066 від 15.09.2021 року ОСОБА_1 надано шляхом перерахування на її банківську карту, грошові кошти у розмірі 2000,00 грн, строком на 30 днів до 15.10.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1140,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,9 % від суми кредиту за кожний день користування ним.
19.01.2022 року між ТОВ «ФК "Арагон" та ТОВ «ВВС-Факторинг» укладений договір факторингу № 19/01.2022, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6161066 від 15.09.2021 року.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 19/01.2022 від 19.01.2022 року від ТОВ «ФК "Арагон" до ТОВ «ВВС-Факторинг» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 6820,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передач і реєстру боржників за договором факторингу № 19/01.2022 від 19.01.2022 року.
Взяті на себе зобов'язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконувала в зв'язку з чим виникла загальна заборгованість в розмірі 7998,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6820,00 грн.; сума нарахованих відсотків станом на 19.02.2022 року в розмірі 1178,00, грн..
Ухвалою суду від 23.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином, відзив на позовну заяву не подав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи відсутність заперечень представника позивача, відповідно до вимог ст.ст. 280 - 282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 15.09.2021 року між між ТОВ "Фінансова компанія "Арагон" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6161066, який підписано 15.09.2021 року позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора UA193071.
Відповідно до умов договору № 6161066 від 15.09.2021 року розмір кредиту становить 2000,00 грн, строк кредиту 30 днів з 15.09.2021 року по 15.10.2021 року. Проценти за користування кредитом у розмірі 1140,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,9 % від суми кредиту за кожний день користування ним.
З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-19 від 04.01.2021 ТОВ "ПрофітГід" було здійснено успішний переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 , номер транзакції 33170-92968-53123 в розмірі 2000,00 грн..
Відповідно до підписаної сторонами таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до вказаного кредитного договору, період кредитування становить з 15.09.2021 по 15.10.2021, загальна вартість кредиту 3140,00 грн, з яких: 2000,00 грн. сума кредиту, 1140,00 грн. проценти за користування кредитом. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ВВС-Факторинг», внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 24.02.2022 р. становить 8001,28 грн., яка складається з 7998,00 грн. - сума заборгованості кредиту, сума відсотків за користування грошових коштів за період з 19.02.2022 по 24.02.2022 в розмірі 3,28 грн.. 19.01.2022 року між ТОВ «ФК "Арагон" та ТОВ «ВВС-Факторинг» укладений договір факторингу № 19/01.2022, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6161066 від 15.09.2021 року. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 19/01.2022 від 19.01.2022 року від ТОВ «ФК "Арагон" до ТОВ «ВВС-Факторинг» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 6820,00 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передач і реєстру боржників за договором факторингу № 19/01.2022 від 19.01.2022 року.
Так, за умовами зазначеного договору було передбачено надання кредитних коштів в розмірі 2000,00 грн. строком на 30 днів. При цьому факт видачі ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на банківську платіжну картку підтверджений належним доказом, а саме підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, згідно договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-19 від 04.01.2021.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку про доведення позивачем отримання відповідачем кредитних коштів, які в добровільному порядку не повернуті, а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-Факторинг», яке набуло право вимоги.
Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
З наданого договору вбачається, що сума кредиту 2000,00 грн., строк кредитування 30 днів до 15.10.2021 року з розміром стандартної процентної ставки 2,3 %, а тому з відповідачки підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 1380,00 грн..
За змістом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов'язку за договором № 6161066 від 15.09.2021 року, не надав суду жодного доказу на спростування заборгованості за тілом кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягненню підлягає на користь позивача сума заборгованості за тілом кредиту 2000,00 грн.. та 1380,00 - процентів за користування кредитом відповідно до п. 4.2 укладеного договору.
В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за недоведеність вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «ВВС-Факторинг» підлягають задоволенню частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України, розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1024,67 грн. (розмір заявлених вимог - 7998,00 грн. (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 3380,00 грн. (42.3%), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 2422,40 грн. (2422,40 х 42,3 % : 100 % = 1024,67). Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач надав до суду договір про надання правової допомоги № 28/05/25 від 28.05.2025 року, з якого вбачається, що ТОВ «ВВС-Факторинг» уклало з адвокатським об'єднанням "Деналі" договір про надання правничої допомоги.
На підтвердження розміру понесених витрат на надання правової допомоги, також надано розрахунок сум надання юридичної допомоги, згідно з яким адвокатське об'єднанням "Деналі" надано юридичну допомогу ТОВ «ВВС-Факторинг» наступного характеру: надання усної консультації стосовно складання позовної заяви, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду. Загальна сума, що підлягає оплаті позивачем на користь адвокатського об'єднання "Деналі" становить 5000,00 грн..
Проаналізувавши виконаний опис робіт, суд вважає, що такі види правових послуг, як надання усної консультації з вивченням документів не передбачено вимогами закону, як передумова для звернення до суду - не є окремими процесуальними діями, а є діями, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є складання позовної заяви.
Зокрема, Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 виклав правовий висновок, за яким зазначені окремо у Акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Суд вважає, що цей правовий висновок у повній мірі застосовний до цієї цивільної справи, з огляду на що вищевказані послуги, надані адвокатським об'єднанням "Деналі", не відповідають критерію «неминучості», охоплені за своєю суттю іншою послугою, а тому не підлягають розподілу.
Отже, суд виходячи з критерію реальності послуг за надання правової допомоги та розумності її розміру за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка може бути сплачена позивачем, виходячи з наданих цін за підготовку (складання) позовної заяви є 3500 грн. 00 коп..
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги № 28/05/25 від 28.05.2025 року, а саме на суму 1480,50 грн. (3500,00 х 42,3% : 100 % = 1480,50). Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь овариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, провул. Бутишів, 12, код ЄДРПОУ: 37686875) заборгованість за кредитним договором № 6161066 від 15.09.2021 року в розмірі 3380 (три тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.. Стягнути з ОСОБА_1 , ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь овариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг» (місцезнаходження: 01010, м. Київ, провул. Бутишів, 12, код ЄДРПОУ: 37686875) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 67 (шістдесят сім) коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 50 (п'ятдесят) коп., а разом стягнути 2505 (дві тисячі п'ятсот п'ять) грн. 17 (сімнадцять) коп..
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Лазаренко