Справа № 695/5160/25
номер провадження 2/695/2627/25
21 листопада 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з ч. 1, 2, 4, абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів станом на день звернення позивача з даним позовом до суду визначений пунктом 5.26. ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого Державним підприємством Український науково - дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості №144 від 01.07.2020, відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Однак, подані позивачем, як додатки до позовної заяви, копії відповідних документів не відповідають вказаним вимогам та не містять відмітки про засвідчення копії документа, яка складається з елементів перелічених вище.
Позовна заява підписана адвокатом Шквирою Світланою Василівною, яка діє на підставі ордеру Серія СА № 1136148 від 13.11.2025.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 7 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/23346/16, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Як зазначено у вказаній постанові, у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи у суді або довіреністю. При цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Право на подання позову не є тотожним праву представника на підписання від імені позивача позовної заяви.
Відповідно до пункту 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція) ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Згідно із пунктом 12.8 вказаного Положення ордер містить реквізити щодо, зокрема обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Тобто, зазначення на ордері застереження «Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються», не передбачені нормами чинного законодавства, та не свідчать про право представника на підписання заяви від імені заявника.
Отже, повноваження адвоката, зокрема, у даному випадку щодо підписання позовної заяви та звернення з позовом до суду, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтами та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, від 29 травня 2019 року у справі № 202/5348/18.
Згідно із частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Позовна заява подана до суду та підписана представником ОСОБА_1 - адвокатом Шквирою Світланою Василівною, яка діє на підставі ордеру Серія СА № 1136148 від 13.11.2025, зі змісту якого вбачається, що договором про надання правової (правничої) допомоги від 13.11.2025 № 221/49 повноваження адвоката не обмежуються. Однак, вказаний в ордері на надання правничої (правової) допомоги Серія СА № 1136148 від 13.11.2025 договір від 13.11.2025 № 221/49 до позовної заяви не додано.
Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що в ордері на надання правничої (правової) допомоги Серія СА № 1136148 від 13.11.2025, зазначено, що повноваження адвоката не обмежуються, однак вказаний в ордері Серія СА № 1136148 від 13.11.2025 договір на надання правничої (правової) допомоги від 13.11.2025 № 221/49 до позовної заяви не надано, вбачається, що до позовної заяви не надано доказів того, що адвокат Шквира Світлана Василівна наділена повноваженнями, які надані законом позивачу та будь-яких обмежень повноважень у представництві позивача не має, у тому числі щодо підписання та подання до суду позову від її імені.
Відповідно до частин 1, 3 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, що має наслідком на підставі частини 1 статті 185 ЦПК України залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська