Справа № 570/4730/25
Номер провадження 2/570/2207/2025
"18" листопада 2025 р.
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
представника позивачки - адвоката Кузменюк-Волошиної Н.М.
представника відповідача Нагорної Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне (підготовче судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, МО України про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.
Позивачка просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у період з 01.01.2024 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від представника відповідача в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив. Зазначають, що законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У даній справі, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не може оскаржити дії позивача щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2024 року по 30.05.2025 року. Аналізуючи надані матеріали вбачається із листа ГУНП в Рівненській області №165942-2025 від 08.09.2025, що у ОСОБА_2 є донька ОСОБА_3 , яка оскаржує певні дії ОСОБА_1 , внаслідок чого між ними виникає спір про право.
Факт проживання однією сім'єю без шлюбу належить виключно до сфери особистих і сімейних відносин між заявником та військовослужбовцем, яке визначено законодавством України. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України не є належним відповідачем, бо не є суб'єктом, який ухвалює рішення про визнання статусу членів сім'ї.
Тому просить суд закрити провадження у справі, оскільки справа повинна розглядатися в іншому порядку (окреме провадження).
Залишити позов без розгляду, оскільки військова частина не є належним відповідачем та існує спір про право, і необхідна участь усіх зацікавлених осіб.
Від представника МО України надійшов відзив. Зазначають, що фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Щоб встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні цьому поняттю. Тобто, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти, мають певні права та обов'язки тобто передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Згідно висновків Верховного Суду належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання і ведення господарства та ін. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц, постанови Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №524/10054/16, від 26.09.2018 у справі №244/4801/13-ц, від 28.11.2018 у справі №127/11013/17, від 16.01.2019 у справі №343/1821/16-ц, від 27.02.2019 у справі №522/25049/16-ц, від 27.03.2019 у справі №354/693/17-ц, від 17.04.2019 у справі №490/6060/15-ц, від 15.08.2019 у справі №588/350/15, від 23.09.2019 у справі №279/2014/15-ц, від 10.10.2019 у справі №748/897/18, від 11.12.2019 у справі №712/14547/16-ц, від 12.12.2019 у справі №490/4949/17, від 18.12.2019 у справі №761/3325/17-ц, від 24.01.2020 у справі №490/10757/16-ц, від 09.11.2020 у справі №757/8786/15-ц).
Ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім'ї є спільність їх проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов'язків. Існують також інші висновки Верховного Суду: Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю (постанова Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №588/350/15-ц).
Показання свідків та спільні фотографії, не можуть свідчити про факт спільного проживання сторін однією сім'єю (постанови Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №466/3769/16, від 06.04.2020 у справі №738/1452/17, від 09.08.2023 у справі №522/3467/19). Для встановлення факту спільного проживання необхідною умовою є, зокрема, неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі (постанова Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №336/1978/23 (провадження № 61-15936 св 24), від 18.07.2018 у справі № 522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26.09.2018 у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25.04.2019 у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19), від 13.05.2024 у справі № 727/8026/23 (провадження № 61-5139св24).
Законом не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Щодо позовних вимог до Міністерства оборони України.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини 1 та 2 статті 12 ЦПК). Положеннями частини 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. При цьому частина 1 статті 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
У позовній заяві не зазначено підстав залучення до участі у даній справі в якості відповідача Міністерства оборони України (не зазначено у чому полягає порушення, невизнання чи оспорювання прав позивача Міністерством оборони України).
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Отже, у даній справі спір може виникнути лише між суб'єктами отримання грошового забезпечення, яке розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Відповідно, між позивачем та Міноборони такого спору бути не може, оскільки Міноборони не є суб'єктом отримання грошового забезпечення та не приймає рішення про виплату (невиплату) грошового забезпечення. Схожі висновки (проте щодо виплати одноразової грошової допомоги) містяться у пункті 106 постанови Великої Палати Верховного суду від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача. Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 р. у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 р. у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 р. у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 р. у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 р. у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 р. у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 522/11722/21 (провадження № 61-12248св23).
Заява про залучення до участі у справі третіх осіб.
Метою встановлення факту спільного проживання (згідно позову), крім іншого, є реалізація права на соціальний захист. Встановлення юридичного факту дасть змогу звернутися до відповідної військової частини для отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі Порядок №884). Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №884, - виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення приймає командир (начальник, керівник) військової частини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Результати розгляду даної справи можуть впливати на права та обов'язки членів сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, які зазначені у пункті 7 Порядку №884.
Рішення суду у даній справі впливатиме на права та обов'язки доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи зазначене, керуючись статтею 43, 53, 174, 178 ЦПК України просять залучити до участі у справі в якості третіх осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Головне управління Національної гвардії України.
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосується Міністерства оборони України. Судове засідання, призначене на 14:15 год. 22.10.2025 провести без участі представника Міністерства оборони України.
27.10.2025 року від представника в/ч НОМЕР_1 надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Зазначають, що в рамках попереднього судового засідання встановлено, що об'єктивний і всебічний розгляд справи неможливо без заміни первісного відповідача на належного відповідача - доньок ОСОБА_2 : ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Згідно частин другої та третьої ст. 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
На адресу військової частини надходили заяви доньок ОСОБА_2 щодо надання вичерпної інформації та виконаних заходів з пошуку та обставин зникнення безвісти свого батька, а також здійснення виплати грошового забезпечення. Але грошове забезпечення у розмірі 100% зараховується на депонований рахунок військовослужбовця, у зв'язку з відсутністю кола осіб, яким передбачена виплата грошового забезпечення та додаткової винагороди згідно чинного законодавства. При поверненні ОСОБА_2 зможе отримати 100% грошового забезпечення. У разі зміни статусу військовослужбовця (оголошення особи померлою, загибелі), грошове забезпечення та додаткова винагорода згідно чинного законодавства - перейде в склад спадщини, які доньки зможуть реалізувати згодом.
Отже, розгляд справи та рішення суду впливатиме на права та обов'язки доньок ОСОБА_2 .
Тому представник просить суд замінити первісного відповідача - військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на належного відповідача - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_7 ).
18.11.2025 року від представника позивачки надійшло клопотання про заміну первісного відповідача - МО України на належного відповідача - Головне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803498, вул. Святослава Хороброго, 9а, м. Київ).
18.11.2025 року від представника позивачки надійшло клопотання про витребування доказів, зокрема, щодо наявності відомостей про дружину ОСОБА_2 та про його дітей. Ці відомості необхідні для визначення учасників процесу.
В судовому засідання представник позивачки підтримала заявлені клопотання.
В судовому засідання представник в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України підтримала заявлені клопотання. Не заперечує щодо витребування доказів та залучення до участі у справі інших учасників.
Положення законодавства, висновки суду.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; змагальність сторін; розумність строків розгляду справи судом.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом.
Як зазначав ВС у свої постановах, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.
За положеннями частини 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Щодо витребування доказів.
Порядок розгляду справ окремого провадження визначено статтею 294 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, частинами першою-третьою вказаною статті визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У даному випадку був заявлений позов з огляду на те, що наявний спір про право, а тому справа не могла бути розглянута за правилами окремого провадження.
Проте, за даних обставин витребування доказів судом у справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, не буде порушенням прав учасників на справедливий суд, не може бути розцінено як самостійне збирання судом доказів. Адже, якби така справа розглядалася за правилами окремого провадження, то суд беззаперечно мав би права на витребування доказів з метою перевірки обставин, що викладені сторонами.
Згідно з вимогами ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до положень ч.ч. 6, 7ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 2ст. 294 ЦПК України, з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Приписами частини першої статті 307 ЦПК України передбачено, що при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
У даному випадку місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований: АДРЕСА_4 , є невідомим.
З огляду на вище викладене, суд вважає за необхідне витребувати від: Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області інформацію про наявність відомостей за місцем проживання, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону; Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості щодо всіх наявних реєстраційних дій (актових записів); Головного управління Національної поліції в Рівненській області відомості щодо перебування в розшуку, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності на території України; Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відомості про перебування на обліку, Головного управління ДПС у Рівненській області відомості про доходи; Державної пенітенціарної служби України інформацію щодо відбування покарання; Національної служби здоров'я України інформацію щодо отримання медичної допомоги.
Таким чином наявні підстави для задоволення клопотання про витребування доказів та витребування інших доказів за ініціативою суду.
Щодо заміни неналежного відповідача, залучення до справи інших учасників.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Згідно ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 6 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється: особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями; у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені); у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
Результати розгляду даної справи можуть впливати на права та обов'язки членів сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, які зазначені у пункті 7 Порядку №884. Рішення суду у даній справі впливатиме на права та обов'язки доньок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Під час підготовчого судового засідання було встановлено, що МО України є неналежним відповідачем.
Тож до участі у справі доцільно залучити як відповідача Головне управління Національної гвардії України.
Також до участі у справі слід залучити ОСОБА_3 та ОСОБА_7 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Суд зазначає, що коло відповідачів визначає позивач, тому суд не може виключити з числа відповідачів МО України.
Суд також зазначає, що відомостей про загибель ОСОБА_2 немає, тому презуміюється, що він є живий. Рішення у справі також стосуватиметься його прав. За наведеного доцільно залучити до участі у справі ОСОБА_2 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Щодо закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду.
Представник в/ч 3055 просила закрити провадження у справі та залишити позов без розгляду, оскільки така справа мала б розглядатися за правилами окремого провадження.
Але у випадку, коли між сторонами існує спір, то справа не може розглядатися за правилами окремого провадження, тому позивачка заявила позов, а не подала заяву в порядку окремого провадження.
Підстави для залишення позову без розгляду визначені ЦПК України.
За положеннями ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;
4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Згідно ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Представник в/ч НОМЕР_1 не підтвердила жодну з обставин, які б надавали суду можливість залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі.
Такі обставини не були встановлені під час підготовчого судового засідання.
Тому відсутні підстави для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 53, 51, 197, 259 ЦПК України,
Клопотання про витребування доказів, залучення до участі до справи інших учасників - задоволити.
Залучити до участі у справі в якості відповідача Головне управління Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 08803498, вул. Святослава Хороброго, 9а, м. Київ, 03151, електронна адреса: gu@ngu.gov.ua).
Залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ).
Витребувати від Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області інформацію про наявність відомостей щодо ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_4 ).
Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601 м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин державного кордону України громадянином: ОСОБА_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України. Додаткова інформація: РНОКПП НОМЕР_8 , - за період з 01.01.2024 року по теперішній час.
Витребувати від Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості щодо всіх наявних реєстраційних дій, проведених відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ): актові записи про реєстрацію шлюбу, про розірвання шлюбу; відомості щодо дітей, де він зазначений як батько дітей, тощо.
Витребувати від Головного управління Національної поліції в Рівненській області відомості відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ) щодо перебування в розшуку, притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності на території України чи інших звернень щодо вказаної особи, а також імовірного його звернення до органів Національної поліції за період з 01.01.2024 року по дату надання відповіді.
Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відомості про перебування на обліку та отримання пенсії та інших доходів відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ) за період з 01.01.2024 року по дату надання відповіді.
Витребувати від Головного управління ДПС у Рівненській області відомості про доходи відносно ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ), за період з 01.01.2024 року по дату надання відповіді.
Витребувати від Державної пенітенціарної служби України (адреса місцезнаходження: вул. Юрія Іллєнка, 81 м. Київ) інформацію про те, чи відбуває покарання у будь-якій установі виконання покарання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ).
Витребувати від Національної служби здоров'я України (адреса місцезнаходження: проспект Степана Бандери, 19 м. Київ) відомості про те, чи перебуває на психіатричному обліку та/або стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я громадянин України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , уродженець с. Білів Рівненського району Рівненської області, зареєстрований АДРЕСА_4 ).
Витребувані докази надати суду протягом 20 днів з дня отримання ухвали.
Запропонувати позивачці/її представнику після остаточного визначення кола осіб, які будуть приймати участь у справі, надати суду відповідну кількість примірників позовної заяви та копій документів для надсилання третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Копію позовної заяви з додатками також слід надіслати Головному управлінню Національної гвардії України в їх електронний кабінет, про що надати докази.
В судовому засіданні оголосити перерву до 23.12.2025 р. до 14 год.
Копію ухвали направити компетентним органам, для виконання. Роз'яснити, що у разі неможливості подати доказ, який витребує суд, або у встановлений судом строк, особа зобов'язана повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. За неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 21 листопада 2025 року.