Справа № 570/4849/24
Номер провадження 2/570/256/2025
21 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області заяву судді Гладишевої Х.В. про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -
В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 18.11.2025 року задоволено відвід судді Кушнір Н.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Відповідно до протоколу повторно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 вказану цивільну справу передано судді Гладишевій Х.В.
На розгляд суду подано заяву судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В. про самовідвід, в якій зазначено наступне.
Під час вивчення матеріалів справи, суддею Гладишевою Х.В. встановлено, у позовній заяві про захист честі, гідності та ділової репутації позивач покликається на обставини, за яких відповідач в інтересах своєї доньки звернулася в поліцію із повідомленням про вчинення ним кримінального правопорушення передбаченого, ч. 2 ст. 156 КК України. Зазначив, що у своїй заяві відповідач повідомила правоохоронців, що позивач ніби-то вчиняє розпусні дії щодо її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Позивач наголошує, що він ніколи не вчиняв жодних таких дій щодо доньки відповідача, ніколи ніяким чином не проявляв до неї будь-який сексуальний інтерес, а тому такі свідчення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неправдивими.
Стверджує, що ОСОБА_2 використовує зареєстроване кримінальне провадження з двох причин:
1. Як захист від адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо позивача чи сина позивача. Адже коли на виклик позивача прибуває екіпаж поліції, ОСОБА_2 показує витяг з ЄРДР і у правоохоронців складається враження, що "розбещувач" не може бути жертвою домашнього насильства.
2. Знищення позивача: оточення, бізнесу. Оскільки ОСОБА_2 зателефонувала і поширила, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що позивач вчиняв щодо неповнолітньої доньки розпусні дії, переглядав з нею порнофільми, споював її алкоголем і через це щодо позивача у поліції зареєстроване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КК країни.
Слід зазначити, що суддя Гладишева Х.В., як слідчий суддя здійснює контроль за досудовим розслідуванням в межах згаданого кримінального провадження.
На підставі ухвали слідчої судді Гладишевої Х.В. було скасовано постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Марчук М.В. про закриття кримінального провадження від 31.12.2024 року у кримінальному провадженні №12024181180000457, внесеного до ЄРДР 03.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та зобов'язано відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області продовжити досудове розслідування.
На даний час в провадженні слідчої судді Гладишевої Х.В. перебуває скарга на постанову слідчого СВ відділення поліції № 1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Лукомського Р.Ф. про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні №12024181180000457, внесеного до ЄРДР 03.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу, об'єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.
Статтею 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 56 рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України») ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або, іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється».
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошує, що такі правила виражають заінтересованість національного законодавця з приводу усунення всіх обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості відповідного судді чи суду, та є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких проблем. Окрім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якого прояву небезсторонності, і таким чином сприяють підвищенню довіри, яку суди мають вселяти громадськості у демократичному суспільстві. Таким чином, ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави для побоювань у відсутності неупередженості, повинен взяти самовідвід.
Відповідно до п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Вищезазначене кореспондується із пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною у його рішенні у справі «Індра проти Словакії» від 01 лютого 2005 року, суддю можна підозрювати в упередженості, якщо він уже слухав справу щодо однієї і тієї самої особи, хоч і в іншій юрисдикції. Враховуючи вищенаведене та з метою недопущення розгляду справи неуповноваженим складом суду, прошу відвести мене від розгляду справи №570/3968/2524 та передати до канцелярії суду для її повторного автоматизованого розподілу між суддями, визначеними Рішенням зборів суддів Рівненського районного суду Рівненської області щодо визначення спеціалізації суддів №4 від 30 червня 2025 року, для розгляду даної категорії справ.
Суддя приймає до уваги аргументи, що предмет розгляду справи є надзвичайно чутливим, оскільки стосується повідомлень про нібито вчинення кримінального правопорушення проти неповнолітньої особи та питань честі, гідності та ділової репутації.
Тож, участь судді в іншому провадженні за участю тих самих учасників та аргументів, які є предметом дослідження, може створити сумнів у неупередженості, поставити під загрозу об'єктивність оцінки доказів та стати підставою для відводу в майбутньому.
Суд вважає, що у таких обставинах самовідвід є необхідним заходом для забезпечення справедливого судового розгляду, захисту процесуальних прав сторін та підтримання довіри до суду.
Враховуючи вищезазначене та з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду в ході розгляду та вирішення даної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, заява про самовідвід судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В. у цивільній справі №570/4849/24 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд -
Задоволити заяву судді Рівненського районного суду Рівненської області Гладишевої Х.В. про самовідвід у розгляді цивільної справи №570/4849/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Матеріали цивільної справи №570/4849/24 передати до канцелярії Рівненського районного суду Рівненської області на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Гладишева Х.В.