Справа № 570/3820/25
Номер провадження 2/570/1878/2025
20 листопада 2025 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
До Рівненського районного суду Рівненської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - позивач, ТОВ "Коллект Центр") із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за договорами №100509955 від 27.08.2021, №75181664 від 26.08.2021 у розмірі 67157,35 грн, а також понесені судові витрати.
Короткий зміст заяв по суті справи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27.08.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №100509955, за умовами якого відповідач отримала 6200,00 грн строком на 30 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 0,01 % за кожен день. Крім того, 26.08.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 75181664, за умовами якого відповідач отримала 6150,00 грн. строком на 30 календарних днів зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,99 % за кожен день. На виконання умов укладених договорів позикодавцями перераховано грошові кошти на рахунок позичальника. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання вказаного вище договорів шляхом заповнення заяв про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавців, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронних договорів, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцями було перераховано грошові кошти.
17.12.2021 укладено договір №17/12/2021-62 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 100509955.
10.03.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "Коллект Центр" укладено Договір № 10-03/2023, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 100400485.
Таким чином ТОВ "Коллект Центр" наділене правом вимоги до відповідача за договором № 100509955.
27.01.2022 укладено договір № 27/01/2022 відповідно до якого "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 75181664.
10.01.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "Коллект Центр" укладено Договір № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 75181664.
Таким чином ТОВ "Коллект Центр" наділене правом вимоги до відповідача за договором № 75181664.
Заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, пені, комісії та інфляційних витрат, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову, за договором № 100509955 становить 46208,60 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6200,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги 40008,60 грн.
Загальний розмір заборгованості за договором № 75181664 становить 20948,75 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 6150,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги 14686,20 грн, інфляційні збитки - 98,40 грн, нараховані 3% річних - 14,15 грн.
У зв'язку із цим просить стягнути з відповідачки загальний розмір заборгованості становить 67157,35 грн, який складається з заборгованості за тілом кредиту 12350,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 54694,80 грн, інфляційні збитки 98,40 грн, нараховані 3% річних - 14,15 грн, а також понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422 грн., а також витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн.
Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 14.10.2025 продовжено строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами на 30 днів.
Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
27.08.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено Договір № 100509955.
Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 6200,00 грн.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 18,60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Вказане підтверджується копією даного договору та паспорту кредиту до нього, довідкою про ідентифікацію позичальника.
За змістом пункту 2.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору строк кредитування може бути продовжено наступним чином:
Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.ua. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.
Пролонгація на стандартних умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позивальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору.
Відповідно до пункту 2.3.2 договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и)
[ ] Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребує будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови, визначені графіком.
Згідно із пунктом 4.2, 4.3 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ці умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частин 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.5.3 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Позикодавець надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується довідкою ТзОВ ФК "Елаєнс" від 11.07.2025.
26.08.2021 між ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" та відповідачем укладено Договір № 75181664.
Згідно п. 1. Договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2.1. Сума позики становить 6150,00 грн.
Відповідно до п. 2.3. Договору процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою. Вказане підтверджується копією даного договору та паспорту кредиту до нього.
Позикодавець надав позичальнику кредитні кошти, що підтверджується довідкою ТОВ "ФК "Фінекспрес" від 16.05.2025.
17.12.2021 було укладено договір №17/12-2021-62 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100509955. 10.03.2023 укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №100509955. Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором ТОВ "Коллект Центр". Вказане підтверджується копіями даних договорів та додатків до них.
27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ "1 безпечне агентство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75181664. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75181664. Таким чином, ТОВ "Коллект Центр" наділено правом вимоги до відповідача за договором №75181664. Вказане підтверджується копіями даних договорів та додатків до них.
Доказів погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі відповідач суду не надав.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦПК України), кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ст.509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.
Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідач умови договорів про надання кредиту №100509955 від 27.08.2021 та №375181664 від 26.08.2021 своєчасно і в повному обсязі не виконував, кредит не сплачував. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.
Розмір заборгованості за тілом кредиту у сумі 6200 грн та 6150,00 грн підтверджений належними та допустимими доказами.
Що стосується нарахувань відсотків за договором про споживчий кредит №100509955 від 27.08.2021, суд враховує наступне.
Відповідно до пунктів 1.5.1, 1.5.2, 1.6 договору комісія за надання кредиту 0,00 грн, яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом 18,60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процента ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За змістом пункту 2.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору строк кредитування може бути продовжено наступним чином:
Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.ua. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 договору.
Пролонгація на стандартних умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позивальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.6 договору.
Відповідно до пункту 2.3.2 договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної (их) обставин (и)
[ ] Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребує будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови, визначені графіком.
Згідно із пунктом 4.2, 4.3 договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ці умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частин 2 статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.5.3 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Вимога кредитодавця про сплату вказаних процентів та/або пені позичальником вважається здійсненою, якщо заборгованість зі сплати процентів та/або пені відображена в особистому кабінеті позичальника чи іншим чином доведена до його відома (листування, повідомлення тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) в п. 95-108, щодо нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).
З матеріалів справи не вбачається вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідчем дій з продовження строку кредитування, зокрема надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" такої можливості, здійснення позичальником (відповідачем) сплати комісії за управління та обслуговування кредиту на певну частку заборгованості по кредиту.
У матеріалах справи відсутні докази пролонгації договору, тобто зміни умов договору, відображення кредитодавцем змін умов договору з актуальною сумою заборгованості в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника.
Крім того, позивач звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України.
З огляду на наведене відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом з 27.09.2021 по 25.11.2021, тобто поза межами строку кредитування.
Тому підлягають стягненню з відповідача на користь ТОВ "Коллект Центр" проценти за користування кредитом з 27.07.2021 по 26.09.2021 року в сумі 18,60 грн.
Що стосується нарахування інфляційних збитків та 3% відсотків річних за кредитним договором №75181664 від 26.08.2021, суд враховує наступне.
За змістом ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що зобов'язань за кредитним договором №75181664 від 26.08.2021 відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3% річних.
Суд погоджується з правильністю здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та 3% річних, оскільки вони здійснені до запровадження воєнного стану в Україні, а відтак такі вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 27167,35 грн.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0541620006 від 31.07.2025, позивач сплатив за подання даного позову 2422,40 грн судового збору.
Оскільки позов майнового характеру задоволено на 40,50 % (27167,35/67157,35 х 100), то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 981,07 грн (40,50 % від 2422,40 грн).
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.
Згідно положень ч.1 - 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та 6ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, у прохальній частині позову міститься вимога про стягнення з відповідача 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У матеріалах справи наявний договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" та адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС", згідно якого адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до заявки на надання правничої допомоги № 106 від 02.06.2025 між сторонами погоджено надання наступних правових (юридичних послуг) по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Згідно витягу з акту № 11 про надання юридичної допомоги, підписаного між сторонами 30.06.2025 вбачається, що адвокатське об'єднання "Лігал Ассістанс" в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. погодили з ТОВ "Коллект Центр" надання наступних правових послуг у відповідності до заявок за наступним списком: 4000 грн за надання усної консультації з вивченням документів та 12000 грн за складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Зважаючи на викладене, стороною позивача доведено належними та допустимими доказами понесення витрат за надання правничої допомоги.
Оскільки позов майнового характеру задоволено на 40,50 %, то правова допомога, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 6480,00 грн (40,50 % від 16000,00 грн).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 274, 288, 289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за договорами №100509955 від 27.08.2021, №75181664 від 26.08.2021 у розмірі 27167,35 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" сплачений судовий збір у розмірі 981,07 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 6480,00 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, оф.306 м. Київ, код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Гладишева Х.В.