Справа № 569/22425/25
21 листопада 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП____________,
за ч. 3 ст. 51 КУпАП,
10.09.2025, о 14 год 20 хв, в м. Рівне по вул. Грушевського, буд. 2 К, в магазині «Сім-23», ОСОБА_1 вчинив дрібну крадіжку товарно-матеріальних цінностей, а саме каву «Lavazza Qualita Oro» в зернах 250 г, на загальну суму 386 грн. 88 коп. без ПДВ, чим повторно протягом року вчинив дане правопорушення, за яке останнього піддано адміністративному стягненню.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав клопотання про розгляд справи без йог участі.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн.
У разі спричинення внаслідок вчинення адміністративного правопорушення шкоди, розмір якої не перевищує 3028 гривень, відповідальність настає за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №752771 від 09.10.2025, даними з бази «Армор» щодо опрацювання виклику поліції та реєстрації події, повідомленням директора магазину «Сім-23» (2150), в якому він вказує, що працівниками магазину виявлено факт вчинення ОСОБА_1 дрібної крадіжки, актом ревізії від 10.09.2025, переміщенням товарів від 10.09.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній вину у вчиненні дрібного викрадення чужого майна визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі, копіями постанов суду від 18.07.2025, 19.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, фотоматеріалами ОСОБА_1 , компакт-диском з відеозаписом вчинення ОСОБА_1 дрібної крадіжки в приміщенні магазину.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, зважаючи на вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 51 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пере дбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Рівненська МТГ/21081100. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA108999980313000106000017527. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Код банку: 899998.
В разі несплати порушником в п'ятнадцятиденний строк сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі. Квитанцію про сплату штрафу та судового збору необхідно надати суду в цей же строк.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК