Справа № 569/21948/25
21 листопада 2025 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-
В Рівненський міський суд Рівненської області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Рівненська міська рада звернувся ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник заявника заяву повністю підтримала, просить суд її задоволити з підстав, викладених у заяві та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
В судове засідання представник заінтересованої особи Рівненської міської ради не з'явилась, однак подала до суду письмові пояснення у яких зазначила, що враховуючи викладені у заяві обставини, Рівненська міська рада не заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 на день його смерті. При цьому, просила суд здійснити розгляд справи без участі представника Рівненської міської ради.
Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що заявник по справі ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 24 вересня 1966 року с/радою Курозвани Гощанського району Ровенської області з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Курозвани Гощанського району Ровенської області, про що зроблено відповідний запис №26. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
З дослідженого в судовому засіданні кс.копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 01 серпня 2000 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області вбачається, що паспорт видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження село Курозвани Гощанського району Рівненської області. На аркуші 12 наявний у графі МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ наявний запис: місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Дата 23.09.2015 р.
За життя батько заявника склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_1 .
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні заповітом від 16 листопада 2010 року, посвідченого Кравчук О.А., секретарем Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області та зареєстрованого у реєстрі за №37 з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець с.Курозвани Гощанського р-ну, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: все належне йому майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, та все те, що буде належати йому на час смерті та що за законом він матиме право, заповідає ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла матір заявника.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданим 10 лютого 2016 року Виконавчим комітетом Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області з якого вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що складено відповідний актовий запис №04. Місце смерті Україна Рівненська область м.Рівне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько заявника.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 10 серпня 2019 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з якого вбачається, що ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_8 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що складено відповідний актовий запис №1378. Місце смерті Україна Рівненська область місто Рівне.
З дослідженої в судовому засіданні довідки від 02.09.2025 №20-43/233 виданої за підписом старости Бочаницького старостинського округу Гощанської селищної ради Рівненської області вбачається, що довідка видана Бочаницьким старостинським округом Гощанської селищної ради Рівненського району Рівненської області про те, що в житловому будинку АДРЕСА_2 постійно та по день смерті був зареєстрований гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В будинку на день смерті був зареєстрований один. Довідка видана для переоформлення спадщини.
З дослідженого в судовому засіданні роз'яснення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Самсонюка Ф.П. від 06.10.2025 №274/01-16 на усне звернення та надані документи ОСОБА_1 вбачається, що заявником подано: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , довідку №20-43/233 видану Гощанською селищною радою Рівненського району Рівненської області 02 вересня 2025 року; паспорт заявника НОМЕР_2 виданий Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області 01 серпня 2000 року; заповіт, посвідчений Кравчук О.А., секретарем Курозванівської сільської ради Гощанського району Рівненської області 16 листопада 2010 року за р.№37 на ім'я заявника; свідоцтво про народження заявника серії НОМЕР_1 видане Курозванівською сільською радою Гощанського району Рівненської області 24 вересня 1966 року, а/з №26. Для подачі заяви про прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але пропустив вказаний строк, має подати докази спільного проживання з спадкодавцем (ч.1 ст.1269 ЦК України). Згідно довідки №20-43/233 виданої Гощанською селищною радою Рівненського району Рівненської області 02 вересня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 , один. Згідно даних Спадкового реєстру станом на 06.10.2025 року спадкова справа до майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася, тобто жодних заяв про прийняття спадщини до нотаріуса не подавалося. Оскільки заявником не подано доказів спільного проживання разом із спадкодавцем на день смерті останнього, визначених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заявнику необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначив у заяві заявник, після смерті його мами у 2016 році, в батька погіршився стан здоров'я. Крім того, у нього були проблеми з зором, тому він вимушений був забрати батька до себе в м.Рівне та здійснювати за ним догляд. Батько проживав разом з ним по день своєї смерті. На даний час для того, щоб оформити спадщину після смерті батька, та у зв'язку з тим, що вони зареєстровані за різними адресами, йому потрібно встановити факт постійного проживання разом з ним на день смерті останнього.
Верховний Суд в Постановах від 07 листопада 2018 року у справі №336/709/18-ц (провадження №61-39374св18); від 14 квітня 2021 року у справі №205/2102/19 (провадження №61-872св21), від 15 листопада 2021 року у справі №554/10125/20 (провадження №61-12758св21) неодноразово зазначав, що існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.
В Постанові верховного Суду від 03 серпня 2022 року по справі №759/12740/21 (провадження №61-126 св 22), яка є аналогічною щодо підстав та предмету даної справи викладено наступні висновки:
«Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені такої інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений пі час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду )частина четверта статі 315 ЦПК України).
У пункті 1 постанови Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів, у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567 цс 18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можності одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому, закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факт потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду, і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвічує факт, що має юридичне значення. Для цього, заявник разом із заявою про встановлення факту, подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причини відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Згідно з пунктами 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися о суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним обіднє сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суді і заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею ст.1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя стаття 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.».
При цьому, у вищезазначені постанові Верховний Суд в черговий раз звернув увагу, що існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним та посилання на положення статті 1277 ЦК України, яка регулює відумерлість спадщини і при певних обставинах перехід спадщини у власність територіальної громади, є безпідставним, так як це стосується випадку, коли взагалі відсутні спадкоємці або відмовилися від прийняття (частина перша).
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено ті обставини, що заявник по справі є сином померлого ОСОБА_2 , який ще за свого життя склав заповіт на користь свого сина; батько з 2016 року проживав разом з заявником (своїм сином) який здійснював за ним догляд, у зв'язку з похилим віком; іншого способу захисту своїх прав, ніж судового, заявник не має, тому суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними, та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,
293,315,354 ЦПК України, ст.ст.1216,1218,1268,1270 ЦК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Рівненська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6
Заінтересована особа: Рівненська міська рада, м.Рівне, вул.Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 34847334
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов