Справа № 569/10640/25
1-кп/569/1639/25
21 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне кримінальне провадження № 12025181010000566 від 27.02.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вважає, що визначені ст. 177 КПК України ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу. Обвинувачений просив вказати адресу теперішнього місця проживання, а саме АДРЕСА_1 .
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту обвинуваченому до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1статті 5 Європейської конвенції з прав людини(пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого, має обґрунтувати свій висновок про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, що на думку суду спонукатиме останнього переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності. Обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та дані про його особу, свідчать що існують ризиків передбачених п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вище наведене, на переконання суду, на даний час наявні всі підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Саме такий запобіжний захід у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти визначеним ризикам.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повідомив про зміну адреси свого місця проживання, з метою забезпечення виконання запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, суд приходить до висновку про доцільність заміни способу виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, змінивши адресу, за якою обвинувачена має перебувати під домашнім арештом в період часу з 23 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., вказавши адресу: АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби строком на 60 днів, тобто до 19 січня 2026 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- не залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу прокурора чи суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах, бомбосховищах на випадок оголошення повітряної тривоги;
- прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою.
Встановити строк дії ухвали та покладених обов'язків з 21 листопада 2025 року по 19 січня 2026 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Рівненської окружної прокуратури.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1