Справа № 569/19506/25
19 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
з участю секретаря судового засідання Бугайчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП Шевчука Вадима Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Рівненській області ДПП Шевчука Вадима Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Торопчин Олексій Дмитрович про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій просить скасувати постанову серії ЕНА № 5630980 від 02.09.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження в справі закрити.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова була винесена без належного дослідження обставин події та з порушенням вимог КУпАП, оскільки інспектор не надав жодних допустимих доказів, які б підтверджували факт перевищення швидкості, зокрема відеозапису з місця зупинки, документів про технічну справність і повірку приладу TruCam, а також матеріалів, що підтверджують наявність у цій місцевості дорожніх знаків, які встановлюють межі населеного пункту та дозволену швидкість; крім того, позивач вказує на порушення його процесуальних прав під час розгляду справи на місці та відсутність індивідуалізації правопорушення, у зв'язку з чим вважає постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача начальник сектору правового забезпечення Департаменту патрульної поліції Національної поліції України майор поліції Івашинюта Іван Олександрович у своєму відзиві заперечує проти позову, вказуючи, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та винесеною в межах повноважень поліцейського, оскільки факт перевищення позивачем швидкості більше ніж на 20 км/год у межах населеного пункту Бабин зафіксований технічно справним та повіреним приладом TruCam LTI 20/20, показання якого згідно зі ст. 251 КУпАП є допустимими доказами; фото- і відеофіксація, здійснена приладом, забезпечена алгоритмом криптографічного захисту AES, що унеможливлює втручання в дані; всі сертифікати, свідоцтво про повірку та підтвердження метрологічної придатності приладу надані суду, а правомірність використання TruCam неодноразово підтверджена судовою практикою апеляційних судів. Відповідач наголошує, що вимірювання швидкості здійснювалось на відстані та у місці, які відповідають установленим дорожнім знакам 5.49 і 5.50 «Початок» і «Кінець» населеного пункту Бабин, що підтверджується офіційним листом Служби автомобільних доріг, а позивач не надав жодного доказу на спростування факту порушення, не довів недоліків фіксації чи технічної несправності приладу та не подав клопотань про витребування доказів; тому всі твердження позивача є необґрунтованими, суб'єктивними та спрямованими на уникнення відповідальності, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови відсутні.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 24-25).
Представник позивача адвокат Торопчин О.Д. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
Представник відповідача майор поліції Івашинюта І.О. подав до суду заяву про розгляд справи без відповідача та представника відповідача.
Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.
Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
За таких обставин у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Суд встановив, що 02 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 5630980 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. 02.09.2025 р. о 15 год. 35 хв., за адресою: М06 Київ-Чоп 309 км, зафіксовано транспортний засіб AUDI A6, н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_2 , особа, яка керувала ТЗ, перевищила встановлені обмеження швидкості руху тз більше як на 20 км/год, чим порушила п. 12.9(б) ПДР України, внаслідок чого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 340 грн. (а.с. 6-7).
Із наданих матеріалів справи вбачається, що вимірювання швидкості здійснено за допомогою технічного засобу TruCam LTI 20/20, який має чинне свідоцтво про повірку та відповідає вимогам метрологічної придатності, що підтверджується копіями сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку, долученими відповідачем. (а.с. 43-57). Фото- та відеоматеріали, сформовані приладом, містять криптографічний захист та ідентифікаційні дані вимірювача.
Судом встановлено, що відповідно до офіційної інформації Служби автомобільних доріг у Рівненській області, на відрізку дороги М-06 у межах населеного пункту Бабин встановлено дорожні знаки 5.49 та 5.50, які позначають початок та кінець населеного пункту, а місце вимірювання швидкості знаходиться безпосередньо у межах зазначеної ділянки (а.с. 48-51).
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, також підтверджується фото та відеозаписами, наданими представником відповідача, які відображають процес вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam, а також фіксацію транспортного засобу позивача у момент перевищення встановлених обмежень швидкості.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, що було зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного запису.
ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності та має сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян завдавати матеріальних збитків.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на відсутність належних доказів порушення, недоведеність місця фіксації у межах населеного пункту, ненадання підтвердження технічної справності приладу TruCam та порушення процесуальних прав при розгляді справи на місці. Натомість представник відповідача у відзиві зазначив, що постанова винесена правомірно, прилад справний та повірений, факт перевищення швидкості підтверджується технічними записами, а доводи позивача не підтверджуються доказами.
Вказаний відеозапис, який міститься в матеріалах справи, містить дані, на підставі яких можливо встановити обставини допущеного позивачем правопорушення, а тому вказаний доказ є належним та допустимим в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 12.9 «б» ПДР зазначено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
У ході розгляду справи судом встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину.
Адміністративне правопорушення у цих справах зафіксовано в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
За пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Суд критично оцінює твердження представника позивача щодо недоведення факту вчинення адміністративного правопорушення та відсутності належних доказів, оскільки зазначені доводи спростовуються наданими відповідачем матеріалами, зокрема фото- та відеозаписами з приладу TruCam, документами про його повірку та технічну справність, а також офіційною інформацією про наявність дорожніх знаків, що позначають межі населеного пункту. Позивачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів достовірність технічної фіксації чи правильність дій поліцейського під час винесення постанови, натомість доводи базуються виключно на припущеннях та незгоді з фактом притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене, відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд дійшов висновку про підтвердження під час судового розгляду вчинення позивачем адміністративного правопорушення, щодо якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України Департаменту патрульної поліції, а саме постанову серії ЕНА № 5630980. Суд вважає, що постанова є обґрунтованою, законною та такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 139, 205, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд Рівненської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складене 19.11.2025 р.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА