Справа № 567/1519/25
Провадження №3/567/708/25
17 листопада 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О.,при секретарі Дем'янчук Н.В., за участю захисника адвоката Кордиша А.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
23.08.2025 близько 01:38 год. в м.Острог по вул.Гальшки Острозької, 6 Рівненського району Острозької ТГ Рівненської області водій “ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотесту DRAGER 6810.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав письмові пояснення у яких вказав, що за 6 год. до того як сісти за кермо автомобіля він вживав пиво у незначній кількості, проте жодних ознак сп'яніння не мав, оскільки пройшло багато часу. Вказав, що вказаного дня на дворі було доволі прохолодно і працівниками поліції газоаналізотор було вийнято із багажника авто, а після того як він здійснив його продув, знову поміщено у багажник, тому вказаний пристрій зазнав впливу переміні температурних режимів, що могло вплинути на його правильне функціонування. Вважає, що в його діях відсутня подія та склад правопорушення, оскільки він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, коли сідав за кермо автомобіля.
Захисник - адвокат Кордиш А.А. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття справи у якому вказав, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Вказує, що працівники поліції безпідставно склали відносно ОСОБА_1 протокол за фактом керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
В судовому засіданні були досліджені докази у справі: протокол про адміністративне правопорушення від 23.08.2025 серії ЕПР1 №431458, результатів тестування на стан сп'яніння за допомогою алкотесту DRAGER від 23.08.2025, акт огляду, направлення для проведення огляду на стан сп'яніння, відеозапис з нагрудної камери працівника поліції щодо обставин справи, інші матеріали справи.
З відеозапису не вбачається явних ознак (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), які б давали підстави стверджувати, що водій ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння. Навпаки водій ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко висловлював свою позицію та думки.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами, а відповідно до ч. 2 цієї ж статті, - обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною першою статті 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до зазначеної норми діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв'язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов'язують наділених державною владою суб'єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.
Питання огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння, направлення водіїв для огляду на стан сп'яніння до медичного закладу, порядок виявлення у водіїв ознак сп'яніння регулюється, зокрема, статтею 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858, п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.
Питання дії міжнародних договорів, ратифікованих за часів СРСР на території України вирішено Законом України від 10 грудня 1991 року «Про дію міжнародних договорів на території України», згідно положень якого укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства.
З урахуванням викладеного Конвенція ООН про дорожній рух (Віденська конвенція) від 08 листопада 1968 року є частиною національного законодавства України.
Пунктом 5 статті 8 Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968 р., ратифікованої Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25.04.1974 р., зі змінами та доповненнями, внесеними Європейською угодою від 1 травня 1971 року, передбачено, що - водій повинен контролювати свій транспортний засіб таким чином, щоб завжди бути в змозі належним чином ним керувати. Він повинен бути знайомий з правилами дорожнього руху, приписами в галузі безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку, як втома, прийом лікарських засобів та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та під впливом наркотиків.
Пунктом 6 статті 8 Конвенції ООН про дорожній рух від 08.11.1968 р., ратифікованої Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25.04.1974 р., зі змінами та доповненнями, внесеними Європейською угодою від 1 травня 1971 року, передбачено, що - у національному законодавстві мають бути передбачені спеціальні положення щодо водіння під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові відповідно до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Відповідно до таблиці переведення одиниць виміру алкоголю 0,250 мг становить 0,5 % проміле. В різновидах алкотестерів представлених в Україні до застосування, одиниця виміру встановлена в проміле %.
Як вбачається із результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, отриманих за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, результат тесту 0,23 %, при цьому згідно вихідних даних газоаналізатора - огляд проводився 23 серпня 2025 року о 01 год, 42 хв, при температурі повітря 18 °С.
Як вбачається із дослідженого судом відеозапису та про це вказує ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях - 23 серпня 2025 року в час коли він був зупинений працівниками поліції та коли проходив огляд на стан сп'яніння було достатньо холодно. Газоаналізатор працівниками поліції діставався зі багажного відсіку службового автомобіля та, після продуву ОСОБА_1 , знову поміщався в багажний відсік службового автомобіля і тільки тоді показав результат який становив 0,23 проміле.
Різниця у температурах на вулиці та у службовому автомобілі працівників поліції була доволі значна, що ОСОБА_1 може стверджувати, так як, в подальшому, безпосередньо знаходився в салоні службового автомобіля працівників поліції.
Як вбачається із довідки Рівненського обласного центру з гідрометеорології № 9917-1-1482/9917-04 від 07.11.2025, отриманої на адвокатський запит, за даними репрезантативної до території Рівненського району (в т.ч. м. Острог) Рівненської області авіаметеостанції Рівне 23 серпня 2025 року в період 01 год. 35 хв. - 01 год. 45 хв. зафіксовано наступні погодні умови: хмарно, температура повітря 10.6 °С тепла, відносна вологість повітря 100 %, без опадів, відмічався туман - метеорологічна дальність видимості погіршувалася до 200 м.
Таким чином, різниця між температурою повітря, яку зафіксував газоаналізатор Alcotest 6810 та дійсною температурою повітря, яка була під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , становить 7.4 °С Г18 °С -10,6 °С ).
Відповідно до п. 7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452-735, - установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
При цьому, допустима норма алкоголю в повітрі, що видихається даним нормативно-правовим актом не передбачена.
Відповідно до інструкції до приладу Drager Alcotest 6810, зокрема, таблиці № 2, абсолютна похибка вимірювання даного газоаналізатора - в діапазоні температури навколишнього середовища від 5.0 °С до 15.0 °С та діапазоні вимірювання концентрації етанолу 0-0,33 проміле становить - +/- 0,05 проміле.
Відтак якщо взяти до уваги інформацію про дійсну температуру повітря, яка була на час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , результати огляду могли б становити 0,18 % проміле (0,23 % проміле - 0,05 % проміле абсолютної похибки).
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р., заява № 926/08), - у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
Пунктом 1 ч. 1ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247,251-252, 266, 280, 283-284 КУпАП, суддя
постановила
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст складено 20 листопада 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.