Справа №567/1401/25
Провадження №2/567/577/25
13 листопада 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Венгерчук А.О.
секретар Дем'янчук Н.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів,
встановив:
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів звернувся ОСОБА_2 .
У своїй позовній заяві зазначає, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.05.2020 у справі №679/1375/19 з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі по 2000 гривень на кожного.
В свою чергу з липня 2022 року син сторін ОСОБА_7 почав проживати разом із батьком позивачем, що підтверджується актами обстеження умов проживання та може бути підтверджене показами свідків. За вказаних обставин відсутні законні підстави для стягнення з позивача на користь відповідачка аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , який фактично проживає разом із позивачем та фактично перебуває на його повному утриманні, тому просить припинити з 01.07.2022 стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стягуються на користь ОСОБА_3 , на підставі рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.05.2020 у справі № 679/1375/19.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження відповідно до ст.274-279 ЦПК України із повідомленням сторін, та роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено позивачу триденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачу - триденний строк з дня отримання останнім відповіді на відзив для подання заперечення.
В поданій на адресу суду заяві, позивач позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить здійснювати розгляд справи в його відсутність.
Відповідно до норм ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач ОСОБА_3 відзив на позов не подала, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову до суду не подала, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 12.08.2025 зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Водночас, від відповідача, по даній справі, на адресу суду не надходило жодних документів, тому суд вважає, що відповідач своїм правом на подання відзиву та доказів по справі не скористалася.
Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для її розгляду по суті.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, на підставі вказаних у ній обставин.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що є матір'ю позивача, з яким разом проживає в одному будинку, та який, на даний час є військовослужбовцем. Зазначила, що син ОСОБА_2 - ОСОБА_7 проживає разом із нею, коли він приїздить із навчання, вона за ним піклується. Її син ОСОБА_9 забезпечує сина усім необхідним, надає кошти на його утримання та задоволення інших потреб.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні вказала, що є сестрою позивача і підтверджує факт того, що син її брата ОСОБА_11 , на даний час проживає в АДРЕСА_2 разом із її мамою та братом, який є військовослужбовцем. Вказала, що її брат займається матеріальним забезпеченням свого сина і повним його утриманням, однак проживає в м. Києві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.
Судом встановлено, що рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.05.2020 у справі №679/1375/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі по 2000 гривень на кожного.
Судовим наказом виданим 05.08.2025 Нетішинським міським судом Хмельницької області у справі № 679/1107/25, стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаю з 04.08.2025 р. і до досягнення дитиною повноліття.
З актів обстеження умов проживання від 26.01.2024, 10.12.2024, 02.04.2025, 14.07.2025 встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_2 разом із своєю бабою - ОСОБА_8 . За місце проживання дитини створені всі належні умови для його навчання, проживання.
З довідки №2716 від 07.04.2025 встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до Національної гвардії України та перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_3 з 12.03.2025.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 є відносини, які пов'язані із припиненням стягнення аліментів на утримання дитини із батька дитини.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Зважаючи на викладене розмір аліментів суд визначає з урахуванням, що батьки спільно зобов'язанні утримувати дітей до їх повноліття та інших обставин, що мають істотне значення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
З аналізу статей вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримувані нею аліменти на дитину. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім'я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов'язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті можливість скасування їх присудження.
Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема, з одержувачем аліментів чи з їх платником.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір'ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
При дослідженні матеріалів справи у їх сукупності судом об'єктивно встановлено, що неповнолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживає з матір'ю на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживає з бабою ОСОБА_8 з 2024 року, та знаходиться на утриманні свого батька ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини, які стягуються на підставі рішення по справі № № 679/1107/25.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо припинення стягнення з нього аліментів, є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Разом з тим, щодо моменту припинення стягнення аліментів з батька на користь матері на утримання дитини суд зазначає наступне.
Позивачем при поданні позову до суду заявлено вимогу про припинення стягнення аліментів з нього на користь відповідачки на утримання їхнього спільного сина, починаючи з 01.07.2022. Вказану вимогу аргументовано моментом початку проживання неповнолітнього ОСОБА_6 разом із позивачем.
Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної вимоги. Надані позивачем у якості доказів копії актів про фактичне місце проживання від 26.01.2024, 10.12.2024, 02.04.2025, 14.07.2025 не є достатніми доказами того, що саме з 01.07.2022 ОСОБА_6 проживав разом із батьком.
При цьому, при вирішенні питання про момент припинення стягнення аліментів у справі, що розглядається, суд зауважує, що таке припинення здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою запобігання необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, тому стягнення аліментів має бути припинено з дати подання позову до суду, тобто з 05.08.2025.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів задовольнити частково.
Припинити з 05.08.2025 стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються з нього на користь ОСОБА_3 , відповідно до рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.05.2020 у цивільній справі № 679/1375/19.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дні його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дні вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.11.2025.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.