Справа № 562/2917/25
"17" листопада 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 12317 грн. 60 коп., понесених судових витрат по справі у вигляді судового збору 2422 грн. 40 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 11.11.2024 було укладено кредитний договір №11.11.2024-100000236, за яким ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 12 000 грн., строком на 124 дні.Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів . Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 9% від суми кредиту та дорівнює 1080 грн. 00 коп. Відповідач частково сплатив заборгованість по кредитному договору на суму 12 320 грн. від 12.11.2024 року та 3 100 грн. від 05.02.2025 року.
Станом на 02.09.2025 заборгованість становить всього 12 317 грн. 60 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4 480 грн. 00 коп., по процентам в розмірі 1 388 грн. 80коп., комісії 1 080 грн. 00 коп., неустойки 5 368 грн. 80 коп.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач ОСОБА_1 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 11.11.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11.11.2024-100000236, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
Даний договір складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) укладення кредитного договору. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 12000 грн., строком на 124 днів на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Дата видачі кредиту 11.11.2025, дата повернення кредиту 14.03.2025.
Крім того, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка ідентифікації позичальника та паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 та в яких містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.
ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 12 000 грн., що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення ТОВ «УПР» №249-2508 від 25.08.2025.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №11.11.2024-100000236 заборгованість ОСОБА_1 складає 12 317 грн. 60 коп., в тому числі заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4 480 грн. 00 коп., по процентам в розмірі 1 388 грн. 80коп., комісії 1 080 грн. 00 коп., неустойки 5 368 грн. 80 коп.
Частиною 3 ст. 10ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Щодо стягнення неустойки за вищевказаним договором, суд зазначає наступне. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що неустойка за договором нарахована за період з 11.11.2024 по 14.03.2025. При цьому, суд зауважує, що під час воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України пеня не нараховується, тобто за період з 11.11.2024 по 14.03.2025 така неустойка стягнута бути не може, навіть якщо про неї сторони домовились, укладаючи даний договір. Як вбачається із Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжено. Враховуючи викладене, нарахування позивачем неустойки за невиконання зобов'язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 366,56 грн. (6 948,80 грн. х 2422,40/12 317,60 грн.)
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 549 - 552, 612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору №11.11.2024-100000236 від 11.11.2024 на загальну суму 6 948 (шість тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 1 388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім) грн. 80 грн., заборгованість за комісією 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1 366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 56 коп., а всього на загальну суму 8 315 (вісім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 36 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул.Саксаганського, 133А, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Суддя: Ю.А. Ковалик