Справа № 562/2835/25
/заочне/
"18" листопада 2025 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
У поданій через систему "Електронний суд" заяві позивач ОСОБА_1 просить змінити спосіб стягуваних з відповідача ОСОБА_2 за рішенням суду аліментів на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, обґрунтовуючи тим, що спосіб стягнення аліментів змінюється за позовом одержувача аліментів.
Відзив на позов відповідач не подавав.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, у тому числі шляхом розміщення 05 листопада 2025 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданого позивачем клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без її участі.
При таких умовах суд вважає за можливе винести заочне рішення в справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 грн., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Частиною 3 ст.181 цього ж Кодексу встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст.192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.ст.182 - 184 СК України. При цьому, таке право позивача не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Аналіз змісту ч.3 ст.181, ст.ст.183, 184 СК України дає підстави для висновку, що право вибору способу стягнення аліментів, у тому числі право вимагати зміни раніше визначеного рішенням суду способу стягнення коштів на утримання дитини, належить стягувачу.
Отже, платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Частиною 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним (висновок Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13).
У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, а значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
З огляду на викладене та виходячи із закріплених ч.9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину (ч.1 ст.141 СК України) суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд визначає їх розмір за правилами, встановленими ст.182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.
З роз'яснень які містяться у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Ураховуючи, що позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, суд при ухваленні рішення відповідно до частин 1,2, 6 ст.141 ЦПК України присуджує стягнення судового збору з відповідача в прибуток держави в розмірі 968,96 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 ) за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 вересня 2020 року аліментів та стягувати з останнього на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів здня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: