Справа № 559/3300/25
Провадження № 3/559/1774/2025
19.11.2025 м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., при секретарі Солімчук М.Р., за участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатів Гусаревича С.М., Мельниченка М.С., представника потерпілої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №410888 від 03.08.2025, 03.08.2025 о 07 год. 50 хв. в с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області, на 368 км АД М-06 Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з відбійником, а т/з Suzuki Grand Vitara отримав механічні пошкодження.
ОСОБА_1 інкриміновано порушення вимог п. 2.3. б та п. 12.1 Правил дорожнього руху та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні були заслухані пояснення ОСОБА_1 , його захисників, представника потерпілої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В.
Так, за версією сторони захисту водій ОСОБА_1 не порушував правил дорожнього руху, оскільки дорожніх знаків, які б попереджували про небезпеку попереду - дорожні роботи, на автошляху встановлено не було. Таким чином, він, рухаючись зі швидкістю 90-100 км/год. по АД М-06 Київ-Чоп у правому ряду, побачив перед собою «ями» за 20 м. та намагався їх об*їхати, перебудувавшись у ліву смугу руху, проте не встиг, тому з причин, що не залежали від його волі, в'їхав у «яму», внаслідок чого лопнула шина, машину занесло та відбулося ДТП. Тому захисники просили провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
За версією представника потерпілої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В. дорожні знаки, які попереджували про дорожні роботи, були встановлені на автошляху відповідно до вимог чинного законодавства, а тому ОСОБА_1 , знаючи про дорожні роботи попереду, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, в'їхав у «яму» (зняття дорожнього покриття), а тому внаслідок його дій і відбулося ДТП.
19.11.2025 учасники в судове засідання не з'явилися, від захисників Гусаревича С.М. та Мельниченка М.С. надійшли заяви про розгляд справи за відсутності сторони захисту, провадження у справі просили закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Від представника потерпілої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - Півторак І.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що КУпАП не передбачено обов'язкової присутності учасників розгляду справи за ст.124 КУпАП, те, що усі учасники надали свої пояснення під час судового розгляду, судом у повній мірі досліджені надані та отримані докази, зокрема, у справі було призначено і додаткову судову автотехнічну експертизу, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників.
Так, судом, крім наданих пояснень, досліджені схема місця ДТП, яка сталася 03.08.2025 о 07 год. 50 хв. в с. Привільне, Дубенського району, Рівненської області, на 368 км АД М-06 Київ-Чоп, за участю транспортного засобу Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , на якій зазначено місце розташування автомобіля після ДТП, напрямок його руху, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та висновок експертного дослідження №ЕД-19-25/45479-ІТ від 22.08.2025, згідно якого:
у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.
у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з моменту виявлення пошкодження дорожнього покрову не мав технічної можливості запобігти наїзду на перешкоду для руху як шляхом застосування екстреного гальмування так і шляхом її безпечного об'їзду.
питання щодо встановлення порушень в діях учасників даної дорожньо-транспортної пригоди виходить за межі компетенції судового експерта, тому не вирішувалося.
у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 не вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, а з моменту наїзду на пошкодження він перебував в аварійній обстановці.
у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з технічної точки зору не перебувають в причинному зв'язку з настання події даної дорожньо-транспортної пригоди - наїзду на пошкодження дорожнього покрову з подальшою втратою керованості та виїздом за межі проїзної частини.
У той же час згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи, останній зазначив, що, рухаючись зі швидкістю 100-110 км/год, побачив дорожній знак, який інформував про проведення ремонтних робіт, після чого наїхав на «яму», внаслідок чого не впорався з керуванням транспортним засобом, здійснив зіткнення з відбійником та з'їхав в кювет.
Аналогічні пояснення ОСОБА_1 надав і при спілкуванні з поліцейськими безпосередньо після ДТП, що зафіксовані на камеру відео реєстратора.
Слід звернути увагу, що на вказаному відеозаписі не зафіксовано будь-яких дорожніх знаків, які б інформували (попереджали) про дорожні роботи попереду, зокрема немає і огородження перед знятим дорожнім полотном («ямами»).
Вказаний факт був визнаний у судовому засіданні і представником потерпілої особи Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області - ОСОБА_2 , хоча остання і зазначила, що такі знаки могли знаходиться за 2 км до місця ДТП, тобто до початку ділянки ремонтних робіт, що передбачено чинними нормативно-правовими актами.
Також судом були досліджені матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.140 КУпАП, з яких вбачається, що на час скоєння ДТП за участі ОСОБА_1 на даній ділянці автодороги при ямковому ремонті в місці виконання дорожніх робіт не огороджено технічними засобами регулювання дорожнього руху в достатній кількості (відсутні 4.8.1, 1.4.2, 1.37-1) згідно типових схем ОДР ДСТУ 8749:2017.
У той же час матеріалами справи встановлено, що на 368 км АД М-06 Київ-Чоп перед аварійною ділянкою встановлені дорожні знаки «дорожні роботи», «обмеження швидкості руху 70 км/год.», а в подальшому і «обмеження швидкості руху 50 км/год.», проте, безпосередньо перед аварійною ділянкою автошляху, де і відбулася ДТП, відсутні дорожні знаки 4.8, 1.3.7, ПБ.
Враховуючи з'ясовані обставини, судом було призначено додаткову судову автотехнічну експертизу, за висновком якої від 22.10.2025:
-у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 129б Правил дорожнього руху;
-у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з моменту виявлення пошкодження дорожнього покриття не мав технічної можливості запобігти наїзду на перешкоду для руху при русі з фактичною та з дозволеною швидкістю руху;
-у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.12.9б ПДР;
-у даній дорожньо-транспортній ситуації невідповідності дій водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вимогам п.12.9б ПДР з технічної точки зору не перебувають в причинному зв'язку з настання події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що у даному випадку не доведено факту причинно-наслідкового зв'язку між невідповідністю дій водія автомобіля Suzuki Grand Vitara (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 вимогам п.12.9б ПДР та виниклою ДТП, що виключає вину ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Достовірних доказів порушення ПДР ОСОБА_1 , які б перебували у причинно-наслідковому зв'язку з виниклою ДТП, суду не надано та під час розгляду справи не встановлено.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Протокол сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи та не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey)).
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124, ст.ст. 247, 250, 251, 252, 283 - 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя О.М. Томілін