Справа № 559/2689/25
Провадження № 2/559/1094/2025
17 листопада 2025 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
І. Стислий виклад позиції позивача.
1.1 Представник ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 08.08.2024 між ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №73547327 та 14.07.2024 Договір позики №2993193. Дані договори укладені у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. За договорами факторингу право вимоги перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «ЄАПБ», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в загальному розмірі 31 182 грн. та судові витрати у справі.
1.2 Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
11.07.2025 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав 01.11.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відзиву із запереченнями на позовну заяву не подав, заяв та клопотань до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 08.08.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №73547327, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 6000,00 грн. Строк кредитування 30 днів (п.2.1-2.2 Договору). Згідно п. 2.3 Договору процентна ставка фіксована та складає 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Договором передбачена пролонгація строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди до Договору позики (а.с.8-10).
Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що загальна вартість кредиту становить 8700 грн.(а.с.11).
В матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.12-13).
Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 23.12.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором позики №73547327, яка становить 18 927 грн., з яких 6 000 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 2700 грн. - сума прострочених платежів по процентах та 11 988 грн. - пеня (а.с.23-25).
Також, 14.07.2024 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №2993193, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 3800 грн. Строк кредитування 15 днів (п.2.1-2.2 Договору). Згідно п. 2.3 Договору процентна ставка фіксована та складає 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Комісія за надання позики становить 849,68 грн. та нараховується за ставкою 22,36% від суми позики одноразово. Договором передбачена пролонгація строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди до Договору позики (а.с.27-30).
Згідно Додатку №1 до Договору позики, сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.30 зворот).
Відповідно до наданого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 26.11.2024 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором позики №2993193, яка становить 12 255 грн., з яких 3800 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 5,32 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 7600 грн. - заборгованість за пенею та 849,68 грн. - комісія (а.с.35).
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія ««Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників. 28.07.2021 та 13.06.2022, 23.12.2024 та 26.11.2024 укладено Додаткові угоди до Договору факторингу №14/06/21 (а.с.14-19, 31).
Підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти прийому - передачі Реєстру боржників від 23.12.2024 та від 26.11.2024, підтверджують факт переходу від ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.20,32).
На виконання умов Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошову суму у розмірі 3 022 937,42 грн. відповідно до платіжної інструкції №587 від 27.12.2024 та грошову суму у розмірі 2 266 025,43 грн. відповідно до платіжної інструкції №551 від 29.11.2024 (а.с.21,33).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №40 від 23.12.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №73547327 у розмірі 18 927 грн., з яких 6000 грн. - заборгованість за основним боргом, 2700 грн. - заборгованість за відсотками та 10 227 грн. - заборгованість за пенею (а.с.22).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №37 від 26.11.2024 до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором позики №2993193 у розмірі 12 255 грн., з яких 3800 грн. - заборгованість за основним боргом, 5,32 грн. - заборгованість за відсотками, 7600 грн. - заборгованість за пенею та 849,68 грн. - комісія (а.с.34).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
5.1 Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 08.08.2024 Договору позики №73547327. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 30 днів. Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов'язання за вказаним Договором відповідачем не виконані. Суми, які підлягають стягненню в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків, відповідають умовам Договору та строку його дії. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за основним тілом кредиту у розмірі 6000 грн. та за відсотками у розмірі 2700 грн.
5.2 Щодо Договору позики №2993193 суд зазначає наступне. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Згідно вказаного договору ОСОБА_1 отримав у позику грошові кошти у розмірі 3800 грн. Згідно наданого первісним кредитором розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 у частині тіла кредиту становить 3800 грн., заборгованість за відсотками становить 5,32 грн. та комісія - 849,68 грн., що повністю відповідає умовам Договору та строку його дії.
5.3 Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання як за Договором №73547327, так і за Договором №2993193, суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 30.04.2024, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що стягнення з відповідачки пені суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, частині позовних вимог про стягненні пені слід відмовити.
5.4 У підсумку суд позовні вимоги задовольняє частково.
5.5 Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 296,87 грн. (13355 х 3028,00 / 31182 грн.)
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію суд -
позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості в загальному розмірі 13 355 (тринадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, з яких:
- за Договором позики №73547327 у розмірі 8700 (вісім тисяч сімсот) гривень 00 копійок, з яких: 6000 грн. - заборгованість за основним боргом; 2700 грн. - заборгованість за відсотками;
- за Договором позики №2993193 в розмірі 4655 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, з яких: 3800 грн. - заборгованість за основним боргом; 5,32 грн. - заборгованість за відсотками та 849,68 грн. - заборгованість за комісією.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 87 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
Представник позивача: Москаленко Маргарита Станіславівна, адреса вул. Лісова, 2 поверх 4, м. Бровари, Київська область, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.Ю. Жуковська