Справа № 559/4959/25
Провадження № 1-кс/559/817/2025
"18" листопада 2025 р. м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі: слідчої судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,-
у судовому засідання скаржниця скаргу підтримала, просить її задовольнити. Пояснила, що 12.11.2025 працівники газової служби в кількості близько 10 чоловік приїхали, щоб відключити їй газопостачання, вони не назвались, так зрозуміла, землю рили за парканом на вулиці. Вважає їх дії незаконними, адже ніякого судового рішення не було. Вона не могла вийти, щоб перешкодити їм стрибнула в «окоп» до труби й один із працівників газової служби схопив її за руку. Викликала за місцем свого проживання СОГ задля документування ймовірного вчинення кримінального правопорушення, але з поліції приїхали патрульні. Вони прийняли її заяву про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.355, 189, 190, 356, 125 та 41 КК України і вважає, що це кримінальна справа має бути, бо їй кричали, що відріжуть газ, вимагали щось підписати, шарпали, вона просиділа в «окопі» кілька годин і захворіла, газ не відрізала, бо не дала. Протягом 24 годин відомості в ЄРДР не внесли, а в поліції їй повідомили, що її заява-повідомлення зареєстрована як звернення. Тому просить зобов'язати уповноважених осіб Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області невідкладно внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. За медичним оглядом для встановлення факту спричинення тілесних ушкоджень не зверталася.
Представник Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області, будучи належно повідомлений про день, час і місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Його неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши учасницю судового процесу, вивчивши матеріали скарги, зроблено висновок, що скарга безпідставна.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В матеріалах скарги є копія заяви-вимоги «людини в правовому статусі людини ОСОБА_3 » про те, що 12.11.2025 на вулиці біля її будинку за адресою: вул. Кременецька, 22 в м. Дубно, 10 чоловік з газового господарства трактором почали рити яму без будь-якого дозволу та відповідного рішення, вимагала припинити їх незаконні дії та притягнути кожного з них до відповідальності, бо вони вчинили самоуправство, виконували незаконний наказ, примушували її до виконання цивільно-правових зобов'язань і спричинили їй легке тілесне ушкодження. Заява написана на вулиці на місці, бо на задньому фоні земля, на якій інструменти. Доказів, що ОСОБА_3 зверталась до слідчого відділу поліції із заявою про вчинення саме кримінального правопорушення і коли - в матеріалах справи немає, тілесні ушкодження не зафіксовані. А те, що описує заявниця з приводу спроби відключення газопостачання, належить до сфери цивільно-правових відносин. Якщо ж до неї лаялись на вулиці чи образливо чіплялись, а не навпаки, чи шарпнули без тілесних ушкоджень, то це може бути кваліфіковано лише як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП, проте склади кримінальних правопорушень, на яких наполягає заявниця - відсутні, ознак кримінальних правопорушень немає.
Так, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, передбачене ст.355 КК України полягає у вимозі виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим або його близькими родичами, пошкодження чи знищення їх майна за відсутності ознак вимагання. ОСОБА_3 працівники газового господарства, які приїхали виконувати свою роботу, навіть гіпотетично не могли примусити до виконання зобов'язань з погрозою насильства ітд, адже це вона до них вийшла і втрутилась в їх роботу в громадському місці, а не навпаки. Ці правовідносини знову ж таки відносяться до сфери цивільно-правових і вони легальні, а згідно статей 322, 525-526, 610-611 ЦК України, п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч .2 ст. 13 "Про ринок природного газу", п. 21, 27 "Правил постачання природного газу", якщо споживач не здійснив оплату за спожитий газ, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу.
Самоправством, передбаченим ст.356 КК України, є самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Як зазначено вище, працівники газових служб мають право здійснювати заходи з припинення газопостачання, а якщо з цим споживач не згідний, то спір вирішується судом в цивільному порядку. Крім того, кримінальне правопорушення за ст. 356 КК України є правопорушенням з матеріальним складом, що означає необхідність наявності наслідків у виді значної шкоди, чого тут немає.
Також відсутня погроза знищення майна (ст.195 КК України) та вимагання (ст.189 КК України), адже перша - полягає в погрозі знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а друга - в вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), що також навіть гіпотетично неможливо в ситуації, коли проводяться роботи газовою службою на вулиці.
Факт спричинення скаржниці легкого тілесного ушкодження (ст.125 КК України) кимось із працівників газової служби також не підтверджується нічим і сама вона для встановлення ступеня тілесного ушкодження нікуди не зверталася станом на 12.11.2025, а станом на 18.11.2025 візуально будь-яких тілесних ушкоджень на ній не вбачається.
Щодо ст.41 КК України - виконання наказу або розпорядження, на яку покликається скаржниця, взагалі відноситься до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння.
Враховуючи вищевикладене, зроблено висновок, що скарга є безпідставною та до задоволення не підлягає. Слідчий чи уповноважений працівник слідчого відділу не допускав бездіяльність і в умовах воєнного стану ресурси людські та фінансові даремно витрачатись не повинні. Будь-який спір з будь-якою комунальною службою з приводу отримання/неотримання оплати/неоплати комунальних послуг має вирішуватись або шляхом перемовин в позасудовому порядку, або в разі недосягнення згоди - через суд в цивільному чи господарському процесах, залежно від конкретних правовідносин і складу учасників.
На підставі викладеного, керуючись ст.214, 303-307, 309 КПК України, слідча суддя, -
у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 19.11.2025.
Слідча суддя: ОСОБА_1