Справа № 559/4748/25
Провадження № 2-а/559/95/2025
14 листопада 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Свирид Мирослава Володимирівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
І. Стислий виклад позицій сторін.
1.1 Адвокат Свирид М.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про скасування постанови № 1/1193 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 29.09.2025. В обґрунтування позову вказує, що відповідно до змісту постанови позивач до 05.06.2025 не пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби відповідно до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024. Однак позивачу не було відомо про таке проходження, жодного повідомлення чи повістки він не отримував. По спливу терміну проходження ВЛК у сільській раді дізнався про те, що він перебуває у розшуку, оскільки не пройшов ВЛК. Після цього відразу пройшов ВЛК та отримав довідку про надання відстрочки на строк до 04.11.2025. Тобто прямого умислу на уникнення проходження ВЛК позивач не мав. Разом з тим, на утриманні позивача перебуває його дитина інвалід з дитинства, за якою позивач здійснює догляд. Матеріальне становище позивача також унеможливлює сплату ним штрафу у розмірі 17 000 грн. Також представник вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, так як постанову було винесено без участі позивача та про розгляд справ його не повідомляли. Тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
1.2. Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві вказують, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 21.09.2000. Згідно з відомостями АІКС «Оберіг» 01.02.2016 ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а отже у нього був обов'язок повторно пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024. Під час проведення перевірки оператором АІКС «Оберіг» персональних даний ОСОБА_1 25.08.2025 було виявлено, що позивач не звернувся до РТЦК з метою отримання направлення на ВЛК та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд. 24.09.2025 ОСОБА_1 самостійно з'явився до РТЦК. У зв'язку із порушенням законодавства, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення №898 по факту не проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025 з метою визначення придатності до військової служби. Копію протоколу позивачу було вручено під особистий підпис 24.09.2025 та проінформовано про час та місце, коли відбудеться розгляд вказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, у визначений час ОСОБА_1 не прибув, тому начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постановлено накласти штраф у розмірі 17000 грн. . Другий примірник постанови було надіслано позивачу засобами поштового зв'язку. Розгляд справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства у відповідно до КУпАП. Просять у позові відмовити у повному обсязі та вказати ОСОБА_1 суворо дотримуватися вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
03.11.2025 відкрито провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з відомостями АІКС «Оберіг» 01.02.2016 рішенням ВЛК ОСОБА_1 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (а.с.42).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дитина має інвалідність з дитинства (а.с.12,14).
Мати ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав рішенням Дубенського міськрайонного суду від 27.08.2018 (а.с.17-19).
В історія життя ОСОБА_1 був випадок притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (неналежне виконання батьківських обов'язків), хоч адміністративна відповідальність погашена, однак обставини тієї справи мають значення для цієї справи. Так, згідно постанови Дубенського міськрайонного суду №559/2108/21 від 31.08.2021 ОСОБА_1 поніс відповідальність за те, що пішов підробляти і залишив сина з інвалідністю з його матір'ю (яка не виконувала свої обов'язки відносно дитини і була позбавлена батьківських прав), а в цей час дитину покусала собака.
Згідно довідки Мирогощанської сільської ради від 10.08.2023, ОСОБА_1 проживає з сином у АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться на утриманні батька (а.с.13).
Згідно довідки Відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду України у Рівненській області, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Пенсійному фонді України як отримувач державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства з 01.07.2025 по 30.12.2032. Допомога призначена у розмірі 3250,70 грн. (а.с.20).
Відповідно до довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який самостійно виховує та утримує дитину віком до 18 років, на строк до 04.11.2025 (а.с.11). Законне право на таку відстрочку має позивач і на час розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 259 КУпАП, 25.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 до Дубенського РВ ГУНП в Рівненської області було направлено електронне звернення щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , який порушив п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, для складання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.43).
ОСОБА_1 самостійно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 24.09.2025 і цей факт визнає у відзиві відповідач, отже він не потребує доказування.
24.09.2025 начальником групи забезпечення заходів цивільно-військового спір. Сержантом ОСОБА_3 складено відносно ОСОБА_1 Протокол №898 з мотивацією, що не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: 29.09.2025 о 16:45 год. Копія протоколу була вручена позивачу, про що свідчить його підпис у відповідній графі (а.с.44-45).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 №1/1193 від 29.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що « ОСОБА_1 не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду та не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби у відповідності до вимог п.2 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-ІХ. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, постановлено застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень» (46).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ч. 3 ст. 2101 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.
Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Судом встановлено, що позивач повинен був пройти до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби відповідно до норм чинного законодавства. Законом України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист чітко визначено, що необхідність проходження повторного медичного огляду стосується усіх громадяни України віком від 25 до 60 років (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом. І ОСОБА_1 підпадає під цю вимогу, бо рішенням ВЛК від 01.02.2016 визнаний обмежено придатним у воєнний час, відтак у нього був обов'язок повторно пройти медичний огляд відповідно до вимог вказаного закону. Однак, ОСОБА_1 свій обов'язок не виконав, за що і був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Суд не приймає до уваги твердження сторони позивача, що ОСОБА_1 не був повідомлений про необхідність проходження ВЛК, оскільки на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби Законом було покладено обов'язок самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Що тверджень представника позивача, що при винесені оскаржуваної постави було порушено порядок розгляду справи, а саме: постанову було винесено без присутності позивача та ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи, суд зазначає наступне. 24.09.2025 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та проінформовано ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 29.09.2025 о 16:45 год. Копія протоколу була вручена позивачу в цей же день, про що свідчить його підпис у відповідній графі. Відтак, ОСОБА_1 був належно повідомленим про час та місце розгляду справи, не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам КУпАП. Враховуючи, що клопотання про відкладення розгляду відсутні, бо стороною позивача надані не були, то уповноважена особа вправі була складати постанову згідно ст. 268 КУпАП, яка не вимагає обов'язкової участі ОСОБА_1 .
Разом з тим, заслуговує на увагу твердження сторони позивача, що при винесенні оскаржуваної постанови уповноваженим працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 не враховано характер адміністративного правопорушення та особу порушника, який хоч із з порушенням встановленого строку, однак пройшов ВЛК, має відстрочку від призову на військову службу як такий, що самостійно виховує дитину віком до 18 років, у зв'язку з чим ОСОБА_1 здійснює догляд за сином з інвалідністю та не має змоги повноцінно працевлаштуватися, а при спробі залишити дитину на матір без прав відносно дитини був притягнутий до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків. Дохід сім'ї складається із державної соціальної допомоги та становить лише 3250,70 грн. в місяць. Сплата навіть мінімального штрафу в розмірі 17 тис. грн. поставить у скрутне матеріальне становище в першу чергу дитину з особливими потребами, а це суперечить принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини. Зазначені обставини у сукупності, а також і відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, спричиняють необхідність вирішити питання малозначності діяння в розумінні ст. 22 КУпАП. І прийняти це рішення може лише уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наведене вище не дає можливості, скасувавши постанови, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, який формально вчинив правопорушення, а по суті діяння малозначне і ситуація ним виправлена. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а постанова - скасуванню та направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -
позов задовольнити частково: скасувати постанову №1/1193 від 29.09.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Направити справу ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представниця позивача: адвокат Свирид Мирослава Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_7
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9
Суддя О.Ю. Жуковська