Справа № 541/3248/25
19 листопада 2025 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Бараненко В.В.,
розглянувши заочно за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в приміщенні суду в селищі Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24 вересня 2025 року з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Шишацького районного суду Полтавської області за територіальною підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Заява обґрунтована тим, що 06.01.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76184793, який підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору Позикодавець зобов'язується надати Позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти, за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
На виконання умов договору, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4500 грн. шляхом їх перерахування на картковий рахунок останнього, зазначеного при укладенні договору.
Таким чином, Позикодавець належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику кредиту, а Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав і має заборгованість у загальному розмірі 18000 грн., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 4500 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 13500 грн.
22.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-14/24.
Згідно з даним договором відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 76184793 від 06.01.2024, що був укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим, посилаючись на норми ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вищенаведеному розмірі та понесені ним судові витрати у справі.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження та на підставі п.2 ч.6 ст. 19, п. 1. ч. 1 ст. 274 ЦПК України визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи 24 жовтня 2025 року о 09-00 год. Разом з цим, сторонам роз'яснено їх права, зокрема, право відповідача на відзив.
У відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128, п. 5 ч. 6 ст. 272, ч. 10 ст. 187 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений судом про справу з направленням йому за останнім відомим місцем перебування копії ухвали про відкриття провадження у справі та через оголошення на офіційному вебсайті судової влади, однак в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
Позовну заяву з додатками відповідачу було направлено за адресою зазначеною останнім при укладенні договору безпосередньо позивачем рекомендованим листом з описом вкладення (а.с.7).
Представник позивача проти винесення заочного рішення не заперечував.
В зв'язку з викладеним, суд, відповідно до норм ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу за згодою представника позивача у заочному порядку.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 06.01.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76184793 (а.с.26-28).
Зазначений кредитний договір укладений 06.01.2024 о 15:00 в електронному вигляді шляхом підписання позичальником з використанням одноразового ідентифікатора.
За умовами договору відповідач отримав кредит в сумі 4500 грн. строком на 30 днів зі сплатою 2,5 % (базова процентна ставка / день), що становить 112,50 грн. в день.
Відповідно до п.4 кредитного договору, проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором /додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
Додатком № 1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.28).
Підписанням вказаних договорів ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, а також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщеними на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення договору йому зрозумілі (п.5 Договору).
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Вони є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Нормою п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного Кодексу України.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 4500 грн.
Так, із змісту листа надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Фінекспрес» за № КД-000011694/ТНПП від 20.02.2025 вбачається, що позичальнику на його особисту банківську карту НОМЕР_1 , яку він вказав в ІТС при оформленні договору, було перераховано 4500,00 грн. (а.с.44).
Відповідач користувався кредитними коштами, проте, всупереч умовам договору, свої зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором належним чином не виконав і має заборгованість у загальному розмірі 18000 грн., що складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 4500 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 13500 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 22.05.2024 (а.с.42-43).
22.05.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-14/24 (а.с.46-52).
Відповідно до умов якого, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору факторингу права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені договорами позики.
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу, фінансування (ціна договору) складає 3696785,31 грн.
Відповідно до п. 4.2 Договору факторингу, фактор сплачує клієнту фінансування шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у п. 4.1 цього договору, на рахунок клієнта, вказаного в розділі 14 цього договору, протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.
За відступлення права вимоги фактор здійснив оплату клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта в загальній сумі 3696785,31 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 9632 від 23.05.2024 (а.с.55).
Згідно з даним договором відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 76184793 від 06.01.2024, що був укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 .
Даний факт підтверджується реєстром боржників до вказаного Договору факторингу, в якому під порядковим номером 1787 перебуває боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір за № 76184793 (а.с.56-58).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, за результатами дослідження та оцінки доказів у справі, суд вважає, що позивач отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в грошовому зобов'язанні, зазначені в кредитному договорі № 76184793 від 06.01.2024.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.05.2024 становить 18000 грн. та складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 4500 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 13500 грн. (а.с.42-43).
Доказів належного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором відповідачем не надано.
Наведений розрахунок заборгованості суд вважає належним та допустимим доказом по даній справі із врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 14.07.2020 року по справі № 367/4970/13-ц, постанові від 08.07.2020 року по справі №464/4985/15-ц, постанові від 02.07.2020 року по справі №753/16745/15-ц, які підлягають застосуванню судом на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
З наданого суду розрахунку вбачається, що після відступлення права вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не здійснювало жодних додаткових нарахувань.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд вважає, що обставини на які посилається позивач підтверджуються належними та допустимими доказами дослідженими судом в судовому засіданні, в той же час відповідачем не надано жодних належних доказів, що підтверджують необґрунтованість чи безпідставність позовних вимог.
За таких обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Судові витрати у справі становлять 2422,40 грн. сплаченого позивачем судового збору.
Судовий збір суд розподіляє відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України та покладає його на відповідача в зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 264-265, 268, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання якого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за кредитним договором № 76184793 від 06.01.2024 у загальному розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., а всього стягнути 20422 (двадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути переглянуто Шишацьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено відповідачем до Полтавського апеляційного суду в 30 денний строк з дня постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду в 30 денний строк з дня його проголошення.
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап