Справа № 548/1937/25
Провадження № 2/548/886/25
(повний текст)
13.11.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Лідовець Т. М.,
з участю секретаря судового засідання Манжос Т. В.,
розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказало, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 04.10.2024 було укладено кредитний договір (оферта) № 04.10.2024-100001367 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн строком на 124 дні до 04.02.2025. ОСОБА_1 04.10.2024 отримала кредитні кошти у розмірі 10000 грн, що підтверджується довідкою iPay.ua. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. У свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на дату подачі позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 21800 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 9000 грн, заборгованості по процентам - 6200 грн, заборгованості по комісії за обслуговування - 1800 грн, неустойки - 4800 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 у розмірі 21800 грн, а також просить стягнути суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою судді Хорольського районного суду від 01 вересня 2025 року за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, просив проводити розгляд справи без його участі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за її відсутності на адресу суду не надходило. У запропонований судом строк відзив на позовну заяву не надала.
Згідно із частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд відповідно до статті 280 ЦПК України може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до такого висновку.
Між сторонами виникли правовідносини щодо належного виконання умов укладеного кредитного договору.
Судом встановлено, що 04.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 04.10.2024-100001367 (а.с. 18-26).
Зокрема, 04.10.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «Е327» підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку, за умовами якої відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн, строк кредиту 124 дні з дня його надання, дата повернення 04.02.2025. Розмір процентів розраховується: за ставкою - 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 чергових періодів кредитування (стандартна процентна ставка); за ставкою 1% - за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується стандартна процентна ставка (процентна ставка «Економ»); денна процентна ставка - 0,97%. Згідно з пунктом 11 та 12 заявки на кредитний договір та відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору встановлено комісію у розмірі 200 грн, пов'язану з наданням кредиту, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 200 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (а.с. зворот 12-14).
Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит в сумі 10000 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua № 528355932, що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення», вих. № 48-1408 від 04.10.2024 (а.с. 14).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим позивачем надано довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024. Зокрема, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» складається із: 9000 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 6200 грн - заборгованість за процентами; 1800 грн - комісія за обслуговування; 4800 - неустойка, а всього - в розмірі 21800 грн (а. с.15).
Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.
Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_1 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр" і ОСОБА_1 та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.
Суд погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості відповідача за нарахованими процентами, що відповідає умовам Договору № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 та вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке. Згідно з пунктом 12 та 13 Договору № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії по обслуговуванню кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. Комісія за обслуговування сплачується в останній день кожного з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Кількість платежів зі сплати комісії - 4.
Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв'язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Правилами частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальними витратами за споживчим кредитом, є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що встановлення комісії за надання послуг, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, зазначених в Договорі № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
За таких обставин позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за та обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 1800 грн, тому, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за комісією, пов'язану з обслуговуванням кредиту, задоволенню не підлягають.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 4800 гривень неустойки, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , тобто станом на 04.10.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства слід відмовити.
За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2024 , суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 9000 грн (заборгованість по тілу кредиту), 6200 грн (заборгованість по процентам), а всього 15200 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково - 70 %, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1695,68 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-268, 274 ЦПК України,
позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" суму заборгованості за кредитним договором № 04.10.2024-100001367 від 04.10.2021 у розмірі 15200 (п'ятнадцять тисяч двісті) гривень, що включає заборгованість за тілом кредиту -9000 (дев'ять тисяч) гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 6200 (шість тисяч двісті) гривень.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір в розмірі 1695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) гривень 68 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса: вул. Саксаганського, 133-А, місто Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833).
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складений 18 листопада 2025 року.
Суддя Т. М. Лідовець