вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/990/25
Провадження №3/547/414/25
19 листопада 2025 року с-ще Семенівка, Полтавська область
Суддя Семенівського районного суду Полтавської області В.Ф.Харченко, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду після двох дооформлень із Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, учасник бойових дій, РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 № ПП001120 ОСОБА_1 11.09.2025 вчинив адміністративне правопорушення - провадження господарської діяльності із перевезення на таксі (т/з з ознаками таксі), д.н.з. НОМЕР_2 , без реєстрації як суб'єкта господарювання та без оформленої ліцензії на даний вид господарської діяльності; ст. 164 КУпАП; о 11:06 год. 11.09.2025 т/з з ознаками таксі стояв на стоянці по АДРЕСА_2 .
Постановою судді від 19.09.2025 адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, було повернуто до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті - для належного оформлення через не зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення статті (її частину), пункт, абзацу тощо нормативно-правового акту, який можливо порушив ОСОБА_1 щодо поставленого йому у провину діяння. Висновок судді зумовлений банкетним змістом норми ч. 1 ст. 164 КУпАП.
17.10.2025 суд отримав лист Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.10.2025 № 89364/36.2/24-25 з поясненням про неможливість вчинення дописувань у протокол про адміністративне правопорушення. Відділ державного нагляду (контролю) вважає, що ст. 256 КУпАП та Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі № 512 від 27.09.2021, не передбачають обов'язковості зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення норми закону, яка була порушена особою, що притягується до адміністративної відповідальності. З цих причин Управління не в змозі внести до протоколу додатковий запис про нормативний акт і його чітке положення, яке передбачає необхідність отримання ліцензії "з перевезення таксі". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань фізичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Закон України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачено обов'язкове ліцензування перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Постановою судді від 17.10.2025 адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, повторно повернуто до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті - для належного оформлення через відсутність відеозапису з нагрудної камери, який вказано як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення від 11.09.2025 № ПП001120 щодо ОСОБА_1 .
10.11.2025 суд отримав лист Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04.11.2025 № 94709/36.2/24-25 з поясненням про неможливість вчинення дописувань у протокол про адміністративне правопорушення. Відділ державного нагляду (контролю) вважає, що ст. 256 КУпАП та Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі № 512 від 27.09.2021, не передбачають обов'язковості зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення норми закону, яка була порушена особою, що притягується до адміністративної відповідальності. Судові надано компакт-диск з відеозаписами.
ОСОБА_1 під час розгляду справи свою провину заперечував. Пояснив, що того дня мав продати "шашку таксі" своєму знайомому. Дістав її і поставив на дах автомобіля. Коли до нього підійшли інспектори то пояснив, що послуги таксі не надає, чекає на знайомого щоб передати йому цю річ. Інспектор сказав, що складе на нього протокол. ОСОБА_1 не опирався щодо складення протоколу, пояснював, що людей не возить, гроші не бере. На думку ОСОБА_1 , якби він надавав послуги таксі, то інспектор мав би замовити у нього поїздку і заплатити за неї або ж вказати на пасажира який оплатив поїздку. Цього не було.
Відповідно до ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи закон зобов'язує тлумачити на її користь.
Ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Отже її диспозиція є бланкетною нормою і потребує вказівки на нормативний акт чи нормативні акти, які дозволяють встановити щонайменше, що є змістом господарської діяльності і який нормативний акт передбачає наявність ліцензії "на внутрішні перевезення пасажирів на таксі".
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Вказана Управління Інструкція № 512 від 27.09.2021 взагалі не поширює свою дію на питання складення протоколу у цій справі, оскільки навіть з її назви вбачається, що вона застосовується щодо адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Так само вказано і у п. 1 розділу І Інструкції: ця Інструкція визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.
З цих підстав відхиляються доводи упорядника протоколу про адміністративне правопорушення про відсутність необхідності зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення норми закону (не КУпАП), яка була порушена особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як доказ винуватості ОСОБА_1 надано лише 2 фотографії автомобіля, який не рухається, копії посвідчення водія і свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля, 4 відеозаписи спілкування інспектора із ОСОБА_1 до і під час складення протоколу. Жоден із відеозаписів не містить звуку.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
П. 24 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" передбачає, що ліцензуванню підлягає перевезення пасажирів. Про "таксі" у законі не йдеться.
Доказів будь-якої цінової визначеності послуг, які можливо надавав ОСОБА_1 , матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять. Те, що на його автомобілі стояв знак, який зазвичай сприймається як знак "таксі" дійсно може свідчити про намір надавати послуги з перевезення пасажирів, але доказів здійснення таких перевезень до, під час або після складення протоколу також не надано. Доводи про намір продати відповідний знак не спростовано.
За загальним правилом належними доказами здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів була б фіксація перевезення пасажира за певну ціну, формування замовлення з перевезення пасажира з певного місяця до іншого місця, згода на перевезення пасажира за гроші, сплата пасажиром за його перевезення.
Протокол і додані до нього докази лише зазначають і доводять, що "транспортний засіб з ознаками таксі стояв на стоянці".
Ураховуючи встановлені у справі обставини роблю висновок, що упорядником протоколу про адміністративне правопорушення у належний спосіб не доведено і належним чином не сформульовано складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, яке поставлено у провину ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Частиною другою статті 284 КУпАП передбачено, що постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Ураховуючи зазначене, роблю висновок про відсутність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та закриття у зв'язку з цим справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 156, 245-249, 251, 252, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Копію постанови протягом 3 днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.
Суддя Віктор ХАРЧЕНКО