вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №548/718/25
Провадження №2-др/547/10/25
(додаткове)
14 листопада 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Самойленко Л.М., секретаря судового засідання Вареник К.А., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих коштів,
Заочним рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 03.10.2025 року в цивільній справі №548/718/25 позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживача та стягнення безпідставно отриманих коштів задоволено у повному обсязі.
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
20.10.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича надійшло клопотання про стягнення судових витрат в розмірі 30 000,00 грн, оскільки судом при вирішенні позовних вимог не було вирішено питання про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу. Вказав, що 03.10.2025 Семенівським районним судом Полтавської області було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 13.10.2025, яке було отримано представником позивача через систему «Електронний суд» 15.10.2025 14:15 та 17.10.2025 14:08.
В даній справі необхідності виклику сторін (представників сторін) в судове засідання не вбачається, тому вони не викликалися до суду.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Вирішуючи клопотання про стягнення судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача - адвокатом Павелком Р.С. надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1486 від 25.09.2015; договір про надання правничої допомоги від 20.03.2025, укладений між ним та ОСОБА_1 , згідно якого розмір суми гонорару в суді першої інстанції встановлено у фіксованій грошовій сумі, яка узгоджена домовленістю сторін та становить в грошовому еквіваленті 10 % від ціни позову; при цьому визначена в п.3.6 даного договору фіксована грошова сума гонорару не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеною; акт надання послуг правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № б/н від 20.03.2025 від 15.10.2025, згідно якого бюро надало клієнту правничу допомогу (послуги), яка складається з консультацій, роз'яснень, формування правової позиції, підготовкою позовної заяви, інших заяв, клопотань, тощо, прибуття в судові засідання та представництво інтересів клієнта у справі, квитанцію до прибуткового касового ордера №5 від 20.03.2025 на суму 30000,00 грн.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи у даній справі, ціни позову, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 15000,00 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відтак заявлені представником позивача вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись вимогами статей 133-141, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Л.М.Самойленко