Справа № 545/4206/25
Провадження № 2-о/545/133/25
"21" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді: Стрюк Л.І.,
з участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин. Вказував, що з 11.06.2009 він працевлаштований трактористом СТОВ «Мрія», де рахується і на тепер. Зазначав, що після повномасштабного вторгнення РФ на територію Харківської області, яка була окупована ворогом з 27.02.2022 по 02.10.2022, а з 02.10.2022 на території, де знаходиться підприємство в якому працював заявник, ведуться активні бойові дії, він переїхав на підконтрольну Україні територію, однак з підприємства не мав можливості звільнитися в установленому законом порядку.
31.10.2024 заявник направив через мобільний застосунок «Viber» на номер телефону СТОВ «Мрія» заяву про звільнення з 01.11.2024. Проте ця заява була проігнорована.
На теперішній час у нього виникла необхідність встановити факт припинення трудових відносин для подальшого працевлаштування.
Просив встановити факт припинення трудових відносин з 01.11.2024 між ОСОБА_1 та СТОВ «Мрія» відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи, СТОВ «Мрія», у судове засідання не з'явився, був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі наказу № 87 від 10.06.2009 прийнятий на роботу трактористом СТОВ «МРІЯ» з 11.06.2009, де рахується працівником до цього часу, що підтверджується наказом директора СТОВ «МРІЯ» №87 від 10.06.2009, довідкою СТОВ «МРІЯ» від 21.02.2022 та записами в трудовій книжці ОСОБА_1 (а.с. 12-17, 19-20)
До поновномаштабного вторгнення РФ, ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Юридична адреса СТОВ «МРІЯ»: Харківська область, Куп'янський район, с. Глушківка.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено військовий стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими указами Президента України неодноразово продовжувався та триває і на даний час.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ на територію Харківської області ОСОБА_1 переїхав на підконтрольну державі Україна територію за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає на теперішній час, а також взятий на облік як внутрішньопереміщена особа, що підтверджується довідкою ВПО (довідка № 1619-7002194754 від 30 січня 2025 року) (а.с. 18).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11.09.2025 №1374 , село Глушківка та с. Кругляківка Курилівської сільської територіальної громади тимчасово окуповано ворогом з 27.02.2022 по 02.10.2022, а з 02.10.2022 на території населених пунктів с. Кругляківка та с.Глушківка ведуться активні бойові дії.
Згідно пункту 3.5. Переліку, с. Глушківка та с. Кругляківка Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області з 01.07.2023 до цього часу вважаються тимчасово окупованими територіями.
Отже, суд бере до уваги ту обставину, що при виїзді з території села Круглівка Куп'янського району Харківської області, ОСОБА_1 не мав можливості звільнитись в установленому законом порядку, оскільки підприємство вже було не підконтрольне державі Україна. Більше до своїх трудових обов'язків в СТОВ «МРІЯ» не приступав.
Фактично трудові відносини між ОСОБА_1 та СТОВ «МРІЯ» припинились 27.02.2022.
Заробітна плата позивачеві не нараховується та не виплачується.
31.10.2024 ОСОБА_1 направив через мобільний застосунок "Viber" на номер телефону СТОВ "МРІЯ", що зазначений в ЄДРЮОФОП, заяву про звільнення з 01.11.2024.
Згідно зі ст.ст.315-319 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно з ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. ( ч. 1 ст. 21 КЗпП України)
Отже, трудовий договір є двостороннім договором між працівником та роботодавцем, які по відношенню один до одного мають відповідні права та обов'язки. Інші суб'єкти мають право втручання у взаємовідносини цих сторін лише у випадках та в порядку передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та, зокрема, п.2 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Згідно п. 8, 14 вказаного Порядку, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу законів про працю України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору; записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи.
За змістом такого Порядку, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються з фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин.
Таким чином, у разі відсутності однієї зі сторін виникають труднощі зі встановленням обставини щодо припинення трудового договору, оскільки п. 8 Порядку передбачає звернення сторін (а не однієї сторони) у центрі зайнятості. За відсутності ж такої можливості підставою для зняття трудового договору з реєстрації та подальше внесення відповідних відомостей до трудової книжки може бути рішення суду, яке набрало законної сили про припинення дії трудового договору.
На підставі досліджених доказів, суд вважає, доведеним факт того, що дійсно між ОСОБА_1 та СТОВ «Мрія'припинені трудові відносини на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки розірвання трудових відносин за власним бажанням робітника є неможливим, оскільки на території де знаходиться роботодавець ведуться активні бойові дії.
Встановлення факту припинення трудових відносин має для заявника юридичне значення, а тому заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.315-319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.
Встановити факт припинення трудових відносин на підставі трудового договору, укладеного 10.06.2009 між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» внаслідок розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ч. 1 ст. 38 КЗпП України) з 01 листопада 2024 року.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк