Справа № 545/4840/25
Провадження № 2/545/2847/25
"21" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Синегуб Д.В., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, в якому зазначила, що 17 грудня 2016 року між сторонами зареєстровано шлюб у Шевченківському районному у м. Полтаві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за актовим записом №1488. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю. Спільне життя з відповідачем не склалось, оскільки мають різні погляди на життя, фактично припинили спільне життя, проживають окремо та не ведуть спільного господарства. З урахуванням цього позивач просить розірвати шлюб. Крім того, утриманням та вихованням дитини повністю займається матір дитини, відповідач не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі. Позивач не має можливості утримувати малолітніх дітей, її доходів недостатньо для належного, необхідного та достатнього забезпечення іх утримання, а тому просить стягнути з відповідача 1/3 частини з усіх видів доходу на утримання малолітніх дітей. Також просила стягнути з відповідача стягнути понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Також просила стягнути з відповідача 3000 грн. на правову допомогу. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі. В заяві зазначив, що він приймає участь у вихованні дітей, надає допомогу дітям. Не заперечував щодо стягнення з нього 3000 грн. витрат на правову допомогу.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 17 грудня 2016 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №1488 (а.с.12).
Від шлюбу мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,11).
За положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, до їх збереження, в тому числ до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу.
Враховуючи те, що подружжя остаточно припинили шлюбні відносини, суд вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї між ними неможливе, тому, шлюб має бути розірвано.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з цим, відповідачу слід залишити її прізвище « ОСОБА_5 ».
Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 07 лютого 2018 року Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області складений відповідний актовий запис № 144, батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 13 травня 2020 року Київським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складений відповідний актовий запис № 400, батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Також згідно до ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідачем до суду доказів про сплату аліментів в добровільному порядку або надання матеріальної допомоги на утримання дитини не надано.
Відповідно до вимог ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України.
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо стягнення правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвокатом у клопотанні про стягнення судових витрат від 11.11.2025 додано: копію ордеру, виданого на підставі договору про надання правової дороги між адвокатом Щербаком М.І. та позивачем, копію договору про надання правової допомоги від 22.10.2025 укладеного між адвокатом Щербаком М.І. та ОСОБА_1 , детальний опис робіт (наданих послуг) позивачу ОСОБА_1 на виконання договору про надання правової допомоги б/н від 20.10.2025 на 5000 грн.
Зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. та згоду відповідача із розміром стягнення витрат, а також значення справи для сторін,суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу про розірвання щлюбу, щодо позовних вимог про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд вважає за можливе повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову про розірвання шлюбу. Решту судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Також у відповідності до ст. 141, 142 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 50%, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав повністю позовні вимоги щодо сплати аліментів на утримання малолітніх дітей.
Керуючись ст.ст. 112, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 141, 200, 259, 263-265, 279, 280-282, 352 ЦПК України,
вирішив:
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 17 грудня 2016 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №1488.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, а також витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Повернути з державного бюджету України ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору згідно квитанції ID: 5435-2840-8338-4640 при поданні позову до суду в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Любчик