Дата документу 19.11.2025Справа № 554/11518/25
Провадження № 1-кп/554/962/2025
19.11.2025 р. м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,-
01.08.2025 р. до Шевченківського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, для розгляд справи у спрощеному порядку.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 19.08.2025 р. вищевказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання з викликом учасників судового провадження.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд за вказаним обвинувальним актом.
Обвинувачений, його захисник не заперечували з приводу призначення справи до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акту, прийшов до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, виходячи із наступного.
В обвинувальному акті обвинувачення сформульовано наступним чином.
ОСОБА_5 у жовтні 2024 року, у невстановлений день та час знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2 з метою пособництва у підробленні медичної довідки форми №127/о, затвердженої наказом МОЗ України №583 від 08.07.2013, для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи, форма якої передбачена у Додатку 1 до пункту 1 Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об?єкт дозвільної системи, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров?я України від 20 жовтня 1999 року №252, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 листопада 1999 року за №768/4061, діючи з прямим умислом, надав невстановленій особі свої персональні анкетні дані (прізвище, ім?я, по батькові, дату і місце народження та місце проживання), власне фотозображення розміром 3,5х4,5 см. та грошові кошти в сумі 500гривень.
У подальшому, вищевказана невстановлена особа у невстановлений час та місці,використовуючи оргтехніку, виготовила офіційний документ медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи серії 12ЯЯЮ №346997, видану 20.09.2024 медичним центром ТОВ «ГУД-ДОК», код ЄДРПОУ 40416956, з терміном дійсності до 20.09.2027, вказавши у ній персональні дані про особу, якій її видано « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 » з використанням друкуючого пристрою електро-фотографічним способом друку та відомостями про проходження медичного огляду останнім «ПРИДАТНИЙ», посвідчивши її відбитком печаткиТОВ «ГУД-ДОК» та штампів «Медичний центр ТОВ «ГУД-ДОК», «40416956», з використанням кліше печатки та кліше штампів відповідно, а такожпідписами голови та членів ЛКК, що повністю не відповідає дійсності, тобто без проходження ОСОБА_5 у вересні 2024 року такого огляду у медичному центрі ТОВ «ГУД-ДОК» щодо наявності або відсутності медичних протипоказань для отримання ліцензії (дозволу) на користування вогнепальною зброєю.
Через деякий час, ОСОБА_5 у жовтні 2024 року у невстановлений день та час, знаходячись неподалік буд. АДРЕСА_2 отримав від тієї ж невстановленої особи вищевказану медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об?єкт дозвільної системи та залишив у себе для можливості подальшого її використання як офіційної, тобто такої, яка надає право на отримання права користуватися вогнепальною зброєю.
Також, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, 15 жовтня 2024 року, перебуваючи в службовому кабінеті №132 сектору контролю за обігом зброї Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області що за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди 2 Б, під час розгляду заяви про продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння мисливської гладкоствольної зброї, з метою використання завідомо підробленого офіційногодокументу та уникнення обов'язку проходження медичного огляду дляотримання медичної довідки форми 127/0, який передбачений наказом МВСУкраїни № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», надав старшому інспектору СКОЗ Полтавського РУП ГУНІ в Полтавській області офіційний документ медичну довідку форми №127/0 серії 12ЯЯЮ №346997, заповнену на його ім?я із внесеними до неї неправдивими відомостями про проходження ним 20.09.2024 медичного огляду у ТОВ «ГУД-ДОК», достовірно знаючи, що він всупереч наказу МОЗ України №583 від 08.07.2013 не проходив установленої законодавством процедури отримання такого документу, чим здійснив використання завідомо підробленого документа.
У подальшому 15.10.2024 ОСОБА_5 отримав дозвіл на зберігання та носіння вогнепальної зброї гладкоствольної рушниці «ИЖ-27»№ НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме, пособництво в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується підприємством, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України, а саме, використання завідомо підробленого документа.
Суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, так як він не відповідає вимогам статей 291 КПК України, а саме, обвинувальний акт містить положення, що суперечать одне одному, а виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та формулювання обвинувачення не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення, на яку фактично прокурор посилається в обвинувальному акті. Крім того, вбачається неконкретність формулювання обвинувачення.
Щодо неконкретності формулювання обвинувачення.
Суд зазначає, що обвинувачення в частині зазначення направленості умислу ОСОБА_5 у інкримінованому йому вчинені пособництва ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України, є неконкретним.
В обвинувачені зазначено, що ОСОБА_5 з метою пособництва у підробленні медичної довідки діючи з прямим умислом, надав невстановленій особі свої персональні анкетні дані.
Між тим в обвинувальному акті не зазначено на що саме був направлений умисел ОСОБА_5 (підроблення з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа), але диспозиція ч. 1 ст. 358 КК України, яка інкримінована ОСОБА_5 , передбачає саме такі форми активних дії.
Щодо суперечності та невідповідності викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення кваліфікації кримінального правопорушення.
Так, дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.5 ст.27 та ч.1ст.358 КК України, що передбачає пособництво у підроблені офіційного документу, який надає певні права.
Диспозиція частини 1 ст. 358 КК України в редакції на момент вчинення інкримінованого правопорушення є наступною.
Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут .
Диспозиція частини 3 ст. 358 КК України в редакції на момент вчинення інкримінованого правопорушення є наступною.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.
За обвинуваченням ОСОБА_5 , як пособник у підроблені офіційного документу, який надає певні права, надав невстановленій особі свої персональні анкетні дані (прізвище, ім?я, по батькові, дату і місце народження та місце проживання), власне фотозображення розміром 3,5х4,5 см. та грошові кошти в сумі 500гривень. А у подальшому, вищевказана невстановлена особа виготовила офіційний документ медичну довідку для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи.
Відповідно, має місце співучасть двох учасників у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. При цьому обвинуваченого визначено як пособника і його дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 КК України, при цьому не зазначається, що інкриміновані дії вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Так, відповідно до ст. 26 КК України співучасниками кримінального правопорушення, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.
За положеннями ч. 5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції прокурора, яку вінвисловив у підготовчому судовому засіданні, прокурор вважає правильною кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 5 ч. 27 та ч. 1 ст. 358 КК України, а кваліфікацію дій за ч.3 ст. 358 КК України неможливою, оскільки стороною обвинувачення не встановлена попередня змова, при цьому, матеріали кримінального провадження не виділялися відносно іншої невстановленої особи, якій ОСОБА_5 були направлені анкетні дані і гроші.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.1 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
Таким чином, якщо мова йде про пособника у вчинені кримінального правопорушення, то відповідно не може бути групи осіб без попередньої змови. Вчинення кримінального правопорушення у групі осіб без попередньої змови можливо при умові участі лише виконавців.
Така суперечливість у обвинувальному акті призводить до неможливості визначення судом правильного порядку розгляду даного обвинувального акту, впливає на такі важливі кримінально-процесуальні питання, як строки притягнення особи до кримінальної відповідальності, бо в редакції обвинувального акту, який надійшов до суду і затверджений прокурором, дії обвинуваченого слід розглядати як проступок, а не злочин. Також правильна кваліфікація в подальшому може вплинути на визначення міри та розміру покарання, у разі засудження особи, та на визначення строків погашення судимості та її правових наслідків.
Правове обґрунтування
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Згідно із ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. ( 3 ст. 291 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 4, та ч. 7 ст.110 КПК України обвинувальний акт, як процесуальне рішення, складається, підписується слідчим, дізнавачем, прокурором в межах їх компетенції згідно із законом.
Відповідно до положень ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити серед іншого такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу.
З урахуванням всіх зазначених обставин, суд вважає за необхідне також зазначити.
Пред'явлене обвинувачення в частині неконкретизованості умислу можливо було б змінити в порядку ст.338 КПК України під час судового розгляду, але ж є півні обмеження щодо зміни обвинувачення з кримінального проступку на злочин під час судового засідання та при встановлені під час судового розгляду нових обставин.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Не допускається зміна обвинувачення прокурором з кримінального проступку на злочин будь-якої тяжкості під час судового розгляду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК України с метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Тобто, в даному випадку суд після призначення розгляду справи до судового засідання, не зможе самостійно виправити питання, пов'язане з невірною кваліфікацією, якщо це передбачає погіршення становища особи, навіть якщо така кваліфікація вочевидь не відповідає встановленим фактичним обставинам в кримінальному провадженні. На думку суду така ситуація буде порушувати принцип справедливості (покарання повинно бути пропорційним до ступеня безпеки) та невідворотності відповідальності (кожен хто вчинив кримінальне правопорушення повинен нести відповідальність), що є важливим елементом підтримання правопорядку в державі.
На підставі викладеного, керуючись ст.314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, повернути прокурору Полтавської окружної прокуратури.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд міста Полтава до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1