Дата документу 20.11.2025Справа № 554/16327/25
Провадження № 2-з/554/76/2025
Іменем України
20 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі - судді Гольник Л.В., при секретарі - Козаченко Ю.В., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Єпіфанова Ігора Миколайовича, треті особи: приватний нотаріус Кас'яненко Людмила Володимирівна, Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради про витребування доказів до пред'явлення позову,
14.11.2025 року через «Електронний суд» звернувся до суду представник АТ КБ «Приватбанк» Єпіфанов І.М. з клопотанням, у якому в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України просить витребувати у приватного нотаріусу Кас'яненко Людмили Володимирівни (36021, Полтавська область, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 26) копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та інформацію про осіб зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 21.05.2021 року між клієнтом ОСОБА_1 (далі - Позичальник) та АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК» (далі - Банк або Заявник) було укладено кредитний договір б/н, реф. №SAMDN22000006466067.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть: Серія НОМЕР_1 від 02.01.2025 р. На момент смерті Позичальник не виконав всіх взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим за вищевказаним кредитним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 118100,00 грн.
08.10.2025 року Банк звернувся з претензією кредитора до приватного нотаріусу Кас'яненко Л.В.
17.11.2025 року отримано відповідь від приватного нотаріусу Кас'яненко Л.В., що 06.01.2025 р. заведено спадкову справу № 1/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а також що кредиторська вимога банка зареєстрована 14.10.2025 р. за № 100/01-16.
Проте в наданні інформації стосовно: звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого Боржника; відомості про осіб (ПІБ та адреса), які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті Боржника, а також, які вже прийняли спадщину, банку відмовлено.
Крім того, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
В даному випадку без інформації про спадкоємців (їх прізвища, ім'я та по батькові, РНОКПП, адреси проживання) Банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред'явлення позову до невідомих осіб не допускається.
Представник заявника АТ КБ «Приватбанк» просив розглянути клопотання без його участі. Інші особи в судове засідання не з'явилися, клопотань заяв до суду не направляли.
Беручи до уваги, що правилами ч. 3 ст. 118 ЦПК України закріплено, що неявка заявника не перешкоджає розгляду поданої заяви, суд розглядає заяву за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IVзастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. ст.1, 3 ЦК України, ст. ст. 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ч. 1ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено, серед іншого, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (п. 4 ч. 2ст 84 ЦПК України).
Так, метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Згідно із частиною третьою статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями статті 117 ЦПК України.
Відповідно до пунктів чотири-п'ять частини першої статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Таким чином, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомога суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Як вбачається із поданої заяви, АТ КБ «Приватбанк» має намір подати до суду позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором до спадкоємців померлого.
Банк, звертаючись до суду, подав клопотання про витребування доказів на підставі ч. 4 ст. 84 ЦПК України. При цьому вказав, що витребувана інформація необхідна особі, яка може набути статусу позивача, для звернення до суду з відповідним позовом. Банк позбавлений можливості самостійно отримати необхідні відомості про коло спадкоємців після смерті позичальника, а також інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем, для захисту своїх прав та інтересів у судовому порядку.
Заявник звертає увагу суду на те, що він наразі позбавлений можливості захистити свої права та інтереси в судовому порядку, оскільки не володіє інформацією про спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідача (ів). Пред'явлення позовів до невідомих осіб, без зазначення відповідача (ів),ЦПК України не допускається.
Заявник надав до суду докази неможливості самостійно отримати такі докази (жодної інформації про спадкоємців позичальника банку надано не було в силу ст. 8 Закону України «Про нотаріат»).
Суд зауважує, що витребувані документи мають пряме відношення до предмету спору та сприятимуть можливості пред'явлення позову, а самостійно заявник отримати такі відомості не має можливості.
Відтак клопотання про витребування доказів слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 84, 116, 117, 118, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Єпіфанова Ігора Миколайовича, треті особи: приватний нотаріус Кас'яненко Людмила Володимирівна, Департамент з питань реєстрації Полтавської міської ради про витребування доказів до пред'явлення позову - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріусу Кас'яненко Людмили Володимирівни (36021, Полтавська область, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 26) копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради (36000, Полтавська область, м.Полтава, вул. Соборності, 36) інформацію про склад сім'ї ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 та інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем: АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В.Гольник