Дата документу 19.11.2025Справа № 554/9976/23
Провадження № 1-кп/554/514/2025
«19» листопада 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12023175420000337 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук, Полтавської області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ ВИЗНАНЕ СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
07.06.2023 року, приблизно о 14.30 годині, в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязнених відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, маючи прямий умисел на нанесення невизначеної кількості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , умисно, хаотично почала наносити удари останній руками в область голови, серед яких ОСОБА_3 нанесла потерпілій ОСОБА_8 один удар кулаком правої руки в область голови зліва.
За таких обставин ОСОБА_3 умисно заподіяла ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді гематоми м?яких тканин параорбітальної, виличної і щічної ділянок зліва, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.
ІІ. ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОСТУПКУ
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 під час дізнання кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ОБВИНУВЧАЧЕНОЇ
Обвинувачена ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому обвинувачені за ч.2 ст. 125 КК України не визнала, суду пояснила, що з потерпілою вони знайомі з 2018 року, коли разом працювали. Потім знала потерпілу як коханку свого чоловіка, оскільки знайшла її фото в його телефоні. В неї був доступ до телефону чоловіка, тому вона обізнана про їх стосунки. Одного разу чоловік забрав дитину на роботу, а вона пішла її забирати. Коли вони зустрілись з ОСОБА_8 , остання почала саркастично з нею розмовляти. В 2019 році, коли вона вже була вагітна другою дитиною, чоловік і ОСОБА_8 продовжували стосунки. В 2021 році чоловік повідомив, що йде з родини, так як вони з ОСОБА_8 вирішили жити разом. Вона зрозуміла, що руйнується сім?я, але ніяких дій не вчиняла. На роботі також всі були обізнані про їх стосунки. Коли почалась війна, вона звільнилась з роботи і півтора роки мешкала в Польщі з дітьми. На той час в суді знаходився позов про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Суд ухвалив рішення про задоволення позову. Але чоловік подав апеляційну скаргу і рішення скасували. Після цього він почав налагоджувати із нею стосунки. В кінці квітня 2022 року вона з дітьми повернулась в Україну. На той час чоловік вже працював в м. Кам?янське Дніпропетровської області, приїжджав до них з дітьми на вихідні. Він переконував її, що з ОСОБА_8 вже немає ніяких стосунків, що вона інколи йому дзвонить, але йому байдуже. Проте все рівно в неї не було довіри до чоловіка, стосунки між ними були напружені, вона постійно перебувала в стресі та й ще повітряні тривоги додавали хвилювання за дітей і за життя. В той день вони з чоловіком були в ТЦ «Епіцентр», робили покупки. Вона б і не звернула увагу на ОСОБА_8 , але та помахала чоловіку рукою, що змусило її занервувати, в неї був відчай, що вони знову у стосунках, хоча чоловік запевняв, що в них нічого немає. Вона захотіла все з?ясувати, тому разом з чоловіком та дітьми підійшли до ОСОБА_8 . Вона почала в неї питати про стосунки з чоловіком та чи знає про це чоловік ОСОБА_8 . В цей час ОСОБА_8 почала її обзивати, говорити негідні слова, ображала дітей, обізвала їх «вилупками». Це вибило в неї землю з-під ніг. Що було далі вона не пам?ятає і не знає як це можна пояснити. Після цього вдома вона довго спала, коли чоловік її розбудив та почав розповідати, що відбулось, вона нічого не могла згадати. Вважає, що ОСОБА_8 навмисно її спровокувала, це була її помста, що чоловік повернувся до неї та дітей. Вона бачила відео з камери відеоспостереження, на відео зображена вона, але не може визнати те, що таке відбулось. В неї стався провал пам?яті, як так вийшло не знає. Вважає, що була в стані афекту і не контролювала свою поведінку. Просить врахувати всі ці обставини, визнати, що вона була в стані фізіологічного афекту, а також, що вона не мала наміру завдавати шкоди потерпілій та в неї не було умислу на вчинення таких дій Також просить визнати покази потерпілої ОСОБА_8 неправдивими, суперечливими, а її виправдати.
В останньому слові обвинувачена зазначила, що вона, починаючи з 2018 року жила в умовах постійного стресу, напруги, тривоги, недовіри до чоловіка. Разом з тим, ніколи не з?ясовувала стосунки з потерпілою, не конфліктувала та не переслідувала її. Навпаки, це потерпіла брала безпосередню участь в руйнуванні її сімейних стосунків і робила це свідомо. Коли вона повернулась із-за кордону та почали налагоджувати з чоловіком стосунки, але зрозуміла, що недовіра до нього не зникла, а ще й війна, постійні тривоги, страх за дітей, ввели її в емоційну напругу. Коли вона побачила, що потерпіла помахала їм з чоловіком рукою, то вирішила підійти та спокійно поспілкуватись з нею, обговорити їх ситуацію. Але потерпіла почала саркастично з нею розмовляти, ображати, принижувати її як маму, як жінку, просто як людину, ображала її дітей. І в неї стався емоційний зрив, вона не усвідомлювала та не контролювала свою поведінку, а отже умислу вчиняти такі дії в неї не було. Просить врахувати, що вона має дві вищі освіти, є мамою двох дітей, є законослухняною людиною, ніколи не мала проблем із законом. Ситуація відбулась через психотравмуючу ситуацію. Тому просить врахувати її емоційний стан, відсутність в неї умислу, провокаційну поведінку потерпілої, врахувати її особу та виправдати її.
ІV. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї провини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, її вина повністю підтверджуються зібраними по кримінальному провадженню доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що раніше працювала разом з чоловіком обвинуваченої ОСОБА_3 - ОСОБА_9 в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», перебували в робочих стосунках. Однак вже близько року не працювали разом і не пересікались. Конфліктів з ним ніколи не було. Його дружину знала в обличчя, однак ніколи не спілкувались. 07.06.2023, близько 09.00 годин, вона була на роботі в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, де займає посаду начальника відділу. О 13.00 годин відпросилась у керівництва до сервісного центру, повернулась на робоче місце, близько 14.00 годин, провела збори. Близько 14.30 годин до інфобоксу, за яким вона знаходилась, підійшло подружжя ОСОБА_10 , з ними були їх малолітні діти, один з яких сидів на плечах ОСОБА_9 . Вона запитала, чим може допомогти. В цей час обвинувачена зняла з себе сумку, поклала її на стійку і почала наносити їй удари в різні ділянки кулаком правої руки, а потім кулаком лівої руки. Вона ухилялась. Потім обвинувачена схопила її за волосся, підняла голову і почала ображати нецензурними словами. Потім стала наносити удари долонями рук по обличчю, деякі потрапили в око. Також наносила удари і кулаками. Била не тільки по обличчю, але й по рукам. Коли вона сказала, що викличе поліцію, обвинувачена відповіла: «Скажи спасибі, що жива». В цей час її чоловік перебував в проході інфобоксу і вона не могла звідти вийти. Потім вони пішли. Вона відразу побігла до медпункту, а потім поїхала до травмпункту. Вона не розуміє з яких причин така агресія, ніяких відносин вона з ними не мала. В ТОВ ТЦ «Епіцентр К» є камери відеоспостереження, все зафіксовано. З нею проводився слідчий експеримент і пред?явлення для впізнання. Вона упізнала ОСОБА_3 , як особу яка наносила їй тілесні ушкодження. Просить призначити обвинуваченій максимальне покарання та задовольнити її цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 80 400 грн. та 10 000 грн. на оплату професійної правничої допомоги. Зазначила, що діями обвинуваченої їй завдана моральна шкода, оскільки їй були спричинені тілесні ушкодження на робочому місці, про цю ситуацію були обізнані всі працівники, які це між собою обговорювали, через що вона втратила авторитет серед підлеглих та колег. Після цього вона була змушена звернутись до психолога, в неї виникли страхи, вона втратила довіру до людей, перестала спілкуватись із покупцями. Вказане відобразилось на її сімейному житті, що спричинило конфлікти з чоловіком та змінило спосіб та уклад її життя. Під час досудового розслідування також проводилась судово-психологічна експертиза, висновками якої підтверджено спричинення їй моральної шкоди діями обвинуваченої, в наслідок чого відбулись негативні зміни у її житті, виникли ознаки тривожності, страху, паніки, депресії, безнадійності, нервозності.
Свідок ОСОБА_11 - медсестра ТОВ ТЦ «Епіцентр К» суду пояснила, що в другій половині червня 2023 року на прийом з?явилась ОСОБА_8 за наданням першої невідкладної допомоги. Вона була схвильована, плакала. В неї була гіперемія та почервоніння обличчя, садна. На руках також була незначна гіпермія. ОСОБА_8 пояснила, що її побила дружина колеги ОСОБА_12 в залі ТЦ. Механізм нанесення ударів їй не розповідала. Вона приклала їй холод, обробила антисептиком, дала заспокійливе та рекомендувала звернутись в лікарню, про що зробила запис у відповідному журналі.
Допитана судом свідок ОСОБА_13 - продавець ТОВ ТЦ «Епіцентр К» показала, що в цей день до неї підійшла покупець та позвала на допомогу, сказала, що б?ють касира. Вона стала підходити до того місця, побачила, що в інфобоксі знаходиться ОСОБА_8 , забита в куток, спереду стояла ОСОБА_3 , а поряд з нею її чоловік з дитиною на руках. Вона побачила емоційні розмови між жінками. Потім, коли підійшла трохи ближче, побачила як ОСОБА_3 наносила удари руками ОСОБА_8 , а ОСОБА_8 закривала обличчя руками. Тоді вона пішла кликати на допомогу.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона працює начальником відділу ТОВ ТЦ «Епіцентр К», знає потерпілу 8 років, вони разом працюють. Їх робочі місця напроти одне одного на відстані 20 метрів. Обвинувачену також знає, вона дружина їхнього колишнього колеги ОСОБА_9 . На початку літа 2023 року до неї підбігла її підлегла ОСОБА_15 , яка побачила як б?ють ОСОБА_8 . Вона підняла голову і побачила ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , в якого на плечах була дитина. Дружина стояла в середні інфобоксу, а він стояв біля входу до інфобоксу і загородив вихід з нього. Потім вона побачила як ОСОБА_3 вискочила з інфобоксу. ОСОБА_8 теж відразу вийшла з інфобоксу, тримала себе за обличчя, побігла до мед.кабінету, вона пішла за нею. Обличчя в неї опухло, був синяк під лівим оком, на руках теж були синці. Анна плакала, казала, що боляче, була в нервовому стані. ОСОБА_16 сказала, що її побила дружина ОСОБА_17 , наносила їй удари руками декілька разів. Як ОСОБА_3 наносила удари вона не бачила. Криків та гучних розмов також не чула. Все, що вона бачила повідомила суду.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що ні обвинувачену, ні потерпілу вона не знає. Близько 2 років тому вона була в м.Полтаві в лікарні. В той день вона була з дітьми в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», побачила, що у відділі посуду якась сварка. Її дитина почала знімати цю сварку на телефон. Була якась жінка, чоловік, в чоловіка на плечах була дитина. Жінка почала биту іншу жінку, сварилась, хапала за волосся. Удари були хаотичні. Чоловік теж махав ногами в сторону потерпілої. Її це здивувало, бо він був з двома дітьми. Потерпіла стояла мовчки, нічого не робила, лише намагалась себе закрити руками. Вона почала шукати допомогу у відділку меблів. Там їй сказали, що то сімейні розборки, вони туди не лізуть. Потім побачила дівчину, обличчя було в неї червоне, вся розтрьопана, кудись вибігла.
Свідок ОСОБА_9 суду прояснив, що ОСОБА_3 його дружина. З потерпілою вони разом працювали, в них були стосунки як чоловіка та жінки протягом 5 років, він двічі уходив з родини. На час подій він вже мешкав в м.Кам?янське Дніпропетровської області, оскільки працював в ТОВ ТЦ «Епіцентр» в тому місті. З ОСОБА_8 стосунки розірвав. В червні 2023 року він з дружиною та дітьми був ТОВ ТЦ «Епіцентр К» в м.Полтава. Дружина побачила ОСОБА_8 і вирішила підійди до неї, щоб запитати, чи дійсно між ними закінчились стосунки. Він був з дітьми. Дружина підійшла до ОСОБА_8 , просила її вийти, вона не захотіла. А потім зненацька дружина підлетіла до ОСОБА_8 , почалась сварка, він просив її зупинитись, але марно, вона наносила удари ОСОБА_8 , хапала її за волосся. Він не міг її зупинити. Йому було дуже соромно, так як він пропрацював 15 років в цьому ТЦ. Потім він забрав дружину додому, вдома вона заснула, коли прокинулась, він їй став розповідати, що трапилось, а вона нічого не пам?ятає.
Окрім показів потерпілої та свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України підтверджується письмовими доказами, зібраними по кримінальному провадження та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
Протоколом огляду від 15.06.2023, відповідно до якого оглядався флеш накопичувач з відеозаписом за 07.06.2023 р., який надавали представники ТЦ ТОВ «Епіцентр К» та, який містить відеозапис за 07.06.2023 р., в період час 14:10:35 по 14:14:58, з камер відеоспостереження, що встановлена в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Полтава, вул. Київське Шосе, 41. При поміщенні флеш накопичувача до ноутбука автозапуском відкривається меню флеш накопичувача, де знаходиться відео, яке називається ОСОБА_19 . А 07.06.23. В подальшому за допомогою медіа програвача «Windovs Media» відкриваємо файл «Антонюк А. 07.06.23» шляхом подвійного натиснення на нього курсором миші після чого починається відтворення відео з аудіосупроводженням. На початку відтворення відеозапису в правому верхньому кутку маються написи біли літерами з зазначенням дати та часу запису відео, а саме «07/06/23 14:10:44». Перед обзором відеокамери ТЦ «Епіцентр К», що за адресою: м. Полтава, вул. Київське Шосе, 41, де з правої сторони екрану ресепшн відділу Деко.
- Фото №1 о 14:10:44 в полі зору відеокамери ТЦ «Епіцентр К , що за адресою»: м. Полтава, Київське Шосе, 41, на якому ОСОБА_20 , яка одягнена в білу футболку, білі штани та знаходиться в положенні сидячи, за стійкою ресепшину відділу Деко, яке перебуває між торгівельних рядів, де обслуговує покупця. Біля стійки ресепшину стоїть невідома жінка, яка ззовні схожа на ОСОБА_3 та одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, на плечі має сумку чорного кольору. Також біля ресепшину стоїть чоловік ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку темні штани та у якого на плечах знаходиться дитина.
- Фото №2 о 14:11:15 в полі зору жінка зовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору. Жінка стоїть біля ресепшину, чекає ОСОБА_8 та знімає нагрудну сумку чорного кольору. Також біля ресепшину стоїть чоловік ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах знаходиться дитина.
- Фото №3 о 14:11:21 жінка ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, кладе свою нагрудну сумку на стійку біля ресепшену. Чоловік ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, стоїть біля ресепшену.
- Фото №4 о 14:11:24 жінка, ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, починає щось говорити ОСОБА_8 , а чоловік, ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, продовжує стояти біля ресепшену.
- Фото №5 о 14:11:27 жінка ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, заходить за стійку ресепшену замахується та наносить удар правою долонею по лівій частині обличчя ОСОБА_8
- Фото №6 о 14:11:28 жінка ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, хаотично руками починає наносити удари по обличчю та голові ОСОБА_8 , а чоловік, ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, продовжує стояти біля ресепшену.
- Фото №7 о 14:11:29 жінка ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, продовжує хаотично наносити удари руками, які зігнуті в фалангах пальців в кулак удари по обличчю та голові ОСОБА_8 , а чоловік, ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, продовжує стояти біля ресепшену.
- Фото №8 о 14:11:32 ОСОБА_8 встала зі стільця, а жінка, ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, продовжує наносити удари правою та лівою рукою в обличчя та голову ОСОБА_8 , а чоловік, ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, намагається відтягнути від ОСОБА_8 ОСОБА_3
- Фото №8 о 14:11:32 ОСОБА_8 встала зі стільця, а жінка, ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, продовжує наносити удари правою та лівою рукою в обличчя та голову ОСОБА_8 , а чоловік, ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, намагається відтягнути від ОСОБА_8 ОСОБА_3
- Фото №9 о 14:11:38 жінка, яка ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, реагує на слова чоловіка, ззовні схожого на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, відходе від ОСОБА_8 . Відео супроводжується аудіо.
- Фото №10 о 14:11:56 жінка, ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, у чоловіка, ззовні схожого на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, та у ОСОБА_8 виникає конфлікт. Відео супроводжується аудіо.
- Фото №11 о 14:12:07 жінка, ззовні схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, замахується на ОСОБА_8 правою рукою, намагаючись ударити останню та, за значеної відстані ОСОБА_3 , не дістала до тіла ОСОБА_8
- Фото №12 о 14:12:41 у жінки, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, у чоловіка, який ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, та у ОСОБА_8 продовжується конфлікт. Відео супроводжується аудіо.
- Фото №13 о 14:13:02 жінка, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, знову зайшла до ресепшену відділу Деко та нанесла один удар правою рукою в ліву частину обличчя ОСОБА_8 , а чоловік, який ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, продовжує стояти біля ресепшену.
- Фото №14 о 14:13:28 жінка, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, схопила ОСОБА_8 за волосся лівою рукою, а правою намагалася нанести удар, але чоловік, який ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, тримав руку ОСОБА_3
- Фото №15 о 14:13:36 жінка, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, продовжує тримати ОСОБА_8 за волосся лівою рукою, а права рука зігнута в фалангах пальці в кулак.
- Фото №16 о 14:14:21 жінка, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, наносить удари правою рукою в ліву сторону обличчя ОСОБА_8
- Фото №17 о 14:14:39 жінка, яка схожа на ОСОБА_3 , яка одягнена в чорну футболку, спідницю синього кольору, та чоловік, який ззовні схожий на ОСОБА_9 , який одягнений в білу футболку, темні штани та у якого на плечах сидить дитина, та пішли в невідому напрямку /т.2, а.п.39-49/.
Флеш накопичувач з відеозаписом за 07.06.2023 р., який містить відеозапис за 07.06.2023 р. в період час 14:10:35 по 14:14:58 з камер відеоспостереження, що встановлена в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Полтава, вул. Київське Шосе, 41 також досліджено в судовому засіданні /т.2, а.п.49/.
Протоколом пред?явлення для впізнання за фотознімками від 28.09.2023 за участю свідка ОСОБА_13 , відповідно до якого ОСОБА_13 впізнала особу під фото №2, яка 07.06.2025 в ТЦ ТОВ «Епіцентр К» нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Особу впізнала за загальними рисами обличчя. На фото №2 зображена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а на інших фото - сторонні особи /т.2, а.п.51-53/.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_8 від 15.06.2025, проведеного в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, з фото таблицею до нього, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що 07.06.2023 з 09.00 годин перебувала на робочому місці в ТЦ ТОВ «Епіцентр К». Приблизно о 13:00 годині вона відлучилась в сервісний центр, потім повернулась. О 14:30 годині вона перебувала у своєму Інфо (робоче місце), яке становить собою квадрат, із однією відсутньою стіною для входу-виходу. В цей час без жодного попередження із нецензурними висловлюваннями, які ображали її честь та гідність, на неї накинулась дружина ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , яка стиснутими в кулаки руками почала наносити їй удари в голову, а саме: 8 ударів правою рукою стиснутою в кулак в область обличчя і ліву частину голови; потім лівою рукою стиснутою в кулак, близько 3 ударів в праву частину і праве плече, потім ОСОБА_3 кілька разів промахнулась. Після цього в Інфо зайшов її чоловік ОСОБА_21 , який перегородив їй шлях для втечі і вона змушена була залишитись в ОСОБА_23 з ними обома. ОСОБА_22 продовжувала її словесно ображати, а її чоловік стояв та повторював «Слухай, що каже моя дружина» і не давав їй вийти. Слова ОСОБА_24 не мали жодного сенсу лише образи. Так тривало секунд 30, потім ОСОБА_22 долонями рук нанесла їй ще по два удари кожною рукою по обличчю. Її чоловік не приймав жодних дій для її заспокоєння. Потім ОСОБА_3 лівою рукою схопила її за волосся та потягнула вниз. Таким чином остання нагнулась вперед, вона замахнулась та сказала « ОСОБА_25 тварина!». Вона повторила за нею, оскільки їй було дуже боляче, потім вона сказала «Кажи - я сука!». Вона це також повторила. Після цього вона відпустила ОСОБА_8 і вийшла. ОСОБА_21 сказав « ОСОБА_26 , тварина, що взагалі жива залишилась! Це, до речі, можна виправити будь-коли». Після чого ОСОБА_21 і ОСОБА_22 пішли в невідомому напрямку, а вона звернулась до Полтавського РУП для написання заяви, а в подальшому звернулась до «1-МКЛ», де їй поставили діагноз: забій, підшкірна гематома лівої виличної ділянки. Забій правої тім?яної ділянки. Надалі потерпіла показала на статисті механізм нанесення їй тілесних ушкоджень, а саме, що, коли вона та ОСОБА_3 знаходились один напроти одного, ОСОБА_24 почала наносити удари. Удар правою рукою в область обличчя потерпілої, а саме в ліву частину обличчя (фото №1). Після чого відразу лівою рукою в праву сторону обличчя (фото №2). В подальшому ОСОБА_8 показала на статистові удар рукою зігнутою в кулак в праве плече (фото №3). Надалі, був удар долонею в ліву частину обличчя в область виличної кістки (фото №4), потім удар лівою долонею в праву частину обличчя, а саме в область виличної кістки (фото №5). Потім ОСОБА_24 схопила ОСОБА_8 за волосся (фото №6), після чого силою нагнула вперед Анну (фото №7), надалі був нанесений удар в ліву сторону обличчя рукою зігнутою в фалангах пальця в кулак (фото №8), (фото №9). В загальній кількості було близько 10 ударів /т.2, а.с. 64-73/.
CD-диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту також досліджено в судовому засіданні /т.2, а.с.73/.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 від 15.06.2023, проведеного в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, з фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 повідомила, що 07.06.2023, близько 14.30 годин, перебувала в ТЦ ТОВ «Епіцентр К», за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41 у відділі меблів. Через декілька хвилин до неї підійшла покупець та повідомила, що б?ють касира. В подальшому вона побачила, як у відділі «Деко» невідома жінка наносить ОСОБА_8 удари руками по обличчю. Надалі свідок показала на статисті механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , а саме, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 стояли один напроти одного та ОСОБА_24 хаотично наносила удари правою рукою (долонею) в ліву частину обличчя (фото №1), удар лівою рукою долонею в праву частину обличчя (фото №2) /т.2, а.п.54-58/.
CD-диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту також досліджено в судовому засіданні /т.2, а.с.58/.
Протоколом тимчасового доступу до інформації ПрАТ «ВФ Україна» від 29.08.2023 та протоколом огляду цифрового носія, а саме диску, вилученого при здійсненні тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду від 03.08.2023, з додатком, в ході огляду якого встановлено, що абонентом з номером телефону НОМЕР_1 о 12:48:46 07.06.2023 та 13:48:46 07.06.2023 здійснювалось з?єднання до мережі мобільного зв?язку використовуючи послуги базової станції сотового зв?язку за адресою: м.Полтава, вул. Київське шосе, 41 /т.2, а.п. 105-111/.
Висновком експерта №461 (з 08.06.2023 по 20.06.2023), відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , медичної документації, встановлене тілесне ушкодження у вигляді: гематоми м?яких тканин параорбітальної, виличної і щічної ділянок зліва, яке утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від однократної дії травмуючого фактору та можливо в строк і за обставин вказаних вище та яке кваліфікується, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров?я. (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даного тілесного ушкодження, вважаю, що в момент спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_8 , вірогідніше за все, знаходилась у вертикальному положенні та передньою частиною тулуба (обличчям) до нападника. Встановлене тілесне ушкодження не характерне для утворення при падінні. Після отримання вище вказаного тілесного ушкодження ОСОБА_8 могла рухатись, кричати, розмовляти, тощо. Дане тілесне ушкодження знаходиться в анатомічній ділянці досяжній для самоспричинення. Діагноз «Забій правої тім?яної ділянки» при оцінці ступеня тяжкості не може бут врахованим, в зв?язку з відсутністю в представленій медичній документації об?єктивних судово-медичних даних та «Згідно наказу №6 від 17 січня 1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» Пункт 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, останній встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними відомостями в представленій медичній документації /т.2, а.п. 35-36/.
Висновком експерта №519 (з 21.06.2023 по 22.06.2023), відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , медичної документації, встановлене тілесне ушкодження у вигляді: гематоми м?яких тканин параорбітальної, виличної і щічної ділянок зліва, яке утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від однократної дії травмуючого фактору та можливо в строк і за обставин вказаних вище та яке кваліфікується, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров?я. (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Покази потерпілої ОСОБА_8 , дані нею 15.06.2023 в ході проведення слідчого експерименту за її участі, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_8 /т.2, а.с. 77-78/.
Висновком експерта №520 (з 21.06.2023 по 22.06.2023), відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи ОСОБА_8 , медичної документації, встановлене тілесне ушкодження у вигляді: гематоми м?яких тканин параорбітальної, виличної і щічної ділянок зліва, яке утворилось від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак чи будь-який інший предмет з подібною характеристикою, від однократної дії травмуючого фактору та можливо в строк і за обставин вказаних вище та яке кваліфікується, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров?я. (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Покази свідка ОСОБА_13 , дані нею 15.06.2023, в ході проведення слідчого експерименту за її участі, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи потерпілої ОСОБА_8 /т.2, а.с. 62-63/.
Постановою про визнання речовим доказом від 15.06.2023, відповідно до якої флеш накопичувач, що містить наступні позначки: «Micro SD» та місить відеозапис за 07.06.2023 в період часу 14.00 годин по 14.40 годин з камер відеоспостереження, що знаходиться в приміщенні «Епіцентр К», що за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41 визнано речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження /т.2, а.п.50/.
Постановою про визнання речовими доказами від 12.09.2023 року, відповідно до якої СD-диск, що вилучений при здійсненні тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду від 03.08.2023, який визнано речовим доказом та зберігається в матеріалах кримінального провадження /т.2, а.п.112/.
Копією з Журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладеної) медичної допомоги №7 КП «1-А МКЛ ПМР» на ОСОБА_8 з приводу звернення останньої за допомогою 07.06.2023 року о 17 годині 45 хвилин та додатком до нього (диск - МСКТ ОСОБА_8 )з розшифровкою /т.2, а.п.30-33/.
Довідкою №6823 від 07.06.2023, виданої КП «1-А МКЛ ПМР» /т.2, а.п.16/.
V. МОТИВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, суд виходить з наступного.
За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до роз?яснень, які містяться в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.
В ст.7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Принцип законності, який відноситься до загальних засад кримінального провадження та закріплений у ст. 9 КПК України, встановлює, що під час кримінального провадження суд зобов?язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі "Тельфнер проти Австрії" від 20 березня 2001 року та "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 08 лютого 1996 року.
Аналогічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у справі "Капо проти Бельгії" (Capeau v Belgium) № 2914/98 від 13 січня 2005 року, де в п. 25 зазначено, що в кримінальних справах питання доказів належить досліджувати загалом в світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим обставинами підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК України).
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК України).
Частина 3 статті 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.
Так, показання потерпілої ОСОБА_8 є послідовними, стабільними та логічними, підтверджують обставини скоєння щодо неї кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті та встановлені під час судового розгляду кримінального провадження.
Показання потерпілої, надані суду, узгоджуються з показами допитаних судом свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , які підтвердили, що 07.06.2023 року, приблизно о 14.30 годині, в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, ОСОБА_3 нанесла хаотично ОСОБА_8 удари кулаками та долонями в область обличчя та голови.
При цьому свідок ОСОБА_11 - медсестра ТОВ ТЦ «Епіцентр К» підтвердила, що ОСОБА_8 відразу звернулась до неї за наданням першої невідкладної допомоги. В неї була гіперемія та почервоніння обличчя, садна, на руках також була незначна гіпермія. Вона приклала їй холод, обробила антисептиком, дала заспокійливе та рекомендувала звернутись в лікарню, про що зробила запис у відповідному журналі. ОСОБА_8 сказала, що її побила саме ОСОБА_3 .
Покази вказаних свідків є об?єктивними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження та підтверджують обставини вчинення обвинуваченою кримінального проступку.
Також свідок ОСОБА_15 під час проведення слідчого експерименту за її участю 15.06.2023 розповіла про обставини вчинення кримінального проступку, свідком якого вона стала, а саме бачила як невідома жінка наносила ОСОБА_8 удари руками по обличчю, в подальшому свідок показала на статисті механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Покази свідка ОСОБА_13 , дані нею 15.06.2023, в ході проведення слідчого експерименту за її участі, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи, про що вказано у висновку експерта №520 (з 21.06.2023 по 22.06.2023).
Крім того, свідок ОСОБА_13 під час пред'явлення особи до впізнання за фотознімками, впізнала особу на фото, яка 07.06.2025 в ТЦ ТОВ «Епіцентр К» нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_8 . Особу впізнала за загальними рисами обличчя. На вказаному фото була зображена саме ОСОБА_3 .
Показання потерпілої ОСОБА_8 також повністю узгоджуються з іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі протоколом огляду від 15.06.2024 флеш накопичувача з відеозаписом за 07.06.2023 р., який надавали представники ТЦ ТОВ «Епіцентр К»; протоколом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_8 від 15.06.2025, під час якого потерпіла детально розповіла про обставини вчинення щодо неї кримінального проступку, який мав місце 07.06.2023 року, приблизно о 14.30 годині, в ТОВ ТЦ «Епіцентр К», а саме, що ОСОБА_3 наносила їй хаотичні удари правою та лівою рукою в область обличчя, голови, хапала за волосся, нахиляла її голову вперед, а в подальшому продемонструвала на статисті механізм нанесення тілесних ушкоджень, який повністю відповідає даним відеозапису за 07.06.2023 р., який надавали представники ТЦ ТОВ «Епіцентр К» та, який був оглянути судом під час дослідження доказів.
Покази потерпілої ОСОБА_8 , надані нею як в судовому засіданні, так і 15.06.2023 року, в ході проведення слідчого експерименту за її участі, не протирічать об'єктивним даним судово-медичних експертиз ОСОБА_8 , про що зазначено у висновках експертів №461 (з 08.06.2023 по 20.06.2023), №519 (з 21.06.2023 по 22.06.2023).
Також, відповідно до висновку експерта №461 (з 08.06.2023 по 20.06.2023), потерпіла ОСОБА_8 знаходилась у вертикальному положенні та передньою частиною тулуба (обличчям) до нападника. Встановлене тілесне ушкодження не характерне для утворення при падінні. Після отримання вище вказаного тілесного ушкодження ОСОБА_8 могла рухатись, кричати, розмовляти, тощо. Дане тілесне ушкодження знаходиться в анатомічній ділянці досяжній для само спричинення.
Отже, висновки судово-медичних експертиз підтверджують покази потерпілої в частині механізму спричинення їй тілесних ушкоджень, їх локалізації та інших характеристик.
Також, покази потерпілої, надані в судовому засіданні повністю узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні даними інших медичних документів, зокрема копією з Журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладеної) медичної допомоги №7 КП «1-А МКЛ ПМР» на ОСОБА_8 з приводу звернення останньої за допомогою 07.06.2023 року о 17 годині 45 хвилин та додатком до нього (диск - МСКТ ОСОБА_8 ) з розшифровкою; довідкою №6823 від 07.06.2023, виданою КП «1-А МКЛ ПМР» на ім?я ОСОБА_8 07.06.2023.
Судом не встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 надавала завідомо неправдиві чи суперечливі свідчення, підстав сумніватись в правдивості її показів, а також повідомлених нею обставин під час проведення інших слідчих дій, в тому числі слідчого експерименту, впізнання за фотознімками, у суду немає. Доводи обвинуваченої про необхідність визнати покази потерпілої неправдивими, суперечливими, оскільки вона не повідомила суду про особисті стосунки між нею та чоловіком, суд не може прийняти до уваги, оскільки останні не стосуються саме фактичних обставин кримінального правопорушення та самого обвинувачення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Покази обвинуваченої про те, що потерпіла навмисно її спровокувала, оскільки саркастично з нею розмовляла, ображала її як жінку, як мати, як людину, образливо висловлювалась щодо її дітей, через що в неї стався емоційний зрив, через який вона не усвідомлювала та не контролювала свою поведінку, що свідчить про її перебування в стані фізіологічного афекту, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду кримінального провадження.
Так, свідок ОСОБА_9 - чоловік обвинуваченої, який перебув поруч з обвинуваченою та потерпілою в момент нанесення обвинуваченою тілесних ушкоджень потерпілій, суду зазначав, що коли дружина побачила ОСОБА_8 , то вирішила підійди до неї, щоб запитати, чи дійсно між ними закінчились стосунки. Коли ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_8 , то просила її вийти з інфобоксу, але та не захотіла. І потім ОСОБА_3 зненацька підлетіла до ОСОБА_8 та почала наносила удари руками, хапала її за волосся, він не міг зупинити дружину.
Таким чином, свідок, який безпосередньо перебував на місці події, поруч з обвинуваченою та потерпілою, не підтвердив показів обвинуваченої щодо провокуючих дій з боку ОСОБА_8 , саркастичних та образливих висловлювань в бік дружини чи його дітей зі сторони потерпілої.
Обвинувачена під час допиту в судовому засіданні 07.11.2025 року повідомляла, що дійсно була обізнана про стосунки чоловіка та ОСОБА_8 , починаючи з 2018 року, однак жодних дій відносно потерпілої вона не вчиняла ні тоді, ні, коли чоловік повідомив, що йде з родини. На початку війни вона поїхала з дітьми до Польщі, а, коли чоловік вирішив налагоджувати з нею стосунки, то повернулась до України. Тобто в ході допиту остання не повідомляла про тривалий час перебування в емоційному стресі, напрузі, тривозі, існуванні психотравмуючої ситуації для неї, а навпаки зазначала, що була обізнана про цю ситуацію і жодних дій для припинення стосунків чоловіка з потерпілою не вчиняла.
Отже посилання обвинуваченої та її захисників на стан фізіологічного афекту та неможливість усвідомлювати свої дії та керувати ними під час вчинення інкримінованих дій, суд вважає безпідставними, а тому у задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи ОСОБА_3 судом було відмовлено з підстав, викладених в ухвалі суду від 07.11.2025.
Доводи обвинуваченої про те, що потерпіла навмисно її спровокувала, провокаційно з нею розмовляла, ображала, через що в неї стався емоційний зрив, провал пам?яти і вона не усвідомлювала своїх дій та не керувала ними, суд розцінює виключно як лінію захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності та справедливого покарання за вчинений кримінальний проступок.
Таким чином, покази обвинуваченої ОСОБА_3 спростовані зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є належними, допустимими, достовірними, взаємоузгодженими й такими, що поза розумним сумнівом доводять провину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку.
Постановляючи вирок, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Таким чином, сукупність обставин кримінального провадження, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України було вчинено і обвинувачена ОСОБА_3 є винною у його вчиненні.
Аналізуючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв?язку, суд доходить висновку, що сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів є належними, допустимими та достовірними і поза розумним сумнівом підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.
V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Так, обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На обліку у лікарів нарколога та психіатра обвинувачена не перебуває.
Обставин, які пом?якшують та обтяжують покарання обвинуваченої судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує суспільну небезпеку скоєного нею діяння, його характер, мотив, обставини та наслідки, особу винної, її сімейний стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують її покарання, а також той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд прийшов до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання, в межах санкції статті, у виді пробаційного нагляду.
За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, пропорційною і співрозмірною із ступенем тяжкості, характером, обставинами та наслідками вчинених кримінальних правопорушень, відповідати особам обвинувачених та меті покарання, а також буде розумним балансом між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав і свобод особи.
VІ. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ
В рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_8 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в розмірі 80 400 грн. та 10 000 грн. в якості оплати професійної правничої допомоги за договором.
Позов обґрунтований тим, що діями обвинуваченої ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 була завдана моральна шкода, оскільки їй були спричинені тілесні ушкодження, вказані події відбулись на робочому місці в присутності працівників ТЦ, які потім обговорювали вказану ситуацію між собою, що значно вплинуло на її авторитету серед підлеглих та колег. Після події потерпіла була змушена звернутись до психолога, в неї виникли страхи, вона втратила довіру до людей, перестала спілкуватись із покупцями. Вказане відобразилось на її сімейному житті, що спричинило конфлікти з чоловіком та змінило спосіб та уклад її життя. Під час досудового розслідування проводилась судово-психологічна експертиза, висновками якої підтверджено спричинення потерпілій діями обвинуваченої моральної шкоди, внаслідок чого відбулись негативні зміни у її житті, виникли ознаки тривожності, страху, паніки, депресії, безнадійності, нервозності.Відповідно до вказаного висновку, орієнтовний розмір рекомендованої грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду), за умов визнання судом заподіяння ОСОБА_8 моральної шкоди, може становити 0; 3; 6; 9; 12 мінімальних заробітних плат. Оскільки станом на 07.06.2023 року розмірі мінімальної заробітної плати станова 6 700 грн., просить відшкодувати моральну шкоду в сумі 12 мінімальних заробітних плат, що становить 80 400 грн. Також просить стягнути з обвинуваченої в якості оплати професійної правничої допомоги за договором 10 000 грн.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_8 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З вимог ч.2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно вимог ч.1 статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Таким чином, у ході вирішення цивільного позову суд зобов?язаний об?єктивно дослідити обставини кримінального провадження, встановити учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, з?ясувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
З вимог ч.1 ст. 129 КПК України вбачається, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Так, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З вимог ч.1 ст. 1168 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що діями обвинуваченої ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 дійсно були спричинені моральні та душевні страждання, оскільки остання зазнала фізичного болю, у зв?язку із спричиненням їй тілесних ушкоджень. Події відбулись на робочому місці в присутності колег та підлеглих ОСОБА_8 . Вказана ситуація викликала в неї страхи, вона втратила довіру до людей, що вплинуло на її авторитет в колективі. Вказані події змінили спосіб та звичний уклад її життя, що значно вплинуло на її фізичний та психологічний стан, на стосунки в родині, зокрема з чоловіком, з близькими та рідними, оточуючими. Потерпіла змушена була докладати значних зусиль для відновлення способу та стану свого життя, зверталась до психолога.
Відповідно до висновку експерта від 20.07.2023 №СЕ-19/117-23/10073-ПС, у підекспертної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні негативні зміни в індивідуально-психологічних проявах, емоційному стані (тривога, ознаки депресії, а саме ознаки втрати життєвої енергії, почуття самотності і безнадії, надмірне занепокоєння з різних причин; ознаки тривожного розладу (нервозність, напруга, тремор, а також напади паніки і відчуття страху); ознаки фобічної тривожності (стійка реакція страху на певні місця, ситуації, що характеризується як ірраціональна по відношенню до стимулу), які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості (ситуація спричинила докладання додаткових зусиль подолання наслідків, зумовлених проблемною ситуацією; до змін у реалізації звичної життєдіяльності, у професійній діяльності, у системі міжособистісних зв?язків та відносин) і виникли внаслідок впливу певних обставин, а саме нанесення їй тілесних ушкоджень. Ситуація, що досліджується за справою, є психотравмувальною для особи ОСОБА_8 . Внаслідок психотравмувальної дії вказаної ситуації особі ОСОБА_8 спричинені страждання (моральна шкода). Підекспертній особі ОСОБА_8 спричинені страждання (моральна шкода) за умов ситуації, що досліджуються у справі, а саме нанесення їй тілесних ушкоджень. Орієнтовний розмір рекомендованої грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_8 у ситуації, що досліджується у справі, за умов визнання судом заподіяння ОСОБА_8 моральної шкоди, може становити 0; 3; 6; 9; 12 мінімальних заробітних плат. Рішення, щодо визначення грошового розміру компенсації завданих ОСОБА_8 моральних страждань є прерогативою суду.
Разом з тим, враховуючи правила глави 9 КПК України, положення статей 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, ступеню провини особи, яка завдала моральної шкоди, обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла, глибину емоційних переживань через завданий фізичний та психологічний біль, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема тривалість страждань, істотність вимушених змін у способі життя потерпілої, докладання значних зусиль для відновлення способу та стану свого життя, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 і стягнення з обвинуваченої на її користь спричиненої моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.
Розмір грошової компенсації за завдані моральні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_8 у ситуації, що досліджується у справі, в розмірі 0; 3; 6; 9; 12 мінімальних заробітних плат, про який йде мова у висновку експерта, є орієнтовним та рекомендованим, крім того, рішення, щодо визначення грошового розміру компенсації завданих моральних страждань є прерогативою суду, про що зазначено і в самій експертизі.
Вирішуючи питання щодо стягнення з обвинуваченої витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Право на правничу допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до договору на надання правничої допомоги №6/23 від 12.06.2023, представником потерпілої ОСОБА_8 є адвокат ОСОБА_5 /т.1, а.п.41/. Адвокатом ОСОБА_5 проведено розрахунок гонорару адвоката, який становить 10 000 грн. /т.1, а.п. 47/. Відповідно до акту прийому передачі грошових коштів наданої правничої допомоги, виконаних робіт та вчинених заходів спрямованих на отримання юридичного результату, сум витрачених коштів на виконання укладеного 12.06.2023 договору про надання правничої допомоги від 26.10.2023 ОСОБА_5 належним чином надав юридичні послуги та правничу допомогу згідно Договору на суму 10 000 грн., а ОСОБА_8 прийняла ці послуги та оплатила їх у строки встановлені Договором /т.1, а.п.47а/.
Аналізуючи, надані документи, суд вважає, що витрачений представником потерпілої час на консультацію, опрацювання документів, участь в слідчих діях, виготовленні процесуальних документів, формування правової позиції та складання позовної заяви, витрати на логістику та проїзд, а також сам судовий процес, свідчить про те, що розмір професійно правничої допомоги за договором в сумі 10 000 грн. є розумним і співмірним наданим послугам, а тому підлягає стягненню з обвинуваченої на користь потерпілої.
VІІ. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Крім того, враховуючи, що під час досудового розслідування обвинуваченій запобіжний захід не обирався, суд не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої, відповідно до вимог ст. ст. 122,124 КПК України.
Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 /один/ рік.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов?язки:
1)періодично з?являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та/або роботи;
3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз?яснити ОСОБА_3 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ч.3 ст. 389 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук, Полтавської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , моральну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням (злочином), у розмірі 50 000 (п?ятдесяти тисяч) гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а всього 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук, Полтавської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь держави, витрати за проведення експертизи в розмірі 9 560 (дев?ять тисяч п?ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- СD-диск, що вилучений при здійсненні тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.08.2023, який, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 12.09.2023 року, зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-флеш накопичувач, що містить наступні позначки: «Micro SD» та місить відеозапис за 07.06.2023 в період часу 14.00 годин по 14.40 годин з камер відеоспостереження, що знаходиться в приміщенні «Епіцентр К», що за адресою: м. Полтава, вул. Київське шосе, 41, який, відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 12.09.2023, знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій, захисникам обвинуваченої та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя Шевченківського районного суду
міста Полтави: ОСОБА_29