Дата документу 17.11.2025Справа № 554/10063/25
Провадження № 2-с/554/203/2025
17 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 554/10063/25 по справі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання,-
09 вересня 2025 року Шевченківським районним судом м. Полтави у справі № 554/10063/25 за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за комунальні послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 32413,37 грн. та судового збору в сумі 302 грн 80 коп.
Вказаний судовий наказ видано на підставі заяви стягувача про стягнення з боржника заборгованості за комунальні послуги з теплопостачання, керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 160-162, 167, 168 ЦПК України.
29 жовтня 2025 року від боржника ОСОБА_1 надійшла заява про скасування вказаного судового наказу.
У заяві боржник зазначив, що судовий наказ № 554/10063/25 від 09.09.2025 року, виданий Шевченківським районним судом м. Полтави, йому направлений не був, про його існування він дізнався із мобільного застосунку «Дія» 23.09.2025 року, жодного доданого до наказу документу йому не надходило.
03 жовтня 2025 року боржник звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, проте ухвалою від 06.10.2025 року заяву повернуто без розгляду у зв'язку з несплатою судового збору.
10 жовтня 2025 року у мобільному застосунку «Дія» боржнику відобразилась ухвала Шевченківського районного суду м. Полтави від 06.10.2025 року про повернення заяви без розгляду.
Боржник зазначив, що станом на 10.10.2025 року на адресу місця його проживання та реєстрації не надходили ні копія судового наказу, ні додані матеріали до заяви про видачу судового наказу.
У заяві боржник також зазначив, що в судовому наказі невірно вказане його місце проживання та реєстрації, оскільки він вимушений звертатися до суду із заявою про скасування наказу, не отримавши самого наказу та доданих документів.
Боржник вважає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки твердження заявника про існування у нього боргу як користувача наданих послуг та споживача перед ПОКВПТТ «Полтаватеплоенерго» за споживу гарячу воду та теплову енергію є помилковими або надуманими.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № НРН 220474, виданого приватним нотаріусом Миргородського обласного нотаріального округу 30.09.2021 року, боржник став власником квартири АДРЕСА_2 . Проте за вказаною адресою він ніколи не проживав та не був там зареєстрований.
Боржник зазначив, що споживачами гарячої води та теплової енергії є особи, котрі проживають та зареєстровані за вказаною адресою.
Окрім цього, боржник ніколи не укладав угоду про надання послуг постачання гарячої води чи теплової енергії за адресою: кв. АДРЕСА_2 .
Стягувач не направив боржнику жодної вимоги про сплату заборгованості, так само і не надав належним чином оформлений розрахунок заборгованості, який би містив прізвище посадової особи, яка має право складати такий розрахунок, підпис цієї особи, що мало б відповідати нормативним вимогам до оформлення документів, закріплених в ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 17.04.2003р.
Боржник посилається на те, що згідно з ч. 1 ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати своє майно, якщо інше не передбачено договором або законом. Це означає, що за замовчуванням саме власник квартири відповідає за оплату комунальних послуг. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", власник укладає договір із виконавцем комунальних послуг і сплачує за них у встановлені строки.
Окрім цього, Закон зазначає, що всі дієздатні особи, які проживають або зареєстровані в житлі, несуть солідарну відповідальність за оплату житлово-комунальних послуг. Тобто права на користування житлом тісно пов'язані з обов'язками щодо його утримання.
Також боржник зазначив, що у зимовий період впродовж 2022-2024 років послуги із централізованого опалення не надавались згідно графіків відключення електроенергії.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 року № 630 передбачено, що виконавець послуг, пов'язаних з теплопостачання повинен забезпечити температуру повітря в квартирі споживача + 18 градусів, за кожен градус відхилення від нормативу виконується перерахунку вартості послуг за теплопостачання.
Заявником в заяві не вказано, а судом не досліджено, що норми температур повітря у приміщенні не відповідають встановленим Правилам № 630. Окрім цього заявником не надано акти перевірки системи теплопостачання, котрі повинні бути складені представниками ПОКВПТТ «Полтаватеплоенерго».
Боржник посилався на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Сокуренко і Стригун проти України зазначено, що формула "встановленим законом" поширюється на дотримання судом певних норм що регулюють його діяльність.
Боржник зазначив, що доказом, що підтверджує необґрунтованість вимог стягувача та правомірність скасування судового наказу є наявність скан-копій свідоцтва права на спадщину (де зазначено дата коли він став власником квартири), відмітка в паспорті про моє місце проживання та реєстрацію, відсутність розрахунку заборгованості, та описка у самому судовому наказі щодо адреси місця проживання та реєстрації.
Боржник вважає, що у даному випадку виникає спір про право, оскільки він не погоджується із судовим наказом, його змістом, вимогами стягувача, а тому вимоги ПОКВПТТ «Полтаватеплоенерго» можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 161 цього Кодексу.
Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 170 ЦПК України визначено, що у разі подання ненaлежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.
Враховуючи, що заява про скасування судового наказу є належно оформленою, вказану заяву необхідно задовольнити. Заява боржника про скасування судового наказу відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України.
Суд вважає, що боржником у заяві наведені доводи, які свідчать про необхідність скасування судового наказу, оскільки матеріали справи не досліджено повно та всебічно. Крім того, боржником заявлено про існування спору про право, що унеможливлює розгляд вимог стягувача у порядку наказного провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність скасування судового наказу від 09 вересня 2025 року у справі № 554/10063/25.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 554/10063/25 по справі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання -задовольнити.
Скасувати судовий наказ у справі № 554/10063/25, провадження № 2-н/554/3169/2025 від 09 вересня 2025 року, виданий Шевченківським районним судом міста Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за комунальні послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних у сумі 32413,37 грн. та судового збору в сумі 302 грн 80 коп.
Роз'яснити стягувачу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», що скасування судового наказу не позбавляє його права звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В.Тімошенко