Дата документу 14.11.2025Справа № 554/3781/25
Провадження № 2/554/2749/2025
14 листопада 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Материнко М.О.
за участю секретаря судових засідань - Кашуби В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплової енергії у сумі 8326 грн. 26 коп., яка утворилася за період з 01 листопада 2018 року по 01 березня 2025 року, за період з 21 грудня 2018 року по 01 березня 2025 року індексу інфляції в сумі 8774 грн. 17 коп. та 3 % річних в сумі 2642 грн. 80 коп., а всього 64 141 грн. 23 коп., посилаючись на те, що відповідачам надавалися комунальні послуги в кв. АДРЕСА_1 , однак свої зобов'язання щодо оплати комунальних послуг останні виконували не належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 27 травня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
04 червня 2025 року від співвідповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позов, в якому прохала у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що з що комунальні послуги не отримує, договір відсутній, порушені терміни подання позову. Водночас зауважує що в матеріалах справи відсутні докази що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є суб'ктом господарювання.
Від представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до суду надійшла відповідь на відзив, який зазначає, що між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_1 вважається укладеним Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Відповідачка є споживачем послуг з теплової енергії що надається підприємством за адресою: АДРЕСА_2 . Квартира відповідача розташована в багатоквартирному житловому будинку, який централізовано опалюється від котельні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що розташована у м. Полтаві. За вказаний період, а саме з 01.11.2018 по 01.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 підприємством надавалися послуги з постачання теплової енергії безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Водночас зазначив, що строк позовної давності переривався неодноразово, так як за період з 01 січня 2019 року по 01 січня 2022 року на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду, а перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості з 01 листопада 2018 року по 01 березня 2025 року не виходить за строки позовної давності.
11 липня 2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких остання зазначає, що до вказаних правовідносин слід застосувати строк позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідача по наданню послуг з постачання гарячої води регулюються Житловим Кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 2189-VIII, Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Частина 3 цієї статті визначає, що Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Так як ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: за АДРЕСА_2 , то відповідно повинна нести солідарний обов'язок по сплаті комунальних послуг.
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні сплачувати за спожиті послуги, що надаються підприємством в кв. АДРЕСА_1 .
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії.
Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , оснащений вузлом комерційного обліку теплової енергії, що підтверджується Актом допуску до експлуатації комерційного вузла обліку теплової енергії.
Згідно розрахунку заборгованості, позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.11.2018 року по 01.03.2025 року надавав послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 , але плата за послуги в повному обсязі не вносилася, існує заборгованість за вказаний період в розмірі 52 724,26 гривень
Судом встановлено, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачами виникли правовідносини по наданню послуг з постачання теплової енергії (житлово-комунальних послуг).
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII).
Нормами статті 12 Закону № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо від різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії»послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей13і14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.
Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.
У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
01 жовтня 2021 року набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Доказів того, що станом на 01 грудня 2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою: Р.Кириченко 24, повідомили ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про прийняття рішення про вибір моделі договірних відносин і уклали з підприємством відповідний договір на послугу з постачання теплової енергії, стороною відповідача суду не надано.
З 01 грудня 2021 року набули чинності нові публічні договори приєднання на послугу з постачання теплової енергії, примірник якого містяться у матеріалах справи.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
За приписами ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Відповідно до п 37 ч.1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
Постановою КМУ № 869 від 01 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» визначений порядок і критерії формування як одноставкового, так і двоставкового тарифів на теплову енергію.
Відповідно до пункту 59 Постанови вартістю послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
У вартість послуг з постачання теплової енергії не включаються витрати, пов'язані з абонентським обслуговуванням, обслуговуванням внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, встановленням, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку теплової енергії.
Такі витрати відшкодовуються споживачами комунальних послуг відповідно до вимог Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Згідно пункту 60 Постанови одиниця виміру обсягу спожитої споживачем послуги з постачання теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Суб'єкти господарювання можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з постачання теплової енергії, затверджені в установленому порядку.
Встановлення двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії здійснюється за умови встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію (п.61).
Зміна тарифів на послуги з постачання теплової енергії та їх встановлення уповноваженим органом здійснюється одночасно із зміною та встановленням тарифів на теплову енергію (п.62).
Пунктами 8, 9 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1174 від 25 червня 2019 року визначений порядок формування як одноставкових, так і двоставкових тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.
Зазначеним Порядком передбачена можливість у встановленому порядку встановлювати двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів.
Згідно п.1.3 Порядку 416 затвердженого Постановою НКРЕКП № 416 від 18.02.2020 двоставковий тариф - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної);
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих витрат, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість;
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - місячна абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год) приєднаного теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що є постійними і не змінюються прямо пропорційно зміні обсягу теплової енергії, для надання послуги з постачання теплової енергії, яка встановлюється НКРЕКП з урахуванням податку на додану вартість.
Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов'язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Постановою НКРЕКП № 2269 від 30.11.2020 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго»» підприємству для потреб населення встановлено двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії.
Запровадження двоставкових тарифів у розрахунках зі споживачами категорії «населення» відбулось з 01 грудня 2021 року. Перехід на такий формат розрахунків відбувся одночасно з моменту набрання чинності нових договорів, відповідно до вимог Закону України «Про житлово- комунальні послуги», а саме з 1 грудня 2021 року.
Зазначене вище свідчить, що саме законодавством передбачена можливість встановлення двоставкового тарифу, визначений їх порядок і критерії формування, що спростовує доводи сторони відповідача щодо відсутності законодавчих підстав та самовільного встановлення двоставкових тарифів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго».
З 01 травня 2022 року у розрахунках з населенням підприємство застосовує тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.
Додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286 встановлені ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів, в тому числі для потреб населення, без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів:
- умовно-змінна частина двоставкового тарифу 1248,25 грн/Гкал (з ПДВ);
- умовно-постійна частина двоставкового тарифу 162986,26 грн/Гкал/год (з ПДВ)
Зазначені тарифи введені в дію з 01.11.2021, але у зв'язку із підписанням Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 р.р., застосування тарифів для потреб населення було відтерміновано до закінчення опалювального періоду 2021/2022 років.
З 01 жовтня 2022 року нарахування за спожиті послуги підприємством проводилися за тарифами, затвердженими рішенням Полтавської обласної ради № 477 від 30 вересня 2022 року. Зазначеним рішенням тарифи залишено на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.
З 01 жовтня 2024 року нарахування за спожиті послуги підприємством проводилися за тарифами, затвердженими рішенням Полтавської обласної ради № 854 від 30 серпня 2024 року. Зазначеним рішенням тарифи залишено на рівні тарифів, встановлених рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року № 286.
У наданих до матеріалів справи розрахунках заборгованості позивачем застосований двоставковий тариф, який відповідає розміру, затвердженому відповідними рішеннями Полтавської обласної ради.
Докази скасування чи визнання протиправними вказаних вище рішень Полтавської обласної ради, якими для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлені двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії матеріали справи не містять
Отже, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» нараховувало відповідачу плату за двоставковим тарифом на послуги з постачання теплової енергії, який є законним та був чинним у період його застосування.
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (код ЄДРПОУ 03338030) засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради.
Відповідно до Статуту ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» основними напрямками діяльності підприємства є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів; проведення ремонтів обладнання теплового господарства. ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є підприємством комунальної форми власності.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» як теплогенеруюча, теплотранспортуюча та теплопостачальна організація, відповідно до Статуту та ліцензій є суб'єктом господарювання в сфері теплопостачання з особливим статусом природної монополії на ринку постачання теплової енергії в межах мереж, що ним експлуатуються та є об'єктом життєзабезпечення і стратегічного значення в Полтавській області, у тому числі у містах Полтаві, Кременчуці, Карлівці, Решетилівці, смт Котельві, смт Машівці.
12.06.2012 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту НКРЕКП) видала Ліцензії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" зі строком дії з 13.06.2012 по 12.06.2017: серії АВ № 597476 на транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами ; Серії АВ № 597475 на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); Серії АВ № 597477 на постачання теплової енергії.
06.06.2017 НКРЕКП прийняла постанову № 739 "Про переоформлення ліцензій на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, виданих ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», якою переоформлено ліцензії на безстрокові, а ліцензії АВ № 597476, АВ № 597475, АВ № 597477 - визнано недійсними.
Отже з 06.06.2017 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій.
Згідно з пунктом 1.6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 (у редакції постанови від 07.07.2021 № 1085), обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання: провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об'єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ).
Тобто, з 08.07.2021 (з дня набрання чинності постанови від 07.07.2021 № 1085) регулятором передані повноваження щодо ліцензування відповідної господарської діяльності з виробництва теплової енергії з державного на місцевий рівень.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Згідно Статуту, одним із основних напрямків діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства ‹‹Полтаватеплоенерго» є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів води житлового фонду, комунально-побутових та інших об?єктів.
ПОКВПТГ ‹‹Полтаватеплоенерго» включено в Єдиний Державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (виписка з реєстру знаходиться в матеріалах цивільної справи). Згідно КВЕД-2010 (класифікація видів економічної діяльності) клас 35.30 ‹‹Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря›› в т.ч. включає:виробництво, збирання та розподілення пари, гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей.
Статтею 7 Закону України ‹‹Про ліцензування видів господарської діяльності›› визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Надання послуг з постачанння теплової енергії та постачання гарячої води, як вид господарської діяльності, яку проводить ПОКВПТГ ‹‹Полтаватеплоенерго», не підлягає ліцензуванню.
Квартира ОСОБА_1 розташована в багатоквартирному житловому будинку, який централізовано опалюється від котельні підприємства.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», (надалі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 5 цього Закону до комунальних послуг належать: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
З огляду на п.п. 3-4 ч. 2 ст. 6 Закону ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Отже, батареї в системі внутрішньобудинкового опалення, які розташовані в квартирі позивача з одного боку, це прилад, який опалює саме його квартиру, а з іншого боку, - це елемент загальнобудинкової системи опалення. Тип радіатора, кількість секцій, тип з'єднання - все це розраховується під час розробки проектної документації на будинок і може бути змінено тільки внесенням змін до проекту або розробкою проекту реконструкції системи опалення.
Згідно ст. 380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного проживання в них.
Нормами ДБН В.2.2-15-2005 (далі ДБН) при будівництві нових та реконструкції житлових будинків з позначкою рівня підлоги верхнього поверху до 73,5 м. передбачене технічне оснащення багатоквартирного житлового будинку, а саме інженерними комунікаціями та технічними пристроями, необхідними для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидаляння; пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території). Відповідно до п.5.23 ДБН житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05.
Згідно статті 1 Закону України «Про будівельні норми» будівельні норми - це затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.
Зокрема підключення об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника (фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву) до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, згода мешканців на підключення житлового будинку до інженерних мереж, не передбачена.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. В порядку ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на норми ст. 382 ЦК України, які встановлюють, що квартира, як об'єкт права власності, є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання, доводить, ОСОБА_1 як власник нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , не є одночасно і власником інженерних комунікацій, які знаходяться в його житловому приміщенні.
Згідно статті 382 Цивільного кодексу України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Комунальне підприємство здійснює свою господарську діяльність на основі і відповідно до законодавства України та Статуту, який є у вільному доступі та знаходиться на офіційному сайті http://te.pl.ua.
Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
При проваджені господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» має забезпечувати ліцензовану діяльність за принципом економічної доцільності та досягнення найнижчої собівартості.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Суд зазначає, що розрахунок заборгованості, проведений позивачем відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , згідно якого, розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Згідно з п.9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік комунальних послуг (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги.
Відповідно до п.п.2,4 ст.2 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» цей Закон регулює відносини щодо: розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг;формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Згідно з ч.4 ст. 10 вказаного Закону розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до Методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315, встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги (п. 1 ч. 4 Розділу І Методики).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Методики, розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення залежно від категорії приміщення, надання йому комунальної послуги з постачання теплової енергії на опалення, наявності/відсутності та типу приладів розподільного обліку теплової енергії, дотримання температури повітря в опалювальному приміщенні в нормативно допустимому діапазоні, наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку. Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загально будинкові потреби опалення здійснюється згідно з розділом ІV Методики.
Отже, розрахунок заборгованості, що доданий до позову як доказ нарахування плати та існування заборгованості, в повній мірі відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та дає змогу встановити адресу, за якою здійснюється облік, період надання послуги, тарифи та норми, які застосовувались на певну дату, кількість осіб або об'єм спожитих послуг, розмір здійснених оплат споживачами, залишок заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Статтею 253 цього Кодексу передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до п. 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений пунктом 12, набрав чинності 02.04.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS - COV-2» з 12 березня 2020 на території України був встановлений карантин.
Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020, №500 від 17.06.2020, №641 від 22.07.2020, №760 від 26.08.2020, №956 від 13.10.2020, №1236 від 09.12.2020, №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021.
Крім того, Кабінет Міністрів України постановою від 23.02.2022 р. № 229 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 із 31 березня до 31 травня 2022 р.
Кабінет Міністрів України постановою від 27.05.2022 р. № 630 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.08.2022 р.
Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 р. № 27.05.2022 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022 р.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.12.2022 р. № 1423 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.04.2023 р.
Отже перебіг позовної давності щодо позовних вимог підприємства продовжився на строк дії карантину.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено. На сьогодні, воєнний стан на території Україні не скасовано.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 01 травня 2021 року закінчувався 01 травня 2024 року, а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2024 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду, а перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості з 01.11.2018 по 01.03.2025 року не виходить за строки позовної давності.
При вирішенні питання щодо стягнення 3 % річних та розрахованої суми інфляції суд виходить з наступного.
Встановлено, що відповідачі отримували послугу з постачання теплової енергії як співмешканці багатоквартирного будинку, що свідчить про приєднання споживача до умов індивідуального договору.
Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг теплопостачання, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення
Застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
За період з 21.12.2018 року по 01.03.2025 року нараховано індекс інфляції в сумі 8774, 17 гривень та 3 % річних в сумі 2642, 80 гривень. Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 64 141, 23 гривень.
Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити .
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 01.11.2018 р. по 01.03.2025 р. з урахуванням 3 % річних, індексу інфляції в сумі 64 141 грн. 23 коп.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" судовий збір в сумі по 1514, 00 грн. з кожного
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач:
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, ( ЄДРПОУ 03338030, р/рахунок НОМЕР_3 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478);
Відповідач:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» м. Полтава, вул. Польська, 2A, 36008 ЄДРПОУ 03338030
Відповідач: ОСОБА_3 НОМЕР_4 ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 АДРЕСА_2
Суддя М.О.Материнко